Фактчекінг в Україні: актуальні проблеми реалізації формату

Анотація

У статті схарактеризовано проблемні аспекти функціонування фактчекінгових проєктів, визначені науковцями та медіаекспертами. Серед основних: питання дотримання методології фактчекінгу, впровадження автоматизації процесу перевірки фактів та небезпека використання маніпулятивного потенціалу фактчекінгу, пов’язаного з відносною незаангажованістю проєктів, приховуванням джерел фінансування ресурсу, сприянням перетворенню медіаподій у події, появою фейкових фактчекерів. Визначено проблеми, що постають перед ресурсами, які впроваджують формат фактчекінгу, на основі аналізу діяльності як постійних всеукраїнських і регіональних фактчекінгових проєктів, так і тимчасових фактчекінгових ініціатив. Серед найбільш вагомих вказано репутаційні ризики, пов’язані з недотриманням головних принципів та методології фактчекінгу, що базуються на використанні відкритих джерел при перевірці інформації, та відсутністю загальноприйнятої методики здійснення перевірки фактів, про що свідчить аналіз різних форматів фактчеків. З’ясовано, що всі аналізовані проєкти для перевірки й викриття брехні та маніпуляцій у заявах публічних осіб використовують власну методологію. Про це свідчать різні підходи до вибору об’єктів верифікації, використання алгоритмів фактчеку та винесення вердиктів. Зафіксовано випадки порушення основних принципів фактчекінгу та інколи навіть власної методології.  Як наслідок, може виникнути питання щодо незалежності, незаіделогізованості та неупередженості фактчекінгових проєктів. Визначено, що запобігти цьому могло б впровадження практики фактчекінгу фактчекерів, тобто перевірки, яким чином встановлюються онлайн-верифікатори, які механізми використовуються для перевірки фактів у заявах, чи є експерти неупередженими у своєму аналізі.