Міжнародні відносини, зовнішньополітичний статус та проблема митно-податкового суверенітету Херсонеса Таврійського (кінець ІІ—І cт. до н. е.)
Анотація
Ця робота присвячена аналізу міжнародно-правового статусу та митно-податкового суверенітету Херсонесу Таврійського на тлі міжнародних відносин у Чорноморському регіоні в кінці II—I cт. до н. е.
Автор розглядає концепти «той, що управляється власними законами, автономний» (αυ̃τονόμος), «вільний, незалежний» (ε̉λευθέρος), «той, що не має гарнізону» (α̉-φρούρητος), які в період еллінізму позначали свободу і самостійність громадянської общини (полісу). У статті розглянуто складне військово-політичне становище Херсонеського поліса та необхідність пошуку зовнішніх союзників для боротьби з експансією кримських скіфів. Таким союзником стає Мітридат VI Євпатор — володар могутнього Понтійського царства, дід якого Фарнак І вже перебував у союзницьких відносинах з Херсонесом (договір 179 р. до н. е.).
У складі держави Мітридата VI Євпатора Херсонес перебував на правах автономії, при цьому був щільно інтегрований в економічну та адміністративну систему Причорно- морського держави. Таким чином, автономія Херсонеса Таврійського за часів правління Мітридата та його наступників на боспорському престолі була, незважаючи на гарантоване право карбувати власну монету, не більше ніж комунальним самоврядуванням.
Автор показує, що встановлення Херсонесом союзницьких відносин із більш сильним партнером призводило до встановлення залежності від нього. Ця залежність символізувалася обов’язком сплати данини або податків на користь нового суверена і згодом привела до втрати суверенітету в митно-податковій політиці.
Завантаження
Посилання
Колесников К. М. Одне джерело, дві інтерпретації: римська імперія, митний імунітет та статус Тіри // Грані. — 2009. — № 5 (67).
Колесников К. М. Римська військова присутність, гарнізон Херсонеса та особливості міжнародно-правового статусу мвіста в IV—V cт. // Древности, 2012: Харьковский историко- археологический ежегодник. —Вып. 11. — Х., 2012.
Колесников К. М. Політико-правовий статус та митно-податкові пільги Херсонеса римської доби: аналіз історіографічних концепцій // Грані. — 2009. — № 4 (66).
Колесников К. М. Міжнародні відносини, зовнішньополітичний статус та проблема митно-податкового суверенітету Херсонесу Таврійського від початку до кінця ІІ cт. до н. е. // Древности, 2014–2015: Харьковский историко-археологический ежегодник. — Вып. 13. — Х., 2015.
Колесников К. М. Слова та визначення: «елевтерія» Херсонеса та «автономія» Тіри // ΕΊΔΟΣ. Ейдос. Альманах теорії та історії історичної науки. — Вип. 5. — 2010–2011. — К., 2011.
Сапрыкин С. Ю. Понтийское царство: Государство греков и варваров в Причерноморье. — М., 1996.
Шелов Д. В. Города Северного Причерноморья и Митридат Евпатор // ВДИ. — 1983. — № 2.
Шелов Д. В. Понтийская держава Митридата Евпатора // Причерноморье в эпоху эллинизма. Тбилиси, 1985.
Виноградов Ю. Г. Фанагорийские наемники // ВДИ. — 1991. — № 4. Memnon. History of Heracleia. — Сh. 37. 5 : [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.attalus.org/translate/memnon2.html
Голенко К. В. Из истории монетного дела на Боспоре в Ι в. до н. э. // НЭ. — 1960. — Т. II.
Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса VII—I вв. до н. э. Историко-эпиграфическое исследование. — М., 1989.
Виноградов Ю. Г. Понт Евксинский как политическое, экономическое и культурное единство и эпиграфика // Античные полисы и местное население Причерноморья: материалы междунар. науч. конф. «Межполисные взаимоотношения в Причерноморье в доримскую эпоху. Экономика, политика, культура» / [ ред. кол. : Ю. Г. Виноградов, М. И. Золотарев (ред.-сост.); отв. ред. С. Д. Крыжицкий ]. — Севастополь, 1995.
Кадеев В. И. Херсонес Таврический в первых веках нашей эры. — Х., 1981.
Ростовцев М. И. Цезарь и Херсонес // ИИАК. — 1917. — № 63.
Орешников А. В. Этюды по нумизматике Черноморского побережья // ИРАИМК. — 1922. — Т. 2.
Зограф А. Н. Античные монеты. — М.; Л., 1951.— (МИА, № 16).
Гриневич К. Э. Херсонес и Рим // ВДИ. — 1947. — № 2.
Голубцова Е. С. Северное Причерноморье и Рим на рубеже нашей эры. — М., 1951.
Зубарь В. М. Из истории Херсонеса Таврического на рубеже нашей эры // ВДИ. — 1987. — № 2.
Давня історія України : в 3-х т. — Т. 2 : Скіфо-антична доба / Бессонова С. С., Гаврилюк Н. О., Зубар В. М. та ін. — К., 1998.
Зубар В. М., Ліньова Є. А., Сон Н. О. Античний світ Північного Причорномор’я: Нариси іс- торичного та соціально-економічного розвитку. — К., 1999.
Макаров И. А. «Первая элевтерия» Херсонеса Таврического в эпиграфических источниках // ВДИ. — 2005. — № 2.
Вейсман А. Д. Греческо-русский словарь: издание пятое. — СПб., 1899.
Виноградов Ю. Г. Полемон, Херсонес и Рим // ВДИ. — 1992. — № 3.
Колесников К. М. Десять рядків, або як Цезар (не)подарував свободу Херсонесу // Ейдос. ΕΊΔΟΣ. Альманах теорії та історії історичної науки. — Вип. 6. — К., 2011–2012.
Колесников К. М. Перша елевтерія Херсонеса та проблема визначення статусу міста 40-х рр. до н. е. — 140-х рр. н. е. у вітчизняній історіографії // Історія торгівлі, податків та мита: Зб. наук. пр. — Дніпропетровськ, 2013. — № 1 (7).
Колесников К. М. Офіційне листування щодо проституційної податі в системі митно-податкових відносин у Херсонесі Таврійському на зламі ІІ—ІІІ ст. // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. — 2009. — № 169.
