Часопис соціально-економічної географії

Розміри периферізації з точки зору політики розвитку на прикладі угорської периферії, округ Енкс

Ágnes Varga — 2018-12-07

Протягом останніх десятиліть багато фінансової та інших видів підтримки були витрачені на відновлення периферії як для міжнародного (європейського), так і для державного політичного розвитку. Проте ці зусилля насправді часто не можуть повернути назад відсталість найбільш неблагополучних районів. Таким чином, проблема периферії є важливим предметом сучасних географічних досліджень. У цій статті ми прагнемо проаналізувати різні грані периферізації (просторова маргіналізація). Це ключове питання, які особливості приховуються за відновленням провінцій.

Згідно з деякими критичними неомарксистськими підходами, периферійне існування – це не визначена ситуація, «периферія як доля» (Kühn, М. 2014 року), а результат динамічних процесів, зворотна периферізація. Периферія не повинна обов'язково залишатися периферією. Відповідно до нашого досвіду, заснованого на прикладі реальної угорської периферії, округу Енкс з типовим шляхом розвитку, ми хотіли б звернути увагу на характерні особливості площі і розмірів периферійного простору. Стверджується, що існує два типи периферізації; процеси, породжені просторовими (потенціал) і локальними причинами. Перше неминуче через його географічні рамки; політика розвитку навряд чи може з цим щось зробити, тільки намагаючись зменшити, компенсувати початкові недоліки, наприклад інфраструктурні інвестиції, які мають величезні соціальні витрати. Проте регіональна політика може вплинути на друге – місцеві причини. Навіть відносно невеликий район може бути неоднорідним на внутрішньорегіональному рівні з точки зору периферії. Крім того, відставання варіюється і в різних вимірах. Успіх де-периферізації залежить від деяких місцевих факторів (наприклад, творче використання підтримки і систематична політика врегулювання місцевими мерами). Однак структурні невідповідності (наприклад, неадекватна політика розвитку як здатність поглинати підтримку) також відіграють вирішальну роль у відтворенні периферії.

Картографування просторово-часових моделей розвитку креативної індустрії в Чеській Республіці

Pavel Bednář — 2018-12-07

Креативні галузі, що характеризуються підсекторами архітектури, дизайну і реклами, являють собою важливий сегмент в реалізації принципів пост-фордистської економіки. Тому для органів влади і науковців актуальними є питання кількісного картографування креативної індустрії. Результати цього відображення дають уявлення про кількість, структуру і просторовий розподіл у даній сфері для подальшої ідентифікації смарт-спеціалізації міст і регіонів. Крім того, вони слугують основою для стратегічного планування регіональних інноваційних систем. Нарешті, важливо те, що це відображення є основою для подальшого якісного відображення за допомогою таких методів дослідження як фокус-групи і метод Дельфі.

Унікальною особливістю цієї статті є головним чином методологія, яка відокремлена від традиційного статичного уявлення про кількісне картографування креативної індустрії, що має справу лише з даними поперечного перерізу. Таким чином, ця стаття розвиває їх використання для просторового картографування креативної індустрії за допомогою динамічного компонента, що стосується нових підходів до дослідницького аналізу просторових даних. Цей компонент заснований на незбалансованому наборі даних панелі з використанням диференціального локального Морана I.

Результати вказують на динамічний розвиток дизайнерських та рекламних підприємств на муніципальному рівні у Чеській Республіці з варіантами інтернаціоналізації ринку, унікальності продуктів і безперервної цифровізації. Натомість підсектор архітектури був визначений як застійний з точки зору розвитку щодо попиту на ці послуги, на який впливає обмежений національний ринок нерухомості, постійна концентрація забудовників. Крім того, результати виявили зв'язок між їх просторовим поширенням з процесом приміської житлової забудови і зміцненням існуючих центрів через економіку агломерації і урбанізації. Таким чином, ці особливості підкреслюють заклик до належної політики смарт-спеціалізації нарівні з політикою, що стосується збереження креативного класу в регіональних центрах і сільській місцевості.

Стихійний розвиток у світлі теорій розвитку, тематичне дослідження у сільській Індії: продовольство для життя Вріндавана

László Varga — 2018-12-07

У цьому дослідженні представлена діяльність волонтерського руху на низовому рівні в сільській Індії – Продовольство для життя Вріндавана (FFLV). Проводиться ретельне вивчення того, як він відповідає параметрам, встановленим у науковій літературі, про масові і соціальні інновації, і які особливості його діяльності у світлі останніх тенденцій в розвитку людини.

