Tragedy of homo faber and hopes of homo humanus
Abstract
The article discusses the role of Homo Faber’s human labor in the development of
civilization, the development of a human himself as a thinking being (Homo sapiens). The fact of the
deep crisis of Homo Faber, fixed in fiction and philosophical studies, is stated. The attempts of
representatives of the “school of human relations” to intensify the motivation and creative activity
of Homo Faber are analyzed. The factors of modern production that contribute to the destruction of
the spirituality of the individual and the degradation of Homo Faber are revealed. The possibilities
of his spiritual development, concluded in the model of Homo Humanus, giving hope to Homo
Faber for a better destiny, are considered.
Possible ways of development of Homo Faber are explored: the use of personality selfdevelopment
resources, human adaptation to civilized tectonic shifts, as well as the variant of
managing human evolution. The strategy of evolutionary change includes: the goal that is to form
Homo Spiritus (spiritual man), as the highest form of Homo Humanus. It determines the choice of
means of managerial influence - using a powerful arsenal of education, science and modern
technology, allowing significant expansion of space exploration, the microworld, consciousness
and, having received innovative knowledge about the world, to cause cathartic processes in the
human soul, to form the desire for spiritual ascent.
The process of influencing on human consciousness is planned to be carried out taking into
account the main stages of spiritual self-development definition. Thus, at the stage of a person
formation – to bring up spiritual qualities (curiosity, cordiality and diligence), at the stage of
personality formation - spiritual (openness to the world, intelligence and creativity). At the stage of
self-assertion in life, to achieve the integration of the processes of increasing the plasticity of a
personality, as an ability to manifest a state of spirituality in various spheres of being, and spiritual
concentration, as the depth of the world perception. At the stage of self-realization of the
personality, to support the desire for transcendence and the fullness of self-expression. Using the
principles of the concept of continuous development and relying on the arsenal of the possibilities
of the lifelong concept of lifelong education affirmed in society, to counteract the spiritual
degradation of the individual.
Aiming to intensify aspirations in spiritual self-development, the author suggests studying the
academic discipline “Fundamentals of Human Evolution”, the content of which consists of interrelated sections, each of which is intended to ensure the emergence of a certain modification of
the spiritual image of the personality: Homo wondering (person surprising, revealed to the world),
Intelligent Populous (person of intelligent), organically combining Homo Cogitate (a person
capable of deep reflective critical thinking) and Homo Responsible (a person in charge), Homo
Inspired (human inspired to create), creating together the image of a human of spiritual noospheric
future – Homo Spiritus.
Downloads
References
Агамбен Джорджо. Homo Sacer. Суверенная власть и голая жизнь. – М.:
Издательство «Европа», 2011. – 256 с.
Аминова. А. Человек трансцендирующий - Homo trancszendicus. – М.: LAP
Lambert Academic Publishing, 2014. – 88 с.
Ашкеров А.Ю. Философия труда // Социологическое обозрение. 2003. Т. 3. №
С. 50–70.
Бредихин С.С. Человек в труде. социальный и антропологический аспекты //
https: Вестник Томского государственного университета, 2015, – № 391. – С. 64 – 69.
//cyberleninka.ru/journal/n/vestnik-tomskogo-gosudarstvennogo-universiteta
Блейк Р.Р., Моутон Дж.С. Научные методы управления. ‒ Киев: Науч., 1990. ‒
с.
Бонецкая Н.К. «Homo faber» и «homo liturgus» (философская антропология П.
Флоренского) // Вопросы философии, 2010. – № 3. – с. 90 – 109.
Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна,
серія «теорія культури і філософія науки», випуск 60, 2019
Гавров С.Н., Ашер Т. Кризис глобализирующегося мира и переход к
планетарной культуре // Новая цивилизация. Междисциплинарный научно практический
сборник. Самара: Издательство Самарского научного центра РАН, 2007. – С. 157 – 168.
Дугин А.Г. Постчеловек и постчеловечество // Проблема постчеловека и
постчеловечества. Материалы научного семинара. Вып. № 4. М.: Научный эксперт, 2011. – С.
– 17.
Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство: пер. с фр. –
М.: Политиздат, 1990. – 415 с.
Канцберг Б. Эволюция желаний Homo sapiens // Новая цивилизация.
