Інвестиційна привабливість України в умовах війни

Анотація

Війна, що триває на території України з початку 2014 року, а особливо повномасштабне російське вторгнення з 24 лютого 2022 року призвели до руйнувань колосальних масштабів. За оцінками Світового банку, на післявоєнне відновлення України буде потрібно щонайменше 486 млрд. доларів. Таку суму неможливо залучити без приватних інвестицій, коштів філантропів і різних фондів. ЄС прагне залучати інвестиції в Україну вже зараз, не чекаючи на закінчення війни. Отже, формування сприятливого інвестиційного клімату та, відповідно, підвищення інвестиційної привабливості України – надзвичайно актуальні завдання, без вирішення яких відновлення держави практично неможливе. Метою статті є аналіз інвестиційної привабливості України в умовах довготривалої війни (2014-2023 роки). В статті проведено аналіз динаміки індексу інвестиційної привабливості й оцінки інвестиційного клімату України міжнародними та вітчизняними інвесторами протягом усіх років російсько-української війни (2014-2023 роки); визначено позитивні і негативні фактори, що впливали і продовжують впливати на інвестиційний клімат держави весь цей час; виявлено динамічні тенденції обсягів прямих іноземних та капітальних інвестицій, вкладених в економіку держави протягом останнього десятиліття.

Виявлено, що протягом 2014-2023 років індекс інвестиційної привабливості України жодного разу не досягнув позитивної зони – вище 4 балів, постійно перебуваючи в негативній зоні – нижче 3 балів. Тільки в 2017-2018 роках індекс інвестиційної привабливості України досягнув нейтральної зони, трохи перевищивши 3 бали. В цілому можна говорити про переважання негативних факторів формування інвестиційного клімату в Україні протягом 2014-2023 років, що обумовило несприятливу його оцінку міжнародними й вітчизняними інвесторами. Головними перешкодами для інвесторів є війна, що триває на території України з 2014 року, та пов’язані з нею ризики, високий рівень корупції, тіньової економіки, тіньової зайнятості та нелегального бізнесу, високий рівень олігархізації влади та бюрократизації бізнес-процесів, слабкість судової системи, фінансова нестабільність, високий податковий та адміністративний тиск на бізнес, низька купівельна спроможність населення, політична нестабільність, повільність та низька ефективність реформ, відсутність дієвого законодавства, яке б підтримувало і захищало інвестиції, тощо.