КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СМИСЛУ В ЛОГІЧНІЙ СЕМАНТИЦІ Г. ФРЕҐЕ

  • Євгеній В’ячеславович Глущенко аспірант, асистент кафедри філософії факультету Соціально-гуманітарних технологій Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» https://orcid.org/0000-0002-0262-5798
Ключові слова: концептуалізація, смисл, логічна семантика, аналітична філософія

Анотація

В поданій статті розглядається трансляція проблематики формалізації та репрезентації поняття логічної семантики «смисл», яке концептуалізується видатним німецьким філософом та логіком кінця ХІХ – початку ХХ століття Готлоба Фреґе, що головним чином аналізується та розробляється в його творі під назвою «Про смисл та значення». Характеризуються ключові критичні теорії розуміння поняття «смисл» Фреґе в концептуальному аспекті, тобто, як парадигмального поняття, що не набуває однозначної фіксації в подальших розробках філософів та логіків аналітичної філософії, але передбачується як функціональне багатоаспектне поняття. Зокрема, приклади концептуалізації знаходимо в класичних творах таких аналітичних філософів, як: Л. Вітгенштайна, Б. Рассела, Р. Карнапа та А. Чьорча.

Аналізуються деякі з сучасних робіт за цією темою, а також класичні роботи, в яких на наш погляд найбільш максимально були відображені напрямки концептуалізації проблеми смислу в роботах Фреґе. Ми доходимо висновку про існування чотирьох базових концептуалізацій, серед яких є дві групи: суто логічних та семіотичних. Цим діагностуємо необхідність поглиблення вивчення соціально-культурного контексту робіт з аналітичної філософії даної тематики. Фіксується можливість виходу аналітичних методів в міждисциплінарне поле дослідження проблеми смислу.

Розглядається і демонструється на прикладах сам метод концептуалізації, що, з одного боку, необхідний для більш ґрунтовного дослідження розвитку ідей аналітичної філософії, а, з іншого, як джерело відокремлення не релевантних до класичної філософії ідей і поглядів. Досліджується близькість семантичного визначення концептуалізації та парадигмального методу, з чого робиться висновок, що концептуалізація виступає певним кліматом для утворення парадигми. Разом із тим, сам метод демонструється в двох його площинах: формалізації та репрезентації. Окремий розгляд цих частин робить очевидним взаємозв’язок поняття смислу та процесу його поступового виокремлення в працях тих аналітичних філософів, які безпосередньо розглядали цю тему.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Armstrong, D. (2011). Universals: An Opinionated Introduction. (S. S. Neretina, Trans.). Moscow: Canon+ ROOI Rehabilitation. (Original work published 1978). (In Russian)

Wittgenstein, L. (2018). Diaries 1914-1916. (Y. S. Dobronravov, Trans.). Moscow: Canon+ ROOI Reabilitation. (In Russian).

Wittgenstein, L. Tractatus Logico-Philosophicus. Moscow: Canon+ ROOI Rehabilitation. (Original work published 1921).

Dummett, M. (2001). Logical Foundation of Metaphysics. (V. Navrocky, Trans.). Kyiv. IRIS. (In Ukrainian).

Carnap, R. (1959). Meaning and Necessity. Study in Semantics and Modal Logic. (N. V. Vorobyova, Trans.). Moscow. Foreign literature edition. (Original work published 1936). (In Russian).

Science ed. (1990). Conceptualization and Sense. Novosibirsk. (In Russian).

Quine, W. V. O. (2010). On What There Is. From a Logical Point of View: 9 Logical Articles. (Vol. 1., pp. 21-44). Moscow. Canon+ ROOI Rehabilitation. (Original work published 1953). (In Russian)

Pavilionis, R. (1983). The Problem of Sense: Modern Logical-Philosophy Analysis of Languages. Moscow. (In Russian).

Pavlov, S. (2019). United Metatheory of Logical Semantics: Ontological Foundations and Logical Development. Moscow. Canon+ ROOI Rehabilitation. (In Russian).

Russell, B. (2021). Introduction to Mathematical Philosophy. (V. V. Celyschev, Trans.). Moscow. Canon+ ROOI Rehabilitation. (Original work published 1919). (In Russian).

Russell, B. (2009). On Proposition. Novosibirsk. Siberian University Press. (Original work published 1903). (In Russian).

Synytsia, A. (2014). Anthology of the Modern Analytic Philosophy, or The Bug Leaving A Box. Lviv. (In Ukrainian).

Synytsia, A. (2017). Modern Analytic Philosophy: From Languages Pragmatics to Conceptualization of the Mind. Lviv. (In Ukrainian).

Frege, G. (2018). Logic and Logical Semantics. (Z. A. Kuzicheva, Trans.). (Original work published 1892). Moscow. LENAND. (In Russian).

Frege, G. (2008). Thought: A Logical Inquiry. Logical and Philosophy Works. (V. A. Surovtsev, Trans.). (pp. 27-102). Novosibirsk. Siberian University Press. (In Russian).

Church, A. (1960). Introduction to Mathematical Logic. (Vol. 1). Moscow. Foreign Literature Press. (Original work published 1947). (In Russian).

Beyer, C. (2017). Husserl and Frege on Sense. Essays on Husserl’s Logic and Philosophy of Mathematics. (Vol. 1., pp. 13-22). Springer Verlag. In Stefania Centrone (ed.).

Carlo, P. (2013). Sense and Linguistic Meaning: A Solution to the Burge-Kripke Conflict. Paradigmi (Vol. 3., pp. 75-89). Genoa. Genoa University Press.

Опубліковано
2021-12-06
Цитовано
Як цитувати
Глущенко, Є. В. (2021). КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ СМИСЛУ В ЛОГІЧНІЙ СЕМАНТИЦІ Г. ФРЕҐЕ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки», (63), 39-46. https://doi.org/10.26565/2306-6687-2021-63-05