ЛЮДИНА В ЕПОХУ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗСУВІВ
У ПОШУКАХ ОПЕРТЯ
Анотація
Сучасні технології виступають обов’язковою складовою усього простору життя/буття людини, що набуває нової конфігурації на початку ХХІ століття. Ця ситуація актуалізує онто-антропологічний вимір технологічних зсувів теперішнього, що трансформують життєтворчість та життєдіяльність людини. Завдання дослідження полягає у визначенні конфігурації сучасних технологій. Останні продукують парадокс тотального технологічного буття, де виникає небезпека «розтілеснення» людини та «розлюднення» особистості. Ця ситуація підкреслює амбівалентність взаємозв’язку «людина – технологія»: людина не лише активно створює й використовує технологічні вироби, останні безпосередньо впливають на формування її особистості. Технології трансформують світоглядні дискурси, стверджують новий етап розвитку людства, що вимагає переосмислення засадничих констант існування/збереження людини. Зазначається, що сучасні технології є новим посередником між людиною і природою, які змінюють не лише природній світ, але й «посягають» на природу людини. Виникає небезпека трансформації людини в елемент техніки/технології.
У дослідженні підкреслюється, що за доби пришвидшеної технологізації соціально-гуманітарний дискурс зосереджується на можливостях нової доповненої та заміщеної реальності. Підкреслюється, що вплив технології на природу і людину має всеохопній характер. У цьому контексті нового звучання набуває проблема «Бути людиною» (Мирослав Попович).
У статті доводиться необхідність пошуку опертя у світі, що перебуває під владою технологічних інновацій. Ця ситуація актуалізує етичний імператив «буттям треба опікуватися» (Ганс Йонас), що вимагає переосмислення співвідношення «людина – технологія – природа» в координатах «ти повинен/ти неповинен». Останні віддзеркалюють як технологічний розвиток, так й екологічну кризу початку ХХІ століття. Підкреслюється, що онто-антропологічний вимір технологічної реальності надає нові можливості для дослідження взаємозв’язку «людина – Земля», де остання є матрицею життя/буття людства.
Завантаження
Посилання
Андрос Є. І. Грані людського буття: позитивні та негативні виміри антропокультурного. Бівалентність людського єства та проблема метафізичного зла. Київ: Наукова думка, 2010. С. 6–86.
Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації / пер. з нім. А. Єрмоленко, В. Єрмоленко. Київ: Лібра, 2001. 400 с.
Кисельов М. М., Гардащук, Т. В., Зарубицький, К. Є, Деркач, В. Л. та Вишняк Є. Д. Екологічні виміри глобалізації. Київ: Парапан, 2006. 260 с.
Мелков Ю. А. Человекомерность постнеклассической наук. Киев: ПАРАПАН, 2014. 254 с.
Степин В. С. Теоретическое знание: структура, историческая эволюция. Москва: Прогресс-Традиция, 2000. 744 с.
Фромм Э. Человеческая ситуация / пер. с англ. Д. Леонтьева. Москва: Смысл, 1995. 239 с.
Хейлз К. Н. Як ми стали постслюдством: Віртуальні тіла в кібернетиці, літературі та інформатиці / пер. з англ. Є. Т. Марічева. Київ: Ніка-Центр, 2013. 426 с.
Шваб К. Четверта промислова революція. Формуючи четверту промислову революцію. Харків: КСД, 2019. 416 с.
Ямпольский М. Экран как антропологический протез. 2012. [Электронный ресурс]. URL: http://royallib.com/read/yampolskiy_mihail/ekran_kak_antropologicheskiy_protez.html#0
Bailey L. H. The Holy Earth New York: Charles Scribner’s Sons, 1915. [Электронный ресурс]. URL:
Steffen W., Crutzen P., Mcneill J. The Anthropocene: Are Humans Now Overwhelming the Great Forces of Nature. Ambio. 2008. №36. P. 614–621. https://www.pik-potsdam.de/news/public-events/archiv/alter-net/former-ss/2007/05-09.2007/steffen/literature/ambi-36-08-06_614_621.pdf
Thomas M. A. The Voices of Nature: Toward a Polyphonic Conception of Philosophy. Telos. 2016. Issue 177. P. 145–167. https://doi.org/10.3817/1216177145.
Warwick K. Homo Technologicus: Threat or Opportunity? Philosophies. 2016. No. 1. P. 199–208. https://doi.org/10.3390/philosophies1030199. URL: https://www.mdpi.com/2409-9287/1/3/199.
