Електричні властивості молекули білка в складі двухтермінального пристрою
Ключові слова:
білки, імпеданс, амінокислоти, складні мережі, електричні властивості, структурні зміниАнотація
Представлена розроблена нами математична модель нерегулярної мережі елементарних імпедансів в застосуванні до вивчення електричних властивостей молекули білка в складі двухтермінального пристрою. Модель використана, зокрема, для прогнозування дії електронного нанобіосенсора, заснованного на білку типу GPCR. Молекула білка моделюється як складна мережа елементарних імпедансів, вершини (вузли) якої відповідають атомам альфа-вуглецю складових амінокислотних залишків, а ребра (зв'язку) відображають деяку електричну взаємодію між ними. Ребра з'єднують кожну пару амінокислот, розташованих досить близько в просторі один від одного і кожному ребру ставиться у відповідність елементарний імпеданс. Значення імпендансу може залежати від властивостей відповідної йому пари амінокислот і відстані між ними. Відповідно, структурні зміни молекули білка-рецептора перетворюються в зміну його електричних властивостей. Розраховано зміну імпедансу молекули родопсину при захопленні фотона. Розглянуто результати для різного значення параметрів моделі.
Завантажити
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
