Економічна нерівність у контексті сталого розвитку: географічний підхід

Анотація

У статті досліджується економічна нерівність як складне суспільне явище з глобальними та регіональними вимірами, що безпосередньо впливає на траєкторію сталого розвитку. В роботі застосовано міждисциплінарний підхід, який інтегрує економічні, соціальні та географічні перспективи з метою виявлення першопричин і наслідків нерівномірного розподілу матеріальних і соціальних ресурсів. Метою дослідження є формування цілісного уявлення про просторову структуру економічної нерівності та окреслення можливих механізмів її подолання.

Детально проаналізовано історичні передумови та першопричини нерівності, зокрема постколоніальну спадщину, нерівний доступ до ресурсів та асиметричні стартові умови в різних країнах і регіонах. Розглянуто основні теоретичні підходи до проблеми нерівності – теорію модернізації, теорію залежності, аналіз світосистем, неолібералізм і інституціоналізм – крізь призму просторового аналізу.

Обґрунтовано важливість географічного підходу, який дає змогу виявляти територіальні закономірності нерівності та систематизувати просторові диспропорції на глобальному, національному та локальному рівнях. Проаналізовано сучасні методи вимірювання нерівності – від класичних статистичних індексів (Джині, Тейла, Пальма) до інтегрованих індикаторів сталого розвитку. Проаналізовано можливості інструментів просторової візуалізації (картографія, геоінформаційні технології) для сприяння глибшому розумінню та порівнянню регіональних контрастів.

Особливу увагу приділено наслідкам економічної нерівності для сталого розвитку, зокрема зниженню соціальної мобільності, поглибленню бідності, падінню довіри до інституцій, зростанню соціальної напруги та нерівному доступу до базових послуг. Доведено, що зменшення нерівності є не лише моральним імперативом, а й стратегічним пріоритетом досягнення збалансованого та інклюзивного розвитку.

Зрештою, обґрунтовано ефективність географічного підходу як інструменту просторової діагностики, стратегічного планування та цілеспрямованого формування політики на різних рівнях управління. Перспективні напрями подальших досліджень включають поглиблений аналіз регіональних кейсів, вивчення просторово-часової динаміки нерівності та оцінку ефективності політичних інструментів щодо її подолання.