Подання

Загальні положення

Редколегія приймає до розгляду тексти будь-якої філософської тематики: статті (в т.ч. полемічні), переклади, архівні джерела, рецензії, огляди книг і наукової періодики. 

Статті мають а) містити безперечну наукову новизну; б) враховувати провідні сучасні публікації з відповідної проблематики й історію її розгляду; в) відповідати науковим пріоритетам журналу; г) здебільшого спиратися на оригінальні тексти цитованих джерел.

Фактом подання матеріалу до журналу автор висловлює згоду з чинною в нашому журналі редакційною політикою, етичними принципами рецензування й редагування статей, політикою відкритого доступу, положеннями про авторські права та про конфіденційність.

Рішення щодо можливості прийняття до друку здійснюється за результатами «подвійного сліпого» рецензування.

Матеріали подаються електронною поштою journal.philosophy@gmail.com  або ж через сайт журналу.

Технічні вимоги до тексту

1. Шрифт – Times New Roman.
2. Кегль (розмір шрифту) – 14 pt, 1,5 інтервал.
3. Поля симетричні (2-2-2-2 см).
4. Текст подається без нумерації сторінок.
5. У внутрішньотекстових посиланнях між літерою «с.» і номером сторінки треба ставити «нерозривний пробіл» (натискання клавіш Ctrl + Shift + «пробіл»); такий же «нерозривний пробіл» ставиться між прізвищами авторів та ініціалами, між останнім символом у тексті та першою квадратною дужкою посилання, а також у всіх типових ситуаціях, коли розрив тексту між рядками є неприпустимим.
6. Приміток бажано уникати, але за крайньої потреби можна використовувати посторінкові автоматичні підстрочні примітки (пункт меню у Microsoft Office Word – «виноски») із суцільною нумерацією для всього тексту.

Розташування основних елементів статті

1. УДК друкується без відступу, вирівнювання по лівому краю. Великими літерами, нежирним шрифтом.
2. Ім’я та прізвище автора (авторів) – вирівнювання по правому краю.
3. Назва статті (друкується великими літерами, шрифт – жирний, вирівнювання по центру).
4. Анотації: обсягом не менше 1800 знаків (біля 300 слів) українською та англійською мовами. Якщо стаття виконана офіційною мовою Європейського Союзу (але не англійською), то окрім зазначених анотацій до неї додається анотація мовою оригіналу обсягом не менше 1800 знаків. До кожного варіанту анотації слід додавати ключові слова (від 4 до 6). Перша анотація друкується через один порожній рядок після назви статті. Між анотаціями – один порожній рядок. Шрифт – 12, міжрядковий інтервал – 1,0.
5. Основний текст починається через один порожній рядок після анотацій. Вирівнювання – за шириною сторінки, абзац 1,25 см. Стаття повинна містити такі структурні елементи: постановка проблеми, актуальність, мета статті, завдання, огляд праць з даної проблематики, висновки тощо.
6. Перелік використаних джерел – через один порожній рядок після тексту чи приміток, якщо вони є. Слова «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкуються великими літерами, без двокрапки, вирівнювання по центру, шрифт – жирний.
7. References – перелік використаних джерел англійською мовою.  Слово «REFERENCES»також друкується великими літерами, без двокрапки, вирівнювання по центру, шрифт – жирний.
8. Копірайт:© Прізвище І. П., 2020.
9. Інформація про автора – прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь або освітньо-кваліфікаційний рівень, посада, місце роботи, робоча адреса, адреса електронної пошти, номер ORCID. Ці дані наводяться у трьох мовних варіантах: українською, англійською, а також мовою оригіналу у випадку, коли стаття виконана офіційною мовою Європейського Союзу (але не англійською).
10. Назва статті англійською мовою (назва статті друкується великими літерами).

