Часопис соціально-економічної географії https://periodicals.karazin.ua/socecongeo <p><span style="font-family: 'arial', 'helvetica', sans-serif; font-size: 12pt;" data-mce-mark="1">У журналі розкриваються питання теорії та практичного застосування досліджень соціально-економічної географії в регіонах України та у світі. Публікуються статті теоретико-методологічного та прикладного характеру, що відображають результати суспільно-географічних досліджень провідних вчених, викладачів, аспірантів України і зарубіжних країн.</span></p> <p><span style="font-family: 'arial', 'helvetica', sans-serif; font-size: 12pt;" data-mce-mark="1">Журнал включений до Переліку наукових фахових видань України, <strong><em>категорія «Б»</em></strong>, за спеціальностями&nbsp;<em><strong>103</strong></em> <strong><em>Науки про Землю</em> </strong>та&nbsp;<em><strong>106</strong></em> <strong><em>Географія</em></strong> (наказ МОН України № 1643 від 28.12.2019 р.).</span></p> Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна uk-UA Часопис соціально-економічної географії 2076-1333 Візуальний аналіз урбаністичного середовища як складова урбогеосистемного підходу https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17764 <p>У статті подається суспільно-географічний концептуальний підхід щодо впровадження візуального аналізу урбогеосистеми (ВА УГС) через оцінку видимості в урбаністичному середовищі (УС). Останнє розуміється авторами як 3D-формалізована модель реального міського довкілля. Загалом, дана робота є подальшим розвитком авторської методологічної концепції урбогеосистем. Ця концепція вже подавалася разом з методикою геообробки первинних даних дистанційного зондування як двоєдина функціональна сутність, що є підставою для виокремлення та аналізу урбогеосистемних властивостей міського середовища (МС). Пояснюється принципова можливість ВА УГС, яка випливає із того, що квазірастерізована модель УС приймається формалізованою моделлю реально існуючого МС та, відповідно, континуальність цієї моделі може бути протиставлена дискретній природі квазівекторної моделі урбогеосистеми.</p> <p>Представлене дослідження запроваджує концепцію Півсфери видимості (ПСВ) в урбаністичному середовищі, де така видимість може бути забезпечена спостерігачу за найбільш сприятливих візуальних характеристик довкілля. Важливою складовою концепції ПСВ подається Лінія Видимості (ЛВ). Надається стереометричне пояснення перетворення 2D ЛВ у 3D-сегмент Півсфери видимості. На підставі концепції ПСВ вводиться низка формалізованих параметрів, розрахунок яких є першим етапом ВА УГС. Представлений підхід далі реалізується в якості VA (Visual Analysis)-функціональності веб-ГІС застосування із наданням релевантних прикладів ГІС-інтерфейсу. У рамках цього дослідження був виконаний візуальний аналіз урбогеосистеми м. Мюнстер (Німеччина) щодо порівняної оцінки трьох різних проектів із муніципального планування на підставі формалізованого визначення негативного візуального імпакту на історичне міське середовище як наслідку реалізації кожного із проектів.&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;</p> Сергій Костріков Денис Серьогін Віталій Бережний Авторське право (c) 2021 Сергій Костріков, Денис Серьогін, Віталій Бережний http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 7 23 10.26565/2076-1333-2021-30-01 Адаптивний туризм: європейський та національний досвід https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17765 <p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; background: white;"><span lang="UK" style="font-size: 9.0pt;">В статті схарактеризовано сучасний досвід організації послуг для осіб з інвалідністю на європейському та національному туристському ринку. Адже інвалідність людини є явищем соціальним, уникнути його не може жодна країна, і тому пріоритетним є формування політики щодо надання допомоги особливій категорії населення. Розкрито той факт, що саме туризм, який є однією з важливих форм соціальної реабілітації та адаптації маломобільної категорії населення до умов зовнішнього середовища, не може залишитись непоміченим владою та суспільством. </span></p> <p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; background: white;"><span lang="UK" style="font-size: 9.0pt;">Проаналізовано європейський туристський ринок послуг з адаптивного туризму, де до загального туристського простору залучені особи з обмеженими