Грелін як біомаркер немоторних симптомів та порушень сну при хворобі Паркінсона

Ключові слова: хвороба Паркінсона, грелін, порушення сну, немоторні розлади

Анотація

АНОТАЦІЯ. Поміж рухових порушень, якими характеризується хвороба Паркінсона,  не менш важливим компонентом є немоторні симптоми. На сьогодні, залишається недостатньо вивченими  нейрофізіологічні основи  розвитку та потенційні біомаркери захворювання. Мета нашого дослідження - проаналізувати можливість використання рівня греліну в плазмі крові у якості біомаркеру немоторних симптомів та порушень сну при хворобі Паркінсона залежно від циркадних ритмів. Нами проведено обстежено  64 пацієнта із хворобою Паркінсона, які знаходились на обліку в Центрі хвороби Паркінсона та інших нейродегенеративних захворювань кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету, та 30 пацієнтів без ознак нейродегенеративного ураження. Діагноз установлювали згідно з критеріями Всесвітнього банку мозку  Великої Британії. Немоторні прояви вивчали за результатами шкали оцінки немоторних симптомів,  вираженість розладів сну оцінювали за шкалою сну при хворобі Паркінсона. Результати. В процесі дослідження було встановлено зниження рівня греліну в плазмі крові та зв’язки вмісту греліну з порушеннями сну та травної системи у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Пацієнтів, що узгоджується з іншими дослідженнями.  Грелін стимулює моторику та спорожнення шлунка, а також моторику тонкої та товстої кишки.  Це вказує на імовірну роль греліну у патофізіології захворювань травної системи при хворобі Паркінсона. Висновки. Рівень греліну плазми крові у пацієнтів із Хворобою Паркінсона та його добові коливання можна розглядати як потенційний біомаркер немоторних симптомів та їх флуктуацій за рахунок його зв’язків з порушеннями сну та циркадного ритму.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Kateryna Tarianyk, Полтавський державний медичний університет

к.мед.н., доцент кафедри нервових хвороб, Полтавський державний медичний університет, вул. Шевченко, 23, Полтава, Україна, 36023

Nataliya Lytvynenko , Полтавський державний медичний університет

к.мед.н., доцент кафедри нервових хвороб, Полтавський державний медичний університет, вул. Шевченко, 23, Полтава, Україна, 36023

Halyna Silenko , Полтавський державний медичний університет

к.мед.н., доцент кафедри нервових хвороб, Полтавський державний медичний університет, вул. Шевченко, 23, Полтава, Україна, 36023

Olena Palenka , Полтавський державний медичний університет

к.мед.н., асистент кафедри нервових хвороб, Полтавський державний медичний університет, вул. Шевченко, 23, Полтава, Україна, 36023

Посилання

Sharma S, Moon CS, Khogali A, Haidous A, Chabenne A, Ojo C, et al. Biomarkers in Parkinson’s disease (recent update). Neurochem Int 2013;63:201–29. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuint.2013.06.005

Shkodina AD, Tarianyk KA, Boiko DI, Zehravi M, Akter S, Md. Ashraf G, et al. Cognitive and affective disturbances in patients with Parkinson’s disease: Perspectives for classifying of motor/neuropsychiatric subtypes. Neurosci Lett 2022;781:136675. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neulet.2022.136675

Skrypnikov AM, Zhyvotovska LV, Herasymenko LO, Boiko DI, Bodnar LA. Alexithymia in healthy people and its role in development of different disorders. Med Ecol Probl 2019;23:30–3. DOI: https://doi.org/10.31718/mep.2019.23.1-2.07

Davies JS. Ghrelin mediated hippocampal neurogenesis, 2022, p. 337–67. https://doi.org/10.1016/bs.vh.2021.12.003

Bayliss JA, Andrews ZB. Ghrelin is neuroprotective in Parkinson’s disease: molecular mechanisms of metabolic neuroprotection. Ther Adv Endocrinol Metab 2013;4:25–36. DOI: https://doi.org/10.1177/2042018813479645

Pietraszko W, Furgala A, Gorecka-Mazur A, Kwinta B, Kaszuba-Zwoinska J, Polak J, et al. Assessments of plasma acyl-ghrelin levels in Parkinson’s disease patients treated with deep brain stimulation. Peptides 2020;128:170299. DOI: https://doi.org/10.1016/j.peptides.2020.170299

Unger MM, Möller JC, Mankel K, Eggert KM, Bohne K, Bodden M, et al. Postprandial ghrelin response is reduced in patients with Parkinson’s disease and idiopathic REM sleep behaviour disorder: a peripheral biomarker for early Parkinson’s disease? J Neurol 2011;258:982–90. DOI: https://doi.org/10.1007/s00415-010-5864-1

Tarianyk KA. Rol hormonu holodu v rehuliatsii kharchovoi povedinky patsiientiv iz khvoroboiu Parkinsona. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal 2021;1-2:25-29. DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2021-1-2-25.

Sakata I, Takemi S. Ghrelin-cell physiology and role in the gastrointestinal tract. Curr Opin Endocrinol Diabetes Obes 2021;28:238–42. DOI: https://doi.org/10.1097/MED.0000000000000610

El-Salhy. Ghrelin in gastrointestinal diseases and disorders: A possible role in the pathophysiology and clinical implications (Review). Int J Mol Med 2009;24. DOI: https://doi.org/10.3892/ijmm_00000285.

Tarianyk KA, Lytvynenko N V., Shkodina AD, Kaidashev IP. The role of circadian regulation of ghrelin levels in Parkinson’s disease (literature review). Wiadomości Lek 2021;74:1750–3. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202107132

Morin V, Hozer F, Costemale-Lacoste J-F. The effects of ghrelin on sleep, appetite, and memory, and its possible role in depression: A review of the literature. Encephale 2018;44:256–63. DOI: https://doi.org/10.1016/j.encep.2017.10.012

Опубліковано
2022-11-28
Як цитувати
Tarianyk, K., Lytvynenko , N., Silenko , H., & Palenka , O. (2022). Грелін як біомаркер немоторних симптомів та порушень сну при хворобі Паркінсона. Актуальні проблеми сучасної медицини, (10). https://doi.org/10.26565/2617-409X-2022-10-04
Розділ
Оригінальні дослідження