Оформлення внутрішньотекстових посилань

• Посилання в тексті подаються у квадратних дужках і містять такі елементи: прізвище автора (редактора, укладача тощо; за наявності кількох авторів наводиться лише прізвище першого з відповідної позиції у переліку джерел), кома, пробіл, рік видання, кома, пробіл, "с.", пробіл, номер сторінки (або діапазон номерів через тире).
• Зразок оформлення посилання:  [Іваненко, 2018, с. 11], [Іваненко, 2018, с. 23–56]; при посиланнях на низку праць: [Іваненко, 2018; Петренко, 2014]; [Іваненко, 2018, с. 18; Петренко, 2014, с. 92]; а також: [Jones, 2018, p. 10], [Jones, 2018, pp. 10–15].
• Якщо на один рік припадає кілька видань одного автора, цитованих у статті, то у позатекстовому переліку такі джерела розташовуються за алфавітом, а після року видання слід ставити відповідну літеру латинського алфавіту, починаючи з "а" (наприклад: 1990a, 1990b, 1990с тощо).
• Зразок оформлення посилання: [Ґумбрехт, 2010а, с. 286], [Gumbrecht, 2010с, р. 17-18].
• У посиланнях на твори, наведені у списку літератури без зазначення автора (збірники, енциклопедії тощо), слід замість прізвища автора наводити перші слова заголовку цитованого видання; якщо фраза виявляється завеликою чи неприйнятною з інших причин, можна при першому цитуванні запровадити абревіатуру, описавши її у примітці, й надалі послуговуватися саме абревіатурою. Також можна скорочувати такі назви, ставлячи після останнього слова трикрапку.
• Зразок оформлення посилання: [Філософський енциклопедичний словник, 2002, с. 234-235] або [ФЕС, 2002, с. 234-235]; [Розвиток сучасних філософських ... , с. 85].
• Якщо видання не має автора, але на офіційній сторінці вказано укладача, відповідального редактора тощо, їх можна наводити замість автора, вдаючись до відповідних позначок за стандартом АРА: (Укл.), (Ред.) тощо.
• За наявності канонічних видань класичних творів із загальноприйнятою пагінацією, краще посилатись на неї, а не на сторінку того чи іншого видання.

Оформлення позатекстових посилань

Перелік використаних джерел статті має відповідати сучасним нормам фахових публікацій, тобто містити не менше 15-20 найменувань, з яких мінімум 20 відсотків повинні бути посиланнями на нові  (опубліковані вперше протягом останніх п’яти років) джерела.  Рекомендовано також за можливістю використовувати посилання на статті, які входять до баз цитування Scopus та Web of Science.

Для публікацій останніх років, як в переліку використаних джерел, так і в References, які мають DOI, треба зазначити DOI. При зазначенні DOI робити гіперпосилання на сторінку розташування джерела онлайн (URL) не потрібно.

Перелік використаних джерел оформлюється за алфавітом (спочатку – джерела кирилицею, потім – латиницею), без нумерації, абзац 1,25 см.

Бібліографічний опис джерел та посилань у тексті виконується відповідно до вимог МОН України, зокрема – ДСТУ 8302:2015, але у варіанті, наближеному до норм стилю АРА (American Psychological Association). При описі друкованого джерела обов’язково слід зазначати місце видання (місто), видавництво, рік видання, загальну кількість сторінок (у періодичних виданнях – сторінки статті). Для перекладних джерел треба зазначати мову, з якої здійснено переклад, ім’я перекладача (упорядника).

Бібліографічний опис джерел англійською мовою (References) оформлюється відповідно до норм стилю АРА (American Psychological Association). Джерела після слова «REFERENCES» розташовуються відповідно списку джерел українською (в тому ж порядку, а не за англійським алфавітом), без нумерації, для кожного джерела встановлюється відступ всіх рядків після першого – 1,25 см.

 В References при оформленні опису  друкованого джерела, яке видавалося кілька разів, у випадку, якщо використано не перше з видань, треба вказувати рік першого видання, для перекладних джерел – першого видання мовою оригіналу: (Original work published 1900).

Зверніть увагу, що в описі References усі назви джерел мають повністю перекладатися на англійську, а не транслітеруватися. Назви збірок статей, журналів, видавництв тощо треба звіряти за можливістю з офіційним перекладом цих назв. Імена авторів, видавців, упорядників треба писати згідно усталених норм написання англійською.

Обов’язково наприкінці опису в дужках зазначати мову використаного джерела, якщо вона відмінна від англійської: (In Ukrainian).