Часопис соціально-економічної географії

Спроба інтерпретації скорочення угорських малих міст у контексті постсоціалістичної трансформації

András Trócsányi — 2018-06-07

Метою даної статті є аналіз скорочення малих міст у рамках моделей і концепцій постсоціалістичних трансформацій міст. Багато авторів розглядали такі проблеми трансформації, а скоріше фокусувались на описі розвитку великих міст та аналізі трансформації міського простору і суспільства. Нинішня криза малих міст відбувається у більш пізні десятиліття планової економіки, коли вимушена і дещо переоцінена модернізація малих міст зіграла важливу роль у міській мережі. Ця модернізація була централізовано спланована, очолювалася і фінансувалася, але через виснаження цих екзогенних джерел невеликі міста поверталися до менш інтенсивного шляху розвитку.

Екологічна парадигма міст в епоху пост-Брундтланд: проблеми збереження історичних міських ландшафтів як живих міст

Harsha Munasinghe — 2018-06-07

Стійкість є нагальним і складним завданням для урбаністів. Основна увага у його розв’язанні приділяється більш широким питанням навколишнього середовища і суспільства, розширюючи тим самим концепцію, визначену в доповіді Брундтланд. Еко-місто, екологічний слід, зелене будівництво і культурне планування є одними із значних ініціатив, викликаних реінкарнацією сталого розвитку доповіді Брундтланд. Перевіривши типи спільного існування природи і культури, ми спробували підкреслити значення суспільства у визначенні місць для сталого розвитку. Перша адміністративна столиця Шрі-Ланки, місто всесвітньої спадщини Анурадхапура, була побудована як політичний релігійний поліс. Важливість цього міста визначається його географічним положенням, розвиненою річковою цивілізацією та іншими чинниками, які були встановлені. Захист центру міста як мертвого пам'ятника, орієнтованого на один культурний шар, підриває його багатокультурне значення. Це перетворення багатокультурного місця у монокультурний простір виснажило його придатність для життя і не є стійким. Виявивши, як ці примусові цінності оскаржують життєздатність міста, було використано еко-містобудування та культурне планування, щоб відновити життєздатність королівського парку міста. Наш план відновлення, заснований на соціально-культурній концепції еко-міста, не тільки зміцнив стійкість міста, а й підготував підґрунтя для еко-суспільства.

Трансформація аграрної сфери України: підходи до вивчення

Lyudmyla Niemets — 2018-06-07

Проаналізовано поняття «аграрна сфера», подано її структуру, визначено співвідношення понять, пов’язаних з аграрною сферою: «аграрний сектор» та «агропромисловий комплекс». Розглянуто сутність понять «трансформація аграрної сфери» з позицій суспільно-географічного підходу. Визначено чинники виникнення трансформаційних процесів в аграрній сфері України. Подано періодизацію аграрних трансформацій на теренах України, їх еволюцію, проаналізовано думки щодо початку процесів аграрної трансформації в Україні та причин небажаних наслідків. Проаналізовано сучасні напрямки протікання трансформаційних процесів в аграрній сфері України. Розглянуто структуру стратегії трансформації аграрної сфери України та досягнення позитивних ефектів у результаті трансформації.

Система розселення регіону як основа формування полюсів росту (на прикладі Харківської області)

Kostyantyn Niemets — 2018-06-07

У статті розглянуто систему розселення регіону у якості основи формування полюсів росту на прикладі Харківської області. Проведено аналіз наукового доробку у сфері «центр-периферійних» теорій, теорії «центральних місць» та вивчення опорного каркасу розселення. Наведено ретроспективний аналіз дослідження в світовій науці міст та міського простору. Розкрито просторово-часові аспекти формування сучасної системи міського розселення Харківської області. За теорією інтегральних систем розселення виявлено різнорангові організаційні ядра системи розселення населення Харківської області. Визначено проблеми та перспективи еволюції системи розселення Харківської області.

