Генетичний контроль забарвлення крайових квіток мутантних ліній соняшнику

  • К. В. Ведмедева Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-4571-2960
Ключові слова: лимонне, сірчане, світло-жовте забарвлення крайових квіток, успадкування, лінія, соняшник

Анотація

Кошик соняшнику (Hellianthus annuus L.) має різні за формою, призначенням і забарвленням квітки. Метою нашої роботи було проведення генетичної ідентифікації нових джерел світлих типів забарвлення та встановлення генетичного контролю ознаки. Мутант MV4 було схрещено з лініями соняшнику, які мали жовте забарвлення крайових квіток. У другому поколінні було отримано розщеплення за забарвленням крайових квітів 3 : 1. Це вказує на моногенний рецесивний контроль ознаки світлого забарвлення квіток. Для ідентифікації гену, який обумовлює світле забарвлення квіток у мутанта MV4, проведено ряд схрещувань з лініями: КГ108 (ген «su» – сірчисте забарвлення), ВА1Б (ген «ly» – світло-жовте забарвлення) та КГ107 (ген «l» – лимонне забарвлення). У комбінації схрещування КГ108 × MV4 гібриди першого та другого покоління мали світле забарвлення, як і у батьківських ліній. Це свідчить про ідентичність генетичного контролю ознаки сірчисте забарвлення в лініях КГ105 та MV4. У результаті схрещувань MV4 × ВА1 та MV4 × КГ107 отримано у першому поколінні звичайне жовте забарвлення крайових квіток. У другому поколінні комбінації MV4 × ВА1 спостерігали розщеплення за забарвленням крайових квіток у співвідношенні 9 жовтих : 7 світло-жовтих. Отримане співвідношення за забарвленням крайових квіток свідчить про наявність двох окремих генів, що контролюють ці типи забарвлення. У другому поколінні комбінації MV4 × КГ107 спостерігали чотири класи рослин за забарвленням крайових квіток: жовті, оранжеві, світлі та світло-оранжуваті. Розщеплення статистично значуще відповідало співвідношенню 9 : 3 : 3 : 1. Це підтверджує незалежний контроль цих двох забарвлень різними генами з комплементарною взаємодією. Мутант MV5 з лимонним забарвленням крайових квіток схрещено з лінією ЛВО7, рослини якої мають звичайне жовте забарвлення крайових квіток. У першому поколінні було отримано рослини із жовтим забарвленням крайових квіток. У другому поколінні спостерігали розщеплення на два класи: з жовтим та лимонним забарвленням квіток. Це підтверджує гіпотезу моногенного рецесивного контролю ознаки лимонного забарвлення крайових квіток соняшнику в лінії MV5. Проведено ідентифікаційні схрещування ліній з лимонним забарвленням, де материнським компонентом була лінія ЗЛ678, а батьківськими: MV5, Temp234, КГ107, ЛГ11-2, Сл2349, I4RHA274. В усіх нащадків спостерігали лише лимонне забарвлення крайових квіток, що свідчить про однаковий генетичний контроль ознаки геном «l».

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

К. В. Ведмедева, Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України

вул. Інститутська, 1, с. Сонячне, Запорізька обл., Україна, 69093, vedmedeva.katerina@gmail.com

Посилання

Ведмедева К.В. Успадкування відмінностей за забарвленням крайових квіток соняшнику // Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. – Одеса, 2011. – Вип.17 (57). – С. 120–125. /Vedmedeva K.V. Inheritance of the color differences of sunflower ray flowers // Collection of scientific papers of PBGI – NCSCI. – Odessa, 2011. – Issue 17 (57). – P.120–125./

Ведмедєва К.В. Вплив окремих мутацій забарвлення крайових квіток соняшнику на морфологічні та селекційно-цінні ознаки ліній соняшнику // Генетичні ресурси. – 2009. – №7. – С. 150–156. /Vedmedyeva K.V. The influence of individual mutations in the coloration of ray flowers of sunflower on the morphological and selectively valuable characteristics of sunflower lines // Genetic Resources. – 2009. – No.7. – P. 150–156./

Доспехов В.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). – М.: Агропромиздат, 1985. – 351с. /Dospekhov V.A. Methods of field experiment (with the basics of statistical processing of research results). – M.: Agropromizdat, 1985. – 351p./

Лобачев Ю.В., Курасова Л.Г., Иманова Д.И. Наследование окраски и формы язычковых цветков и окраски листа у подсолнечника // Международный журнал экспериментального образования. – 2013. – №3. – С. 63–64. /Lobachev Yu.V., Kurasova L.G., Imanova D.I. Inheritance of color and shape of ray flowers and leaves color in sunflower // International Journal of Experimental Education. – 2013. – No.3. – P. 63–64./

Пимахин В.Ф., Лобачев Ю.Г. Использование маркерных признаков у подсолнечника // Генетика. – 1994. – Т.30. Приложение. – С.121. /Pimakhin V.F., Lobachev Yu.G. The use of marker features in sunflower // Genetics. – 1994. – Vol.30. Appendix. – P.121./

Толмачёв В.В. Наследование и взаимодействие генов неантациановой пигментации язычковых цветков подсолнечника // Науково-техн. бюл. Інституту олійних культур УААН. – 1998. – Вип.3. – С. 75–81. /Tolmachov V.V. Inheritance and interaction of genes of non-anthocyan pigmentation of reed flowers of sunflower // Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Oilseed Crops of NAAS. – 1998. – Issue 3. – P. 75–81./

Шарыпина Я.Ю., Попов В.Н., Долгова Т.А., Кириченко В.В. Изучение наследования морфологических признаков подсолнечника 1. Генетический контроль окраски ложноязычковых цветков, ветвистости и восстановления фертильности пыльцы // Цитология и генетика. – 2008. – Т.42, №5. – C. 47–53. /Sharypina Ya.Yu., Popov V.N., Kirichenko V.V. Study of inheritance of morphological traits in sunflower. 1. Genetic control of sunflower flower pigmentation, branchiness and restoration of pollen fertility // Cytology and Genetics. – 2008. – Vol.42, no.5. – P. 47–53./

Cvejić S., Jocić S., Mladenović E. Inheritance of floral color and type in four new inbred lines of ornamental sunflower (Helianthus annuus L.) // The Journal of Horticultural Science and Biotechnology. – 2016. – No.91 (1). – P. 30–35.

Leclerg P. Heredity de quelques caracteres qualitatifs chez le tournesol // Ann. Amelilor. Plants. – 1968. –No.18. – P. 307–315.

Lyakh V., Soroka A., Vasin V. Influence of mature and immature sunflower seed treatment with ethylmethanesulphonate on mutation spectrum and frequency // Helia. – 2005. – Vol.28, no.43. – P.87–98.

Mladenovic E., Cvejic S., Jocic S. et al. Variability of morphological characters among ornamental sunflower collection // Genetika. – 2017. – No.49 (2). – P. 573–582.

Škorić D., Seiler G. J., Zhao L. et al. Sunflower breeding. – Novi Sad, Serbia: Serbian Academy of Science and Arts, 2012. – P. 165–354.

Vedmedeva K. Inheritance of top branching in sunflower (Helianthus annuus L.) collection samples // Helia. – 2019. – Ahead of print. – Published online: 02/28/2019.

Опубліковано
2019-11-07
Цитовано
0 статей
Як цитувати
Ведмедева, К. (2019). Генетичний контроль забарвлення крайових квіток мутантних ліній соняшнику. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 33, 21-27. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2019-33-3
Розділ
ГЕНЕТИКА