фізичними та психофізичними можливостями, а розробка спеціальних туристських програм з урахуванням доступності для неповносправних осіб створює рівні можливості для реалізації прав кожної людини на відпочинок. Визначено, що туризм для такої категорії людей у нашій країні є одним із нових напрямів діяльності, його соціальна значущість зумовлена, зокрема, тим, що відносна та абсолютна кількість осіб із різними видами фізичних та психофізичних обмежень безперервно зростає. Зважаючи на недосконалість системи медичного обслуговування, зростання кількості ДТП, бойові дії на Сході України, збільшення чисельності осіб з інвалідністю, виникає гостра потреба в організації спеціалізованих заходів щодо соціальної та фізичної реабілітації. Для особливої категорії населення в Україні туризм не завжди є доступним видом діяльності. </span></p> <p style="margin: 0cm; margin-bottom: .0001pt; text-align: justify; text-indent: 1.0cm; background: white;"><span lang="UK" style="font-size: 9.0pt;">Національна сфера туризму фактично не готова до надання туристських послуг людям з особливими потребами, рекреаційні зони не пристосовані до їх можливостей і вимог, бракує відповідних методик, досвіду вузькоспеціалізованих фахівців. Потужна база туристських ресурсів України залишається частково недоступною для відвідування особами з інвалідністю. Аналіз досвіду європейських країн, які мають туристичні зони, туристичні маршрути, об’єкти, що відповідають спеціальним архітектурним нормам, дозволить нам створити «доступну» туристичну інфраструктуру.</span></p> Олександр Бейдик Олеся Топалова Авторське право (c) 2021 Олександр Бейдик, Олеся Топалова http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 24 31 10.26565/2076-1333-2021-30-02 Туристичний брендинг як інструмент управління туристичними дестинаціями https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17766 <p>У статті розкрито сутність туристичного брендингу як сучасного інструменту управління туристичними дестинаціями. Встановлено, що в умовах посиленої конкуренції на світовому ринку туристичних послуг саме маркетингові засоби просування туристичних дестинацій дозволяють ефективно впливати на цільові аудиторії, результатом чого є збільшення кількості туристів та доходів від туризму, що має загальний позитивний соціально-економічного ефект. Розглянуто сутність туристичних дестинацій, підходи до їх визначення, наведені приклади дестинацій за розмірами території. Вказується, що саме фактор привабливості є визначальним у конкуренції між ними. Встановлено відмінності між поняттями «бренд туристичної дестинації» та «бренд території».</p> <p>Доведено, що впровадження цілеспрямованих територіальних брендингових технологій сприяє підвищенню привабливості туристичних дестинацій для споживачів туристичних послуг, інвесторів та місцевих мешканців, впливає на розвиток різних сфер їхньої життєдіяльності. &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; Використання технологій брендингу в туристичній галузі має велике значення, оскільки дозволяє ідентифікувати дестинацію серед інших подібних суб’єктів, підкреслити її унікальність. Доведено, що необхідною умовою позиціювання туристичної дестинації на світовій туристичній арені є формування та просування її специфічного привабливого образу. Наведені приклади успішної реалізації концепції туристичного брендингу дестинації. Окреслені завдання національного туристичного брендингу України та досягнення країни у цьому напрямі.</p> <p>Запропоновані етапи туристичного брендингу дестинації, що включають ідентифікацію конкурентних переваг, їх оцінку з позиції споживача, формування ідеї та концепції брендингу дестинації, визначення способів просування бренду, моніторинг та оцінку ефективності брендингу туристичної дестинації, усунення недоліків та ребрендинг.