Междисциплинарный научно практический сборник. Самара: Издательство Самарского
научного центра РАН, 2007. – С. 183- 193
Кноринг В.И. Искусство управления. – М. : Издательство БЕК, 1997. – 228 с.
Латинско-русский словарь // https://ru.glosbe.com/la/ru/humanus
Луман Н. Эволюция. Пер. с нем. / А. Антоновский. М.: Издательство «Логос».
– 256 с.
Марков Б.В. Философская антропология: очерки истории и теории. – СПб.:
Лань, 1997. – 384 с.
Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики / Перев.с англ. А. М.
Татлыбаевой. Научи, ред., вступ. статья и коммент. Н. Н. Акулиной. – СПб.: Евразия, 1999. –
с.
Мищенко В. И. Аксиологическое измерение деятельности: созидательность как
явление миру духовного облика личности // Вестник Харьковского национального
университета имени В. Н. Каразина. Серия «Философия. Философские перипетии». –
Харьков, 2018. – Выпуск 59. – С. 137 – 148.
Міщенко В.І. Духовна культура інформаційного суспільства: загроза знищення
або шлях в майбутнє? / Вісник Національнго університету «Харківський політехничний
інстітут». Збірник наукових праць. Тематичний випуск: Філософія. – Харків: НТУ «ХПІ». –
№ 4. – С. 18 – 27.
Мищенко В.И. Духовная личность как первооснова правового государства в
кризисные периоды становления современного общества / Е.А. Кальницький, В.І. Міщенко //
Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Серія : Філософія, філософія права, політологія, соціологія / редкол. : А. П. Гетьман та ін. —
Х. : Право, 2016. — № 4 (31). — С. 91 –104.
Мищенко В.И Духовный облик учёного в парадигмальной науке // Гілея:
науковий вісник. Збірник наукових праць / Гол. ред. В. М. Вашкевич. – К. : «Видавництво
«Гілея», 2016. – Вип. 112 (9). – С. 174 – 179. (0,63 друк. арк.)
Мищенко В.И. Духовность технического творчества // Проблеми та
перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти [Текст]: зб. наук. праць /
за ред. Л.Л. Товажнянського, О.Г. Романовського.–Вип. 34-35(38-39). – Харків: НТУ “ХПІ”,
– C. 67 – 75
Мищенко В.И. Миропостижение как стратегия философии образования / В.И.
Мищенко // Актуальні питання освіти і науки: зб. наук. ст., матеріали V міжнар. наук.-практ.
конф. 10 -11 листоп. 2017 р. / Національна академія Національної гвардії України. – Х.:
ХОГОКЗ, 2017. – С. 296 – 305. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна,
серія «теорія культури і філософія науки», випуск 60, 2019
Мищенко В.И. «Мыслящий тростник» или властелин духа // Актуальные
проблемы мировой философии, развитие человека, его сознания, нравственности: Мат-лы III
Междунар. науч.-теорет. конф. (16-17 февраля 2018 г., Астана, Казахстан) в 2-х тт. – Астана:
изд-во ЕНУ им. Л.Н. Гумилева, 2018. – С.312 – 315.
Мищенко В.И. Постижение духовности / В.И. Мищенко // Вісник ХНУ імені В.
Н. Каразіна. – № 1022. Серія «Філософія. Філософські перипетії». – Випуск 56. Харків, 2017.
– С. 80 – 89.
Мищенко В.И. Развитие техногенной цивилизации как фактор обретения новой
духовности и ноосферной ответственности // Проблеми та перспективи формування
національної гуманітарно-технічної еліти: зб. наук. праць: за редакцією члена-кореспондента
Національної академії педагогічних наук України, доктора педагогічних наук, професора,
О.Г. Романовського. Харків НТУ «ХПІ», 2017. – Випуск 47 (51), – т. 2 – С. 57 – 66.
Мищенко В.И. Созидательность, как стратегия выживания и концепция
образования // Вісник ХНПУ ім. Г.С. Сковороди. «Філософія» / Харк. нац.. пед.. ун-т ім. Г.С.
Сковороди – Харків: ХНПУ, 2018. – Вип. 51. –С. 139 – 163.
