ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

У статті досліджуються інституційні засади формування та реалізації державної політики розвитку системи охорони здоров’я в Україні в умовах європейської інтеграції. Наголошується, що формування ефективної європейської моделі державної політики розвитку системи охорони здоров’я в Україні потребує системної перебудови галузі та удосконалення механізмів її державного регулювання на основі стратегічного бачення щодо спроможності її функціонування та конкурентоздатності за трансформаційних умов. Виходячи з цього, Україна має шанс стати першою країною об’єднаної Європи, де будуть відпрацьовані спільні можливості та запроваджені відповідні механізми побудови конвергентної пан’європейської моделі державної регуляторної політики щодо функціонування та розвитку системи охорони здоров’я.

З’ясовано, що процеси інституціоналізації державної політики розвитку системи охорони здоров’я в умовах європейської інтеграції передбачають визначення та закріплення європейських соціальних норм, а також забезпечення зворотнього зв’язку з відповідними неурядовими й національними, у т.ч. громадськими структурами та складатиметься узагальнено з таких послідовних етапів: розуміння та ідентифікація потреб, задоволення яких вимагає спільних дій; формування спільних цілей і завдань; відповідно до визначеної політики охорони здоров’я в Європейському співтоваристві; визначення чітких норм і правил, які можливі для імплементації у короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі; визначення процедур, пов’язаних з нормами і правилами; інституціоналізація норм і правил, процедур, їх прийняття і практичне застосування; пошук та встановлення інструментів для підтримки норм і правил, диференційованість їх застосування; упорядкування системи інституцій, функціонування яких сприятиме запровадженню та реалізації відповідних норм і правил, а також запровадження відповідних регулюючих механізмів.

Обгрунтовано, що в процесі інституціалізації державної політики розвитку системи охорони здоров’я в умовах європейської інтеграції слід чітко розділити результати-наслідки діяльності охорони здоров’я як соціального інституту на функції і дисфункції, де під функціями слід розуміти ті результати-наслідки, що сприяють збереженню, зміцненню, розвитку та саморегуляції складної системи, тобто корисні для суспільства в цілому. Під дисфункціями,  навпаки, результати-наслідки, що ведуть до дестабілізації, дезорганізації системи, зміни се структури, тобто шкідливі суспільству. Для забезпечення переваги функціонального впливу в системі охорони здоров’я над дисфункціональним та позитивних результатів-наслідків діяльності відповідної системи на стан суспільного здоров’я, потрібно стимулювати соціально-інвестиційну діяльність на державному, регіональному, місцевому, корпоративному й особистому рівнях її функціонування.