Стаття складається з шести розділів: після короткого вступу про предмет, завданням і план документа, в розділі 2 представлені тимчасові рамки розвитку галузі з особливим акцентом на процес переходу від ініціатив зі стимулювання національної економіки до вимірювання людського розвитку. У розділі 3 представлені ключові елементи літератури про можливі підходи і масові / соціальні інновації. У розділі 4 представлено приклад FFLV, після чого наведено докладний аналіз у розділі 5, де обговорюється позиція FFLV по відношенню до різних точок зору. У розділі 6 проводиться кількісний аналіз. Висновок статті в останньому розділі, наведено деякі роздуми про корисність дослідження.

За результатами проведеного дослідження були зроблені наступні висновки: 1) Спочатку програма «Продовольство для життя» у Вріндаваны була заснована виключно на добровільних засадах масових інновацій. З поступовим збільшенням числа людей, що обслуговуються, і подальшим розширенням сфери послуг це стало соціальною інновацією. 2) Характеристики діяльності FFLV вписуються в аспекти людського розвитку, встановлені ООН на основі концепції підходу на основі можливостей Амартья Сена. 3) Фінансові ресурси FFLV є скромними у порівнянні з фінансованою ОЕСР галуззю промисловості, причому організація має доступ лише до чверті коштів «на душу населення» в районі діяльності навколо Вріндавана.

Моделювання траєкторій розвитку у багатовимірному просторі: суспільно-географічна інтерпретація

Kostyantyn Niemets — 2018-12-07

У статті описано моделювання траєкторії розвитку у багатовимірному ознаковому простору для аналізу складових суспільно-географічного процесу. Висвітлено методологічні основи моделювання траєкторії розвитку соціогеосистеми у багатовимірному просторі. У відповідності до географічного, системного і синергетичного підходів суспільно-географічні процеси описуються сотнями параметрів. Адекватна і коректна математична обробка такого фактичного матеріалу можлива з використанням нормованого багатовимірного ознакового простору, де пропонується математична модель реальної траєкторії розвитку об’єкту або процесу. Наведено основні параметри оцінки, зокрема головна діагональ у гіперкубі багатовимірного простору розглядається як еталон оптимального розвитку. Порівняння реальної траєкторії з оптимальною, визначення проекції вектору розвитку на оптимальну траєкторію, відхилення від оптимальної траєкторії містять інформацію про особливості перебігу процесу. Запропонований метод було застосовано для моделювання траєкторій геодемографічного розвитку в розрізі районів Харківської області за період 2002-2015 рр. на основі 72 вихідних статистичних параметрів для демонстрації його особливостей на результатах конкретних досліджень. Виконано групування районів області, показано часові особливості, встановлено фази прогресивного та регресивного демографічного розвитку за досліджуваний період з урахуванням значної кількості вихідних даних. Моделювання траєкторії розвитку дозволяє визначити чітку перспективу, моделювати та прогнозувати подальший розвиток, планувати темпи розвитку, є зручним інструментом моніторингу та дозволяє розробляти науково-обґрунтовані заходи з управління тощо.

Сталий розвиток міської інфраструктури для смарт-сіті в Гувахаті, Індія

Mijing Gwra Basumatary — 2018-12-07

Місія смарт-сіті на рівнині Гувахаті використовує унікальні локальні переваги міста, щоб встановити своє панування та служити центром всього північно-східного регіону і стати місцем світового класу з точки зору туризму, бізнесу, торгівлі, освіти й охорони здоров'я. Для досягнення цього місія планує використовувати багату культурну спадщину і природну красу міста як ключові основи не тільки для залучення туристів, а й для перетворення сучасних проблем інфраструктури міста в можливості. Основною метою дослідження є аналіз наявності основних міських інфраструктурних об'єктів, необхідних для сталого розвитку смарт-сіті. Стратифіковану випадкову вибірку будинків у 31 відділенні досліджуваного району проводили методом анкет. Результати дослідження свідчать, що громадський транспорт збільшився приблизно з 10% до 30%. Щодо фінансування місії міського відновлення Джавахарлала Неру, фаза-1, було придбано 200 автобусів, що збільшило кількість автобусів міста до майже 2500. Оптові ринки, міжнародний автобусний термінал були перенесені на околиці, щоб розвантажити місто. В даний час 40% міста має водопровідну воду по 1 годині на день. Місто приваблює неурядові організації для збору твердих відходів «від дверей до дверей», які перевозяться за допомогою GPS-транспортних засобів. GMC модернізує інфраструктуру вуличного освітлення, тобто світлодіодне і сонячне освітлення. У Генеральному плані Гувахаті до 2025 року було запропоновано будівництво 2,59 тисяч будинків і метро, а також багато інших нововведень.