</p> Ганна Кучерява Авторське право (c) 2021 Ганна Кучерява http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 32 40 10.26565/2076-1333-2021-30-03 Особливості краєзнавчо-туристичної діяльності учнівської та студентської молоді в Харківській області https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17772 <p>У сучасному суспільно-політичному житті України помітно зростає роль краєзнавства, яке спрямоване на збереження багатовікових культурних традицій, відновлення історичної пам’яті народу, виховання патріотизму громадян незалежної суверенної держави. Соціально-політичні, економічні, екологічні зміни в житті нашої країни, що інтенсивно реформується, впливають на підростаюче покоління. Тому залучення учнівської та студентської молоді до цікавого, корисного і творчого життя засобами туристсько-краєзнавчої діяльності є соціально необхідною функцією, яка спрямована на розвиток відповідно вимог часу гармонійно розвинутої творчої особистості. Різноманітні форми роботи забезпечують комплексний характер туристсько-краєзнавчої діяльності у навчанні, вихованні й оздоровленні учнів, в ній закладені широкі можливості для творчої самодіяльності – спортивної, наукової, художньої, технічної, соціальної та педагогічної.</p> <p>В статті розглянуто теоретичні та методичні аспекти організації та проведення краєзнавчо-туристичної роботи в закладах позашкільної освіти. Зазначено роль і місце краєзнавчо-туристичної діяльності в роботі з учнівською та студентською молоддю на прикладі Харківської області. Обґрунтовано роль спеціальних закладів позашкільної освіти, зокрема області в авангардній діяльності цього спрямування. Це центри наукової, освітньої, методичної роботи в першу чергу. Також в статті зазначено особливості організації туристсько-краєзнавчої діяльності молоді. Розглянуто форми краєзнавчої діяльності серед учнівської молоді. Досліджено основні напрями роботи з молоддю в Харківській області на прикладі Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради. Проаналізовано діяльність гуртків туристсько-краєзнавчого та краєзнавчого напрямів в Харківській області. Визначено роль та значення туристсько-краєзнавчої діяльності для підростаючого покоління.</p> Людмила Нємець Євгенія Телебєнєва Ірина Скриль Тарас Погребський Авторське право (c) 2021 Людмила Нємець, Євгенія Телебєнєва, Ірина Скриль, Тарас Погребський http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 41 49 10.26565/2076-1333-2021-30-04 Причини і наслідки зовнішньої трудової міграції в Україні (на прикладі Івано-Франківської області) https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17774 <p>Міграційні процеси XXI століття мають вагомий вплив на розвиток громадянського суспільства в Україні, оскільки характеризуються великими масштабами. Ці процеси впливають на формування соціально-демографічної, економічної, політичної та культурної сфер. В Івано-Франківській області, як у прикордонній території, вони досить динамічні. Висвітлення міграційних процесів, зокрема, зовнішної міграції, в період економічної кризи, соціальної нестабільності та воєнних дій на території держави й послужило вибором теми наукової публікації. На основі методів аналізу й синтезу проаналізовано головні причини та наслідки міграційних процесів в Івано-Франківській області. Відзначено вплив географічного, соціального факторів й особистого характеру на активізацію зовнішньої міграції, а також зазначено, що переважаючим є економічний фактор.</p> <p>У науковій праці вперше проведений ґрунтовний аналіз рівня заробітної плати в Івано-Франківській області та у межах України загалом. Також проведено порівняння заробітних плат та визначено їх різницю між Україною та рядом Європейських країн, зокрема у Німеччині, Польщі,Чехії, Угорщині, Литві. Графічно представлено за гендерною ознакою кількість мігрантів за всіма видами міграційних потоків протягом минулого року у межах Івано-Франківської області. Встановлено, що більшу частину мігрантів представляють жінки. Висвітлено динаміку міграційного руху населення з 2002 року по 2019 рік, представлено компаративний аналіз визначення міграції. Запропоновані основні кроки для покращення міграційної політики, а саме: формування чіткої регіональної програми в сфері міграційних процесів, що складатиме основу для стійкого розвитку економіки регіону, зростання заробітних плат, збільшення кількості зайнятого населення (відповідно, зменшення кількості безробітних), а також поповнення місцевих бюджетів за рахунок сплати податків.</p> <p>Встановлено, що причинами дефіциту робочої сили в Івано-Франківській області є збільшення трудової міграції за кордон, диспропорції між попитом і пропозицією у розрізі професій та видів діяльності, середньорічний розмір прожиткового мінімуму, а також гендерна нерівність міграційного приросту серед жінок та чоловіків, у бік збільшення перших. Встановлено, що основними ризиками для зовнішньої трудової міграції є: нелегальна працевлаштованість за кордоном (за усною домовленістю, перебування по туристичній візі тощо), що часто призводить до неналежної оплати праці, призупинення безвізу підриває імідж країни. Виявлено, що на тлі складних соціально-економічних реформ відбулося скорочення міграційного потоку місцевого населення в Івано-Франківській області. З’ясовано, що трудові мігранти, перебуваючи за кордоном, інвестують економіку області та країни, в основному в освіту та в будівництво.