Вплив складу живильного середовища на морфологічні характеристики культури клітин спінальних гангліїв неонатальних поросят

  • С. Г. Алі Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України https://orcid.org/0000-0002-0528-671X
  • О. С. Сидоренко Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України https://orcid.org/0000-0002-1340-7235
  • Г. А. Божок Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України https://orcid.org/0000-0002-4188-9286
Ключові слова: культура клітин спінальних гангліїв; неонатальні поросята; мантійні гліоцити; мультиклітинні сфероїди; нейрони

Анотація

Спінальні ганглії (СГ) є потенційним джерелом нейральних стовбурових клітин, оскільки містять клітини-похідні нервового гребеню, здатні до диференціювання в нейрони та клітини глії. Адекватною сучасною моделлю для досліджень in vitro можна вважати культури клітин, отримані від тварин, близьких за фізіологічними характеристиками до людини. В цьому відношенні зручним модельним об'єктом є культури клітин, отримані зі СГ свині домашньої (Sus scrofa domesticus). Метою роботи було отримання первинної культури клітин зі СГ неонатальних поросят і вивчення їх морфологічних і проліферативних властивостей в залежності від складу середовища культивування. Склад середовищ, приготованих на основі α-МЕМ, варіювався залежно від наявності фетальної телячої сироватки (ФТС) або її сучасних замінників В-27 та НейроМакс. Встановлено морфологічні відмінності первинних культур клітин СГ неонатальних поросят в залежності від складу живильного середовища. При культивуванні в присутності 10% ФТС спостерігається прикріплення клітин та формування моношару з мантійних гліоцитів (МГ) і фібробластоподібних клітин. На моношарі присутні невеликі колонії нейронів, які продукують довгі відростки. При культивуванні в присутності НейроМакс та B-27 основна маса клітин не прикріплюється, але організується у флотуючі мультиклітинні сфероїди (МС). При пересіві культури, отриманої в присутності 10% ФТС, спостерігається швидке прикріплення та проліферація клітин. При пересіві МС, отриманих в присутності НейроМакс та B-27, в середовище з 10% ФТС спостерігається прикріплення МС до субстрату та міграція з них клітин. Ці клітини зберігають здатність до активної проліферації, оскільки на 5–7 добу субкультивування моношар досягає конфлюентності. Незалежно від складу середовища первинного культивування у всіх субкультурах морфологічно розрізняються 3 типи клітин: МГ, нейроноподібні та фібробластоподібні клітини. Тип клітин, що превалює в субкультурі, залежить від складу живильного середовища. При пересіві МС з середовища, яке містило В-27, спостерігається значне зростання фібробластоподібних клітин, тоді як при пересіві МС з середовища, яке містило НейроМакс, були присутні в основному МГ та нейроноподібні клітини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

С. Г. Алі, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України

Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, вул. Переяславська, 23, Харків, Україна, 61016, ali.s@novistem.ru

О. С. Сидоренко, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України

Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, вул. Переяславська, 23, Харків, Україна, 61016, lesunec@gmail.com

Г. А. Божок, Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України

Інститут проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, вул. Переяславська, 23, Харків, Україна, 61016, bozhokgaru@gmail.com

Посилання

Backström E., Chambers B.J., Kristensson K., Ljunggren H.G. Direct NK cell-mediated lysis of syngenic dorsal root ganglia neurons in vitro // J. Immunol. – 2000. – Vol.165, no. 9. – P. 4895–4900.

Bassols A., Costa C., Eckersall P.D. et al. The pig as an animal model for human pathologies: A proteomics perspective // Proteomics Clin. Appl. – 2014. – Vol.8, no. 9. – P. 715–731.

Belzer V., Shraer N., Hanani M. Phenotypic changes in satellite glial cells in cultured trigeminal ganglia // Neuron Glia Biology. – 2010. – Vol.6, no. 4. – P. 1–7.

Capuano A., De Corato A., Lisi L. et al. Proinflammatory-activated trigeminal satellite cells promote neuronal sensitization: relevance for migraine pathology // Mol. Pain. – 2009. – Vol.5. – P.43.

Ciaroni S., Cecchini T., Cuppini R. et al. Are there proliferating neuronal precursors in adult rat dorsal root ganglia? // Neurosci. Lett. – 2000. – Vol.281, no. 1. – P. 69–71.

de Luca A.C., Faroni A., Reid A.J. Dorsal root ganglia neurons and differentiated adipose-derived stem cells: An in vitro co-culture model to study peripheral nerve regeneration // J. Vis. Exp. – 2015. – Vol.96. – e52543.