Використання теорії центральних місць з метою вдосконалення адміністративно-територіального устрою Харківської області

Артур Голіков — 2018-06-07

У статті застосовані положення теорії центральних місць В. Кристаллера для побудови моделі системи населених пунктів Харківської області. Після застосування сітки Кристаллера розрахунок індексу міри несхожості для Харківської області показав близьке до середнього значення, що свідчить про оптимальність моделі. Запропонована модель системи населених пунктів може бути використана з метою удосконалення адміністративно-територіального устрою Харківської області.

Просторова організація мережі туристичних об'єктів Криворіжжя

Daria Shiyan — 2018-06-07

До сьогодні туристичні об’єкти Криворіжжя досліджувались багатьма географами, але переважно у туризмознавчому аспекті. Зважаючи на доволі значну площу і оригінальну конфігурацію Кривбасу як старопромислового регіону виникає проблема формування мережі туристичних об’єктів, а, відтак, дослідження її просторової організації. Для цього в роботі вперше застосовані такі методи просторового аналізу як полігони Вороного. Результати такого аналізу дозволили уточнити рекреаціно-техногенне районування Кривбасу, а також дослідити головні закономірності просторової організації мережі туристичних об’єктів регіону. Результати дослідження будуть корисними при плануванні маршрутів в межах туристичної логістики.

Трансформація туризму Сходу України в умовах конфлікту

Galina Zavarika — 2018-06-07

В статті проведено аналіз стану туризму в Донецькій та Луганській областях напередодні та в період конфлікту. З’ясовано, що туризм зазнав значних негативних змін у своєму розвитку, відбулося значне зниження туристичних потоків у східних областях, зменшилася кількість туристичних об’єктів, колективних засобів розміщення. Визначено, що туристична привабливість та імідж регіону майже втрачено в результаті конфлікту. Виділено перелік основних негативних наслідків впливу конфлікту на туризм як на сході так і загалом в Україні

Туристично-рекреаційні можливості Рокитнівського району Рівненської області

Zoya Karpiuk — 2018-06-07

У роботі проаналізовано просторову диференціацію туристично-рекреаційних ресурсів Рокитнівського району Рівненської області, розглянуто інформаційні можливості пропонованої авторами моделі туристичної карти Рокитнівщини для формування туристично-рекреаційної привабливості району. Визначено найдоцільніші види туристично-рекреаційної діяльності. Перелічені можливості відповідають критеріям мотивації для розвитку зеленого, аматорського, культурно-пізнавального, паломницького, релігійного, сентиментального видів туризму, відновлення життєвих сил, загального оздоровлення туристів і рекреантів.

Східноєвропейський газовий хаб у системі європейських газових хабів

Maryana Yaroshevych — 2018-06-07

Метою роботи є висвітлення важливих географічних передумов формування проектованого Східноєвропейського газового хабу та його конкурентоспроможності на газовому ринку Європи. У статті розглянено географічне положення як важливу логістичну перевагу при формуванні Східноєвропейського газового хабу. Розглянено одні із основних об’єктів газотранспортної інфраструктури – газові сховища, на базі яких повинен сформуватись майбутній український газовий хаб. Проаналізовано основні параметри функціонування газових сховищ. Вивчено європейський досвід функціонування газових хабів. Проведено аналіз функціонування газових хабів Німеччини та їх зв'язок з газосховищами країни. У найбільшій мірі у даній праці використовуються конкретнонаукові методи, а саме метод аналізу аналогових ареалів, оскільки проводиться дослідження об’єктів – газових хабів шляхом їх співставлення і метод порівняння. Також застосовується картографічний метод для наочного висвітлення досліджуваної проблематики.

Зміни у культурному ландшафті ґміни Солина

Ігор Козак — 2018-06-07

Дослідження проведено в актуальних межах ґміни Солина (польське Solina), розташованій у Ліському повіті Підкарпатського воєводства (powiat Leski, województwо Podkarpackie) у південно-східній Польщі. Представлено динаміку поселень у ґміні Солина від другої половини XVIII століття до другої половини ХХ століття із застосуваням GIS, а також втрату традиційних сільських систем, їх інфраструктури та культурних надбань.