</p> Анжела Михайлюк Іван Ровенчак Авторське право (c) 2021 Анжела Михайлюк, Іван Ровенчак http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 50 58 10.26565/2076-1333-2021-30-05 Територіальна диференціація мовної ситуації в Сумській області як фактор формування регіональної ідентичності https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17775 <p>В статті розглянуто науково-методичні засади географічного дослідження регіональної ідентичності населення, проведено аналіз і оцінку сучасного стану мовної ситуації в регіоні та сформульовано рекомендації щодо українізації суспільного життя регіону. Головна увага приділена вивченню мовної ситуації в Сумській області шляхом проведення анкетування, аналізу маркерів територіальної ідентичності та інформаційних потоків. Актуальність такого підходу пояснюється роллю мови як однієї з найважливіших та найстійкіших етнічних ознак. До уваги бралися стать і вік респондентів, а також місце проживання (тип населеного пункту). Ключовим елементом статті є результати дослідження, які охоплюють поширення української, російської мов та суржику у повсякденному житті жителів регіону, рівень усвідомлення ними української мови як громадянської цінності, бажання вивчати іноземні мови як показник геополітичної орієнтації населення області. За результатами дослідження створено серію картосхем і діаграм.</p> <p>Важливим проявом регіональної ідентичності є топоніміка, назви місцевих засобів масової інформації, підприємств і торгових марок, закладів громадського харчування, готелів, спортивних команд тощо. Українська мова як рідна переважає в абсолютній більшості адміністративних одиниць Сумщини. Водночас реальна двомовність жителів області сформувала феномен найбільшого поширення на теренах України так званого суржику. Сумська область не являє собою цілісного історико-географічного регіону, можливо, саме тому не відрізняється високим рівнем регіональної ідентичності населення. Відсутність явних проявів сепаратизму забезпечує певну політичну стабільність в регіоні.</p> <p>Процес творення української політичної нації триває, тому рекомендації щодо українізації суспільного життя базуються на аналізі існуючих практик, наявного мультимедійного контенту в умовах фактичної «інформаційної війни» та враховують етногеографічну специфіку регіону, його прикордонне положення і сучасну суспільно-політичну ситуацію.</p> Людмила Гоженко Сергій Сюткін Авторське право (c) 2021 Людмила Гоженко, Сергій Сюткін http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 59 66 10.26565/2076-1333-2021-30-06 Можливості використання туристично-рекреаційного потенціалу в умовах децентралізації (на прикладі ОТГ Волинської області) https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17776 <p>У статті здійснено комплексний аналіз туристично-рекреаційного потенціалу об’єднаної територіальної громади Волинської області та можливостей його залучення і використання у рекреаційній діяльності задля перспектив подальшого забезпечення ефективності розвитку ОТГ. Встановлено, що особливу роль у туристичному потенціалі територіальної громади відіграє природно-рекреаційна складова. А саме, об’єкти природно-заповідного фонду можуть стати потужним стимулом для розвитку екологічних різновидів туризму і здатні приносити не тільки естетичне задоволення туристам, а й істотно поповнювати бюджет громади. Було виявлено, що досліджувана громада має сільськогосподарську спеціалізацію. На підставі всебічного аналізу туристично-рекреаційного потенціалу Головненської ОТГ, та з огляду на прикордонне розташування Волинської області, екологічну безпеку території та ряду інших чинників доведено, що туризм необхідно віднести до пріоритетних галузей господарства громади, що в перспективі може стати важливим чинником оптимізації галузевої структури регіональної економіки.