Блокчейн як інституційний інструмент модернізації державного управління в умовах демократії 3.0.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню блокчейн-технологій як інституційного інструменту модернізації державного управління в контексті переходу до демократії 3.0. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових механізмів підвищення ефективності, прозорості та легітимності публічного управління в умовах цифрової трансформації суспільства. Особливої значущості ця проблематика набуває для України, яка здійснює одночасну модернізацію державних інститутів в умовах війни та євроінтеграційних процесів.

Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування ролі блокчейн-технологій як інституційного інструменту трансформації державного управління в умовах становлення демократії 3.0 та визначення перспектив їх імплементації в українському публічному секторі.
Методологічною основою дослідження є нео-інституційний підхід, який дозволяє розглядати блокчейн не лише як технологію, але й як новий тип інституційної організації, що трансформує правила, норми та механізми взаємодії між державою та громадянами.

Обґрунтовано, що блокчейн створює нову архітектуру державної влади, де традиційні ієрархічні структури доповнюються мережевими формами організації та децентралізованими автономними організаціями.

Проаналізовано український контекст цифрової трансформації державного управління, включаючи досвід створення Міністерства цифрової трансформації, впровадження екосистеми Дія та розвиток блокчейн-реєстрів. Визначено специфічні виклики імплементації блокчейн-технологій в Україні: правові бар’єри, цифровий розрив, опір бюрократії та необхідність забезпечення кібербезпеки в умовах гібридної війни.

Новизна дослідження полягає у розробці концептуальної моделі блокчейн-опосередкованої інституційної трансформації державного управління, яка інтегрує теорію нео-інституціоналізму з концепцією демократії 3.0. Практична цінність результатів визначається можливістю використання запропонованих підходів для формування державної політики цифровізації публічного сектору в Україні. Перспективи подальших досліджень включають емпіричну верифікацію запропонованої моделі, розробку метрик оцінки ефективності блокчейн-рішень у державному управлінні та дослідження соціально-психологічних факторів прийняття громадянами децентралізованих форм участі у публічному управлінні.

Основні результати дослідження включають концептуалізацію феномену демократії 3.0 як нової парадигми публічного управління, заснованої на принципах децентралізації, прозорості та безперервної громадянської участі. Доведено, що блокчейн виступає технологічною основою інституційних змін через три механізми: децентралізацію довіри, автоматизацію виконання через смарт-контракти та незмінність записів.

Визначено ключові інституційні трансформації, які відбуваються під впливом блокчейн-технологій: перехід від репрезентативної до партисипативної та «liquid democracy» (гібридна модель політичного врядування, що поєднує елементи прямої та представницької демократії, дозволяючи громадянам гнучко обирати між особистим голосуванням та делегуванням свого голосу довіреним представникам з можливістю відкликання цього делегування в будь-який момент), заміна централізованого контролю децентралізованою верифікацією, трансформація економіки довіри від інституційної до криптографічної.