Мищенко В.И. Ступени осознанного саморазвития, как духовного восхождения
// Проблемы саморозвитку особистості в сучасному українському соціумі: матеріали всеукр.
наук.-практ. конф. 21 березня 2019 р. / Нац. юрід. ун-т ім. Ярослава Мудрого – Харків,
Право, 2019. – С. 37 – 41.
Мищенко В.И. Управление эволюцией: духовный фактор // Соціально-
гуманітарні дослідження та інноваційна освітня діяльність. Матеріали міжнародної наукової
конференції 24 -25 травня 2019 р. м. Дніпро / Наук. ред. О.Ю. Висоцький. – Дніпро: СПД
«Охотнік», 2019. – С.178 – 179.
Мищенко В.И. Эволюция самосознания и Homospiritus // Перспективы
формирования самосознания: общество и культура: материалы ІІІ международной научно-
практической конференции: Севастополь, 17 -18 мая 2013 г. / Под общей редакцией Е.Б.
Шихматовой: Севастопольский экономико-государственный институт Таврического
национального университета имени В.И. Вернадского. – Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2013.
– С. 189 -193.
Моисеев Н. Н. Современный антропогенез: цивилизационные разломы
Эколого-политологический анализ // Вопр. философии. – 1995. – № 1. – С. 3–30.
Парсонс Г.Л. Человек в современном мире. М.: Прогресс, 1985. – 429 с.
Плеснер Х. Ступени органического и человек. Введение в философскую
антропологию // Проблема человека в западной философии: Переводы/Сост. и послесл. П. С.
Гуревича; Общ.ред. Ю.Н. Попова. – М. : Прогресс, 1988. – С. 96-151, 524-527
Плешаков В.А. Киберсоциализация человека. От Homo Sapiens'a до Homo
Cyberus'a. – М.: Прометей, Московский педагогический государственный университет, 2012.
– 212 с.
Рогожникова В.Н. Философия труда: в поисках свободы и смысла // Научные
исследования экономического факультета. Электронный журнал. Том 9. Выпуск 4. – С. 79 –
Сидорина Т.Ю. «Homo faber» как символ эпохи труда: к истории эволюции
понятия // Вопросы философии. – № 3. – С. 14 – 22.
Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна,
серія «теорія культури і філософія науки», випуск 60, 2019
Тагліна Ю.С. Homo insufficiens (людина недостатня) – взаємозв’язок з
природою і технікою // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія
науки», 2014. – №1142 – С. 173 – 178
Толковый словарь Ушакова // https://slovar.cc/rus/ushakov/393461.html
Хайдеггер. М. Письмо о гуманизме. Перевод В. В. Бибихина. Москва,
издательство “Республика”, 1993 //
http://www.odinblago.ru/filosofiya/haydegger/khaydegger_pismo_o_guman
Хёйзинга Йохан. Homo Ludens. Человек играющий. – М.: Издательство
Ивана Лимбаха, 2015. – 416 с.
Хокинс Давид. «Глаз Я, от которого ничего не скрыто. О природе сознания»,
«Сила против насилия», www.lief.ru/blog/2006/06/urovni-soznaniy.
Фромм Э. Бегство от свободы. М.: Прогресс, 1995. – 251 с.
Чешко В.Ф. Этика и эпистемология управляемой эволюции. Дивергенция
процесса научного познания в эпоху постмодерна. // Вісник «Філософія та теорія
культури» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, 2006. – № 714. //
Электронный ресурс: http://skaz.com.ua/filosofiya/11767/index.html
Швейцер Альберт. Культура и этика. / Пер. с нем. Н.А. Захарченко и Г.В.
Колшановского. / Общая ред. и пред. В.А. Карпушина. М.: «Прогресс», 1973. – 344 с.
Шелер М. Труд и мировоззрение // Философская антропология Макса
Шелера. Уроки, критика, перспективы. СПб.: Алетейя, 2011. 567 с.
Юнгер Э. Рабочий. Господство и гештальт / пер. с нем. А.В. Михайловского.
СПб.: Наука, 2000. 539 с.
Chmielewski Adam. Do сzego potrzebna jest filozofia? / Filo–Sofija, Nr 26
(2014/3), s. 41-54 // Информационный ресурс: www.filosofija.
pl/index.php/czasopismo/article/.../714