Farel P.B. Late differentiation contributes to the apparent increase in sensory neuron number in juvenile rat // Brain Res. Dev. Brain. Res. – 2003. – Vol.144, no. 1. – P. 91–98.

Gu Y., Chen Y., Zhang X. et al. Neuronal soma-satellite glial cell interactions in sensory ganglia and the participation of purinergic receptors // Neuron Glia Biol. – 2010. – Vol.6. – P. 53–62.

Hanani M. Intercellular communication in sensory ganglia by purinergic receptors and gap junctions: implications for chronic pain // Brain Res. – 2012. – Vol.1487. – P. 183–191.

Hanani M. Satellite glial cells in sensory ganglia: from form to function // Brain Res. Dev. Brain. Res. – 2005. – Vol.48, no. 3. – P. 457–476.

Hanani M. Satellite glial cells in sympathetic and parasympathetic ganglia: in search of function // Brain Res. Rev. – 2010. – Vol.64, no. 2. – P. 304–327.

Hayden S.M., Seeds N.W. Modulated expression of plasminogen activator system components in cultured cells from dissociated mouse dorsal root ganglia // J. Neurosci. – 1996. – Vol.16, no. 7. – P. 2307–2317.

Lagares A., Li H.Y., Zhou X.F., Avendano C. Primary sensory neuron addition in the adult rat trigeminal ganglion: Evidence for neural crest glio-neuronal precursor maturation // J. Neurosci. – 2007. – Vol.27, no. 30. – P. 7939–7953.

Lawson S.N. Morphological and biochemical cell types of sensory neurons / S.A.Scott (Ed.) Sensory neurons, diversity, development and plasticity. – Oxford University Press, New York, 1992. – P. 27–59.

Le Douarin N., Dulac C., Dupin E., Cameron-Curry P. Glial cell lineages in the neural crest // Glia. – 1991. – Vol.4, no. 2. – P. 175–184.

Li H.Y., Say E.H., Zhou X.F. Isolation and characterization of neural crest progenitors from adult dorsal root ganglia // Stem Cells. – 2007. – Vol.25, no. 8. – P. 2053–2206.

Mudge A.W. Effect of non-neuronal cells on peptide content of cultured sensory neurones // J. Exp. Biol. – 1981. – Vol.95. – P. 195–203.

Ogawa R., Fujita K., Ito K. Mouse embryonic dorsal root ganglia contain pluripotent stem cells that show features similar to embryonic stem cells and induced pluripotent stem cells // Biol. Open. – 2017. – Vol.6, no. 5. – P. 602–618.

Poulsen J.N., Larsen F., Duroux M., Gazerani P. Primary culture of trigeminal satellite glial cells: a cell-based platform to study morphology and function of peripheral glia // Int. J. Physiol. Pathophysiol. Pharmacol. – 2014. – Vol.6, no. 1. – P. 1–12.

Singh R.P., Cheng Y.-H., Nelson P., Zhou F.C. Retentive multipotency of adult dorsal root ganglia stem cells // Cell Transplant. – 2009. – Vol.18, no. 1. – P. 55–68.

Svennigsen A.F., Colman D.R., Pedraza L. Satellite cells of dorsal root ganglia are multipotential glial precursors // Neuron Glia Biol. – 2004. – Vol.1, no. 1. – P. 85–93.

Tongtako W., Lehmbecker A., Wang Y. et al. Canine dorsal root ganglia satellite glial cells represent an exceptional cell population with astrocytic and oligodendrocytic properties // Sci. Rep. – 2017. – Vol.7, no. 1. – P.13915.

Warwick R.A., Hanani M. The contribution of satellite glial cells to chemotherapy-induced neuropathic pain // Eur. J. Pain. – 2013. – Vol.17, no. 4. – P. 571–580.

Опубліковано
2018-11-28
Цитовано
0 статей
Як цитувати
Алі, С., Сидоренко, О., & Божок, Г. (2018). Вплив складу живильного середовища на морфологічні характеристики культури клітин спінальних гангліїв неонатальних поросят. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», 30(30), 49-59. https://doi.org/10.26565/2075-5457-2018-30-6
Розділ
КЛІТИННА БІОЛОГІЯ