ЕЛЕКТРОННІ ПЕТИЦІЇ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ НАРОДОВЛАДДЯ ТА РЕСУРС ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ВЛАДАРЮВАННЯ
Анотація
Розглянуто питання щодо значущості електронних петицій як засобу реалізації народовладдя та ресурсу вдосконалення державного владарювання. Проаналізовано необхідне коло фахової літератури. На основі історичного та історико-порівняльного методів з’ясовано особливості започаткування подання петицій до органів державної влади. Відзначено, що повноцінна реалізація такої форми звернень передбачає наявність певної зрілості суспільних відносин та розвиненості парламентаризму. Зіставлено особливості подання петицій у паперовій та електронній формах. Наголошено на тій обставині, що започаткування практики подання електронних петицій ґрунтується на досягненнях сучасного інформаційного суспільства та можливостях цифровізації будь-яких документів. Сформульовано та обґрунтовано положення щодо значущості інституту петицій у процесі розвитку сучасного демократичного врядування.
Відомо, що до основних переваг чи позитивних якостей подання такої форми петицій відносяться зручність, оскільки зникає потреба фізично збирати підписи на підтримку власної пропозиції, та можливість спрощеної комунікації з посадовцями чи органами державної влади. Проте уданому разі більш важливе значення слід приділяти значущості електронних петиції у сфері суспільних та політико-правових відносин в цілому. Найперше це стосується реалізації права громадян на участь в управлінні державними справами, змістовного наповнення концепції електронного урядування, а також місця таких звернень у сфері уточнення та розвитку державної політики.
Завантаження
Посилання
Zaret,David. (2019). Petition and Response and Liminal Petitioning in Comparative.Social Science History. Vol. 43.:3. Р. 431–451.DOI: https://doi.org/10.1017/ssh.2019.16
Miller, Henry.(2018). Petitioning and Demonstrating.The Oxford Handbook of Modern British Political History, 1800–2000, ed. David Brown, Robert Crowcroft and Gordon Pentland. Oxford.Р. 454–467.
Navickas, Katrina (2022). The Contested Right of Public Meeting in England from the Bill of Rights to the Public Order Acts. Transactions of the Royal Historical Society. Vol. 32. Р. 199–221. DOI: https://doi.org/10.1017/S0080440122000032
Hofmann, Sara; Østergaard Madsen,Christian and Bettina Distel (2020). Developing an Analytical Framework for Analyzing and Comparing National E-Government Strategies. Electronic Government. 19th IFIP WG 8.5 International Conference, EGOV. Linköping, Sweden, August 31 – September 2, 2020. Proceedings. Р. 15-28. URL:https://dgsociety.org/wp-content/uploads/2020/08/10.1007_978-3-030-57599-1.pdf
Bochel, Catherine (2013). Petitions Systems: Contributing to Representative Democracy? Get access Arrow Parliamentary Affairs, Vol.66(4). P. 798–815, URL: https://doi.org/10.1093/pa/gss005
Gil-Garcia,J. Ramon; Pardo,Theresa A. &. Luna-Reyes, Luis F. (2018). Policy Analytics: Definitions, Components, Methods, and Illustrative Examples. Public Administration and Information Technology, in: J Ramon Gil-Garcia & Theresa A. Pardo & Luis F. Luna-Reyes (ed.), Policy Analytics, Modelling, and Informatics.Р. 1-16, Springer. DOI: 10.1007/978-3-319-61762-6_1
Contamin,J.-G.; Léonard, T.;Soubiran.T. (2017). Les transformations des comportementspolitiques au prisme de l’e-pétitionnement. Reseaux, 4. Р. 97-131 DOI: 10.3917/res.204.0097
Briassoulis, H. (2010). Online petitions: New tools of secondary analysis? Qualitative Research.Vol. 10(6).Р. 715-727. DOI: 10.1177/1468794110380530
Stephen D.Clark; NikLomax. Linguistic and semantic factors in government e-petitions: A comparison between the United Kingdom and the United States of America // Government Information Quarterly. Volume 37, Issue 4, October 2020, 101523. https://doi.org/10.1016/j.giq.2020.101523