Гельмінтофауна свійських водоплавних птахів (гуска – Anser anser dom. і качка – Anas platyrhynchos dom.) Нахчиванської АР

Ключові слова: Нахчиванська АР; Anser anser dom.; Anas platyrhynchos dom.; гельмінтофауна

Анотація

Гельмінти, викликаючи різні захворювання, негативно впливають на якість м'яса, несучість, продуктивність та інші характеристики свійських водоплавних птахів, які є продуктами харчування. Для запобігання вищеперелічених явищ вперше з 2014 по 2018 рр. в усіх районах Нахчиванської АР (Бабек, Джулфа, Шарур, Кенгерлі, Шахбуз, Ордубад і Седерек) були проведені комплексні гельмінтологічні дослідження і повний гельмінтологічний розтин 359 свійських водоплавних птахів, у яких було виявлено 14 видів гельмінтів (3 види цестод – Fimbriaria fasciolaris, Tschertkovilepis setigera, Drepanidotaenia lanceolata, 2 види трематод – Notocotylus attenuatus, Hypoderaeum conoideum і 9 видів нематод – Amidostomum anseris, Trichostrongylus tenius, Capillaria obsignata, Ganguleterakis dispar, Tetrameres fissispina, Heterakis gallinarum, Ascaridia galli, Porraceum crassum, Thominx contorta). З них 11 видів було відзначено у свійських гусей, 12 видів у свійських качок. Спільними і для гусей, і для качок є 9 видів (3 види цестод, 2 види трематод і 4 види нематод). Наявність такої великої кількості загальних видів паразитів для обох видів птахів можна пояснити утриманням цих птахів в однакових умовах з аналогічним харчуванням в одних і тих самих господарствах. Відсоток зараженості гельмінтами гусей і качок взагалі по Нахчиванській АР становить 46,5%. Окремо відсоток зараженості в АР у гусей 45,1%, а у качок 48,0%. Найбільшу кількість видів паразитів по районах було відзначено: Бабек – 12 видів, Шарур – 9 видів і Кенгерлі – 8 видів. З 14-ти видів гельмінтів, зазначених на території Нахчиванської АР, 3 види (Ganguleterakis dispar, Amidostomum anseris, Trichostrongylus tenius) були зафіксовані у всіх 7 районах з високою екстенсивністю й інтенсивністю інвазії. Знаходження цих всіх 3 видів нематод в різних районах, які відрізняються один від одного екологічними умовами, та їх широке поширення у цих хазяїв можна пояснити тим, що у них простий цикл розвитку, і головне, що всі вони є специфічними паразитами свійських водоплавних птахів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

М. І. Сеїдбейлі, Нахчиванський державний університет

Університетське містечко, Нахчиван, Азербайджан, AZ7012, m.seyidbeyli@mail.ru

С. Г. Магеррамов, Нахчиванський державний університет

Університетське містечко, Нахчиван, AZ7012, salehmaharramov@mail.ru

Посилання

Вахидова С.М. Гельминты птиц Азербайджана. – Баку: Элм, 1978. – 237с. /Vakhidova S.M. Helminths of birds of Azerbaijan. – Baku, Elm. – 237p./

Джавадов М.К. К изучению паразитических червей домашних гусей Азербайджана // Труды Аз. НИВИ Баку. – 1935. – Сб.2. – С. 43–45. /Dzhavadov M.K. To the study of parasitic worms of domestic geese of Azerbaijan // Proceedings of the Azerbaijan Scientific Research Veterinary Institute, Baku. – 1935. – Vol.2. – P. 43–45./

Дубинина М.Н. Паразитологическое исследование птиц. – Ленинград: Наука, 1971. – 140с. /Dubinina M.N. Parasitological study of birds. – Leningrad: Nauka, 1971. – 140p./

Рзаев Ф.Г. Влияние некоторых экологических факторов на гельминтофауну домашних водоплавающих птиц и на ее современное состояние // Новости НАНА. Биологические науки. – 2008. – Т.65, № 5–6. – С. 114–120. /Rzayev F.H. Influence of some ecological factors on the helminth fauna of domestic waterfowl and its current state // Proceedings of ANAS. Biological Sciences. – 2008. – Vol.65, no. 5–6. – P. 114–120./

Рзаев Ф.Г. Изучение механизма влияний местных растительных препаратов на патогенных червей домашних водоплавающих птиц Азербайджана. Дисс. … канд. биол. наук. – Баку, 2011. – 205с. /Rzayev F.H. Study of the mechanism of the effects of local plant preparations on pathogenic worms of domestic waterfowl of Azerbaijan. PhD Thesis. – Baku, 2011. – 205p./

Рзаев Ф.Г. Сравнительная характеристика гельминтофауны домашних водоплавающих птиц юго-восточной части Азербайджана // Экологический вестник. – 2015. – №2 (32). – С. 101–106. /Rzayev F.H. Comparative characteristics of the helminth fauna of domestic waterfowl in the southeastern part of Azerbaijan // Ekologicheskiy vestnik. – 2015. – No. 2 (32). – P. 101–106./

Рыжиков К.М. Определитель гельминтов домашних водоплавающих птиц. – Москва: Наука, 1967. – 262с. /Ryzhikov K.M. The determinant of helminths of domestic waterfowl. – Moscow: Nauka, 1967. – 262p./

Шахтахтинская З.М. Гельминты домашних и охотничье-промысловых водоплавающих птиц в Азербайджанской ССР // Работы по гельминтологии к 80-летию акад. К.Н.Скрябина (ВИГИС). – М., 1959. – С. 197–202. /Shakhtakhtinskaya Z.M. Helminths of domestic and hunting-commercial waterfowl in the Azerbaijan SSR // Works on helminthology for the 80th anniversary of Academician K.N.Scryabin (WIGIS). – Moscow, 1959. – P. 197–202./

Ширинов Н.М. Гельминтофауна и гельминтозы домашних водоплавающих птиц Азербайджанской ССР и испытание пиперазин-сульфата при гангулетеракидозе. Дис…. канд. вет. наук. – Баку, 1961. – 206с. /Shirinov N.M. Helminthofauna and helminthiases of domestic waterfowl of the Azerbaijan SSR and the test of piperazine-sulphate in case of ganguleaterakidosis. PhD Thesis. – Baku, 1961. – 206p./

Опубліковано
2019-02-22
Цитовано
0 статей
Як цитувати
Сеїдбейлі, М., & Магеррамов, С. (2019). Гельмінтофауна свійських водоплавних птахів (гуска – Anser anser dom. і качка – Anas platyrhynchos dom.) Нахчиванської АР. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 31(31), 107-112. Retrieved із https://periodicals.karazin.ua/biology/article/view/12404
Розділ
ЗООЛОГІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