Основні поняття сталого розвитку і гірські регіони (на прикладі Кавказу)

Nodar Elizbarashvili — 2018-12-07

Основні концепції сталого розвитку сфокусовані на: економічних проблемах (сталий розвиток спирається на раціональне використання вичерпних природних ресурсів і враховує їх раціональне використання, розробку ресурсозберігаючих технологій, зосередження уваги на невичерпних і відновлюваних ресурсах, екологічному виробництві, мінімізації та повторному використанні відходів); соціальних проблемах (сталий розвиток спирається і враховує стабільність соціальних і культурних систем, екологічно чисте і юридично обґрунтоване використання національного багатства, захист культурних та історичних цінностей, гласність рішень і максимальне залучення суспільства до планування і управління процесами); екологічних проблемах (сталий розвиток спирається і враховує цілісність екологічного (біологічного, ландшафтного) середовища, підтримку життєздатності і функціонування механізмів екосистем, поліпшення механізмів стійкості і самовідновлення природного середовища, визначення соціально-економічних функцій природних ландшафтів, еколого-орієнтоване територіальне (ландшафтне) планування, ландшафтне обслуговування та управління, створення естетичного середовища). Всі три концепції сталого розвитку, незважаючи на різноманітність питань, що досліджуються, можуть розглядатися як компоненти єдиної системи. Вони взаємопов'язані і взаємно детерміновані, а, отже, проблеми сталого розвитку досить складно вирішити. Це тривалий суспільний і науковий процес, з яким пов'язаний не одне науковий напрям, що розглядає цілі і можливості сталого розвитку на різних рівнях.

Кавказ є одним з найважливіших природних, екологічних, геополітичних, релігійних, етнічних, транспортних перехресть світу. Кавказ відіграє одну з найважливіших геополітичних ролей у сучасному світі, особливо на Близькому Сході і в Західній Азії. Його роль також важлива в економічних відносинах; однак ця роль зменшується внаслідок різних тенденцій розвитку країн регіону. Проблеми сталого розвитку Кавказу можуть бути вирішені лише за рахунок співпраці країн регіону.

Вплив управління знаннями на інновації. Польове дослідження туристичних агентств у місті Ірбід, Йорданія

Muthana Mohammad Omoush — 2018-12-07

Ця стаття присвячена вивченню впливу процесу управління знаннями, створення знань, обміну знаннями, застосування знань і зберігання знань, інновацій. Відповідно, було проведено анкетування для перевірки згаданої вище моделі, заснованої на наборі даних з опитування 122 співробітників туристичних агентств в Йорданії. Дотримуючись аналітичного описовому методу, проводиться аналіз зв'язку між незалежною змінною (процес управління знаннями) і залежною змінною (інновація), метою якого є визначення впливу незалежної змінної на залежну. Щоб досягти мети дослідження, була розроблена анкета з 24 питань для збору первинної інформації від досліджуваної групи, а потім проаналізовано з використанням SPSS V 22, була проведена множинна регресія для перевірки гіпотез статті.

Результати показали, що процес знань (створення знань, обмін знаннями та зберігання знань) позитивно і суттєво впливає на інновації. Однак застосування знань майже не позначається на інноваціях, і ці результати узгоджуються з результатами аналізу наукової літератури. Результати мають велике значення для туристичних агентств в Йорданії. Дослідження надало низку рекомендацій щодо прискорення впровадження управління знаннями в туристичних агентствах Йорданії. Результати цього дослідження показують, що фірмам може бути краще з точки зору ефективності інновацій, якщо вони засновані на системі мотивації / компенсації за діяльність у сфері створення знань. Коли традиційні економічні показники замінюються такими індикаторами як створення знань, участь і використання, співробітники, швидше за все, будуть працювати з цими видами діяльності і, таким чином, покращувати ефективність усіх інновацій компанії.