</p> <p>Для формування системи методів та механізмів управління ресурсним потенціалом територіальної громади варто взяти до уваги, що вагому роль у ньому відіграє туристична інфраструктура. Встановлено, що Головненська об’єднана територіальна громада має перспективи щодо розширення власної економічної бази, що стимулюватиме її до формування перспективних туристичних продуктів, ребрендингу наявних та відкриття нових закладів, зокрема, в якості альтернативи наявним засобам розміщення можуть стати капсульні готелі. На сучасному етапі розвитку створення таких продуктів&nbsp; повинно відбуватися за рахунок ініціативи на базовому рівні місцевого самоврядування.</p> <p>Задля комплексної оцінки проблем та перспектив використання туристично-рекреаційного потенціалу досліджуваної ОТГ Волинської області у туристичному секторі розроблено SWOT-аналіз. Водночас, визначено цілу низку проблемних питань, які потребують першочергового вирішення з метою формування туристичної привабливості досліджуваної території, зокрема невідповідність стану дорожнього покриття європейським стандартам, потребує активізації робота щодо підтримки та реалізації маркетингових заходів тощо.</p> <p>&nbsp;</p> Андрій Мельник Надія Мельник Роман Качаровський Ірина Єрко Авторське право (c) 2021 Андрій Мельник, Надія Мельник, Роман Качаровський, Ірина Єрко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 67 75 10.26565/2076-1333-2021-30-07 Безбар’єрний туризм як засіб фізичної рекреації для людей з інвалідністю на прикладі розробленого активного туру «Підкорення стихій» https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17777 <p>У статті проаналізовано сучасний стан розвитку безбар’єного туризму в Житомирському регіоні, а також представлено екскурсійний тур для незрячих людей. Під час дослідження було з’ясовано етапи еволюції поняття «інклюзивного туризму» та його трактування як українськими, так і зарубіжними вченими, а також наведено власне визначення даного напрямку. Основна відмінність була пов’язана з різноманіттям термінів, які можна застосовувати для позначення туризму для людей з інвалідністю. Для України найдоцільнішим варіантом є слово «безбар’єрний», що на відміну від «доступного туризму» не має під собою іншої інтерпретації. Важливим аспектом при створенні туристичного маршруту – це першочергово обрати напрямок, на який буде спрямована основна увага при включенні послуг до туристичного продукту. Відповідно до того, що в Житомирі у 2021 році планують активно розвивати саме спортивну галузь, загалом основна туристична спеціалізація регіону націлена на розвиток активного туризму. Саме спортивний інвалідний туризм було взято за основу серед інших видів.</p> <p>Розроблений маршрут є першим в області, за рахунок того, що поєднує в собі не звичайну пішу екскурсію, а видозмінену, яка спочатку містить проходження квесту-прогулянки для незрячих із застосуванням смартфону, а потім занять різними видами спорту. За рахунок різноманітних послуг, які входять в тур, для осіб, що ним скористаються, він може слугувати певним засобом реабілітації завдяки соціалізації та організованому активному дозвіллю. У межах Житомирської області та м. Житомира є чудова можливість розвивати даний напрямок і залучати людей з обмеженою мобільністю, оскільки тут знаходиться чимало природних та історико-культурних пам’яток, які можна включати в маршрути. Головне значення даної теми та розробки в її рамках туристичного маршруту для незрячих полягає як у тому, що люди з інвалідністю зможуть знайти однодумців під час туру так і в необхідності створення середовища доступного для всіх громадян, включно з особами з різними формами інвалідності. Нині важливим моментом є соціалізація людей з інвалідністю в туристичне середовище.</p> Сергій Уліганець Людмила Мельник Уляна Шинкаренко Авторське право (c) 2021 Сергій Уліганець , Людмила Мельник, Уляна Шинкаренко http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 76 84 10.26565/2076-1333-2021-30-08 Внутрішні чинники геодемографічного процесу (на прикладі народжуваності в регіонах України) https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17779 <p>Актуальність демографічних проблем в Україні підсилюється, чому сприяє загострення демографічної кризи. Розглядаючи населення держави як єдину геодемографічну систему, розуміючи ступінь регіональної&nbsp; диференціації рівня народжуваності внаслідок специфічних умов та чинників, визначимо особливості впливу внутрішніх чинників самоорганізації геодемографічної системи, зокрема одного з геодемографічних