МИРОВОЗЗРЕНЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СТАНОВЛЕНИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ КУЛЬТУРОЛОГИИ: ФИЛОСОФСКИЙ АНАЛИЗ

Анотація

В статье осуществляется феноменологическое описание культурологии как науки и
ментальной парадигмы. В рамках славянской культурологии выделяются две ее
методологические установки: философская (универсалистская культурология Логоса) и
социологическая (партикуляристскими культурология Культуры) с соответствующими
моделями профессиональной идентичности (утопическая и ироническая). Автор делает попытку
интерпретации мировоззренческих черт украинского дискурса исследований культуры, проявляя
их истоки в этнокультурных архетипах славянского мышления. Результатом философского
анализа украинской культурологии является вывод о софийность как интегральную
характеристику украинского культурологии как часть славянской.
Ключевые слова: Логос, культура, универсализм, партикуляризм, утопия, ирония, архетип,
София, культурология.

Більченко Є.В. Світоглядні аспекти становлення вітчизняної культурології:
філософський аналіз. У статті здійснюється феноменологічний опис культурології як науки та
ментальної парадигми. У межах слов’янської культурології виокремлюються дві її методологічні
установки: філософська (універсалістська культурологія Логосу) та соціологічна
(партикуляристська культурологія Культури) з відповідними моделями фахової ідентичності
(утопічна та іронічна). Автор здійснює спробу інтерпретації світоглядних рис українського
дискурсу досліджень культури, виявляючи їх витоки в етнокультурних архетипах слов’янського
мислення. Результатом філософського аналізу української культурології є висновок про
софійність як інтегральну характеристику української культурології як частину слов’янської.
Ключові слова: Логос, культура, універсалізм, партикуляризм, утопія, іронія, архетип,
Софія, культурологія.

Bilchenko Y.V. World view aspects of the becoming of native culturology: philosophical
analysis. This article is a phenomenological description of «cultural studies» as a science and mental
paradigm. Becoming of culturology on Slavic world has haven a row of difficulties, connected with the
relations of cultural studies with the discourse of «pure» philosophy. The author of this work argues a
thesis about essence influence of traditional religious philosophy (modern, transcendentalism) on the
spirit content and mental features of the Slavic, including Ukrainian, culturology. That is why author
distinguishes two methodological settings within the Slavic culturology: the philosophical (universalistic
culturology of Logos), and sociological (particularistic culturology of Culture) which correspond with
the models of professional identity (utopian and ironic ones).
Ukrainian culturology has a strong philosophical component. Author makes attempt of the
interpretation of spirit features of Ukrainian culture studies, revealing their origins in the ethnic and
cultural archetypes of Slavic thinking. The result of philosophical analysis Ukrainian culture is the
conclusion about Sophia as an integral characteristic of Ukrainian culturology as a part of Slavic one.
Sophia is a signature of «heart» inside, which always has been a vector of Slavic humanities studies –
from ancient Russia to the philosophical anthropology of XX century . Cultural researches have became
in its mental field in Ukraine.
Keywords: Logos, culture, universalism, particularism, utopia, irony, archetype, Sofia , cultural
studies .
[