Вимушені внутрішні міграції в Харківській області: структурно-динамічні та регіональні особливості

Людмила Нємець — 2018-12-07

В статті проведено структурно-динамічний та регіональний аналіз внутрішньо переміщених осіб (ВПО) Харківської області. Визначено, що за чисельністю ВПО, питомою вагою ВПО в їх загальнодержавному обсязі та кількістю ВПО в розрахунку на 1000 місцевих жителів Харківська область займає 4-е місце в Україні. Серед можливих факторів, які впливали і впливають на вибір переселенцями Харківської області як регіону для свого проживання, слід назвати наступні: територіальну близькість до тимчасово неконтрольованих районів Донецької та Луганської областей; подібну Донбасу промислову спеціалізацію, що розширює можливості працевлаштування вимушених мігрантів; високий рівень урбанізації; соціокультурні та політичні особливості місцевого населення; порівняно високий рівень підтримки ВПО регіональними органами влади й органами місцевого самоврядування, а також деякі інші.

Обґрунтовано, що офіційна чисельність ВПО в регіоні дещо перебільшена через т. зв. «пенсійний туризм» і буде реальною тільки після скасування прив'язки виплати пенсій до статусу ВПО. Зазначено, що з лютого 2016 р. намітилася тенденція скорочення чисельності ВПО в регіоні, що викликано депопуляцією населення; поверненням вимушених мігрантів до тимчасово неконтрольованих районів Донбасу і АР Крим; скасуванням довідок ВПО в результаті роботи управлінь соціального захисту населення щодо впорядкування обліку ВПО; міграцією за кордон; інтеграцією найбільш успішних переселенців у місцеві громади; небажанням підтверджувати статус ВПО через бюрократичні перепони і періодичні перевірки, а також деякими іншими причинами. Виявлено, що у віковій структурі ВПО регіону переважають пенсіонери, у статевій – жінки, а в освітній – особи з вищою освітою.

Географічне світобачення проф. О.Т. Ващенка: проекція на сучасність

Олег Шаблій — 2018-12-07

Розкрито внесок знаного українського економіко-географа, картографа, організатора і довголітнього керівника кафедри економічної географії Львівського національного університету імені Івана Франка проф. О.Т. Ващенка у теорію, методологію і методику суспільної географії, визначено головні напрямки розвитку наукових ідей його учнями і послідовниками. Проф. О.Т. Ващенко одним із перших в українській науці розглянув питання предмета і структури економічної географії, здійснив класифікацію економіко-географічної науки з виділенням чотирьох груп наукових дисциплін: комплексні синтетичні дисципліни, галузеві аналітичні, науково-методичні, загальноосвітні дисципліни. Домінантними ознаками географічного світобачення як теорії пізнання і суспільної практики освоєння геопростору за проф. О.Т. Ващенком були конкретність, геопросторова диференціація і розмежування, системність і комплексність, використання картографічного методу досліджень.

Трактування проф. О.Т. Ващенком предмета економічної географії як розміщення продуктивних сил зумовило пріоритетність використання ним картографічного методу досліджень, а системна методологія – доцільність атласного картографування. Проф. О.Т. Ващенко – гідний продовжувач галицької картографічної традиції (С. Рудницький, В. Кубійович), фундатор українського атласного картографування у післявоєнні часи (докторська дисертація “Атлас розвитку господарства західної частини Української РСР (від найдавніших часів до 70-х років ХХ ст.)”, 1971).

Для наукового світобачення проф. О.Т. Ващенка характерне органічне поєднання географізму та історизму. Домінантні ознаки історизму наукових поглядів проф. О.Т. Ващенка: науково-педагогічна діяльність у сфері історії географії, географічна біографістика, періодизація розвитку господарства Західного регіону України (від найдавніших часів до 70-х років ХХ ст.), періодизація становлення і розвитку економічної географії в Україні (1917–1977), періодизація науково-дослідницької роботи кафедри економічної географії Львівського університету (1945–1965), а також перехід від аналізу часової динамічності до аналізу функціонування господарських об’єктів та їх поєднань.

Зроблено загальний висновок про логічну тріаду наукового світобачення проф. О.Т. Ващенка, утворену географізмом, історизмом, економізмом, що пов’язані кібернетичними зв’язками. Доповнена екологічним і гуманітарним підходами вона визначає сучасний поступ географічної науки.