процесів – народжуваності. Серед внутрішніх чинників зміни рівня народжуваності варто зазначити структурний та повікову інтенсивність народжуваності. В статті на основі аналізу даних офіційної статистики встановлено часові особливості динаміки рівня народжуваності в Україні, виявлено періоди мінімальних (1999-2002, 2018-2020 рр.) і максимальних значень (2011-2012 рр.) для визначення ступеню дії внутрішніх чинників на зміну загального показника. За допомогою методу стандартизації демографічних коефіцієнтів визначено ступінь впливу структури населення та повікової інтенсивності народжень на зміну рівня народжуваності в розрізі регіонів України. За досліджуваний період відбулась як зміна вікової структури, так і зміна повікових показників народжуваності, що і призвело до значного впливу на зміну&nbsp; народжуваності, проте ступінь впливу кожного з наведених факторів для досліджуваних регіонів є різним.</p> <p>Розглядаючи вплив внутрішніх чинників на зміну рівня народжуваності, зазначимо, що збільшення рівня народжуваності 2002-2012 рр. є результатом, в першу чергу, зміни повікової інтенсивності народжуваності, зокрема збільшення показників у середніх та старших фертильних групах (+40%); зниження рівня народжуваності 2012-2018 рр. – змін у віковій структурі населення, зокрема зменшення чисельності населення у молодших групах фертильного віку <br>(-11,5%). Оцінка впливу внутрішніх чинників за весь період свідчить про негативні зміни структури населення та пожвавлення репродуктивної поведінки у середніх та старших вікових групах жінок. За допомогою статистичного аналізу визначено місце особливості впливу кожного з внутрішніх факторів, що обумовлюють рівень народжуваності, в розрізі регіонів України, окреслено виявлені структурно-динамічні особливості рівня народжуваності в регіонах України.</p> Катерина Сегіда Ганна Карайченцева Авторське право (c) 2021 Катерина Сегіда, Ганна Карайченцева http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 85 94 10.26565/2076-1333-2021-30-09 Перспективи формування ефективної еколого-економічної системи водокористування https://periodicals.karazin.ua/socecongeo/article/view/17780 <p>У статті розглянуто суть, методи і методику дослідження еколого-економічних проблем водокористування, виконана еколого-економічна оцінка водно-ресурсного потенціалу регіону. Розглянуто сучасні проблеми раціонального використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Проаналізовано зміни еколого-економічної системи водокористування Волинської області в ринкових умовах.</p> <p>Питання охорони, комплексного використання і відновлення рівноваги навколишнього природного середовища займає одне із провідних місць в екологічному, економічному, політичному і соціальному житті не тільки окремих держав, але і цілих континентів. Змінені під впливом господарської діяльності природні ландшафти, прогресуюче забруднення середовища проживання людини, обумовили погіршення якості життя, негативно вплинули на демографічні характеристики. Розвиток водогосподарського комплексу повинен задовольняти певні соціально-економічні та екологічні вимоги. Соціально-економічний аспект цих вимог передбачає реалізацію заходів, спрямованих на вдосконалення територіально-галузевої структури і технологій водокористування, забезпечення якісною водою і збереження здоров’я населення, сприяння стабільному розвитку регіонів; міжнародне співробітництво у галузі використання й охорони водного фонду; урахування екологічних обмежень та вимог при прийнятті соціальних і економічних рішень.</p> <p>Занепокоєння викликає радіаційне забруднення водних джерел. Унаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС значна частина території Волинського Полісся виявилась забрудненою радіонуклідами, що обмежує можливість для будь-якої, особливо сільськогосподарської діяльності, головним чином, у північних та північно-західних районах. В умовах перехідної економіки необхідність активного використання еколого-економічних інструментів для покращення процесу водокористування набуває все більшого значення. Запропоновані основні напрями вирішення еколого-економічних проблем водозабезпечення територій.</p> Ярослав Мольчак Ірина Мисковець Людмила Горбач Авторське право (c) 2021 Ярослав Мольчак, Ірина Мисковець, Людмила Горбач http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-06-10 2021-06-10 30 95 102 10.26565/2076-1333-2021-30-10