ПОНЯТТЯ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТА ПОЛІТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.26565/2220-8089-2023-44-02Ключові слова:
політична стабільність, політичні конфлікти, стійкість політичної системи, баланс сил, перемовини, революція, методи розв’язання конфліктівАнотація
Досліджуються феномени політичної стабільності та політичних конфліктів. Аналізуються аспекти і фактори, що впливають на політичну стабільність, а також теоретичні підходи до аналізу політичних конфліктів та політичної стабільності. Стисло розглянуто особливості таких наукових підходів до визначення політичної стабільності: інституціо-нальний, соціально-економічний, психологічний, геополітичний, системний. Надано власне визначення політичної стабільності як стійкості політичної системи, що означає відсутність різких змін та жорстких конфліктів принаймні протягом певного (бажано тривалого) часу. У вигляді таблиці подано систематизовані ключові аспекти цього поняття за допомогою різних підходів. У широкому сенсі політична стабільність буде враховувати такі аспекти, як громадянська участь, соціальне планування та економічна стабільність. У вузькому сенсі політична стабільність означатиме відсутність радикальних змін протягом певного періоду.
Аналізуються такі теоретичні підходи до аналізу політичних конфліктів: реалістичний, ліберальний, марксистський та постмодерністський. Реалісти вважають, що політичні конф-лікти виникають через боротьбу за владу, ліберали вбачають причини виникнення конфліктів в недостатньому співробітництві між основними суб’єктами політики, марксисти розглядають політику як відбиття класових та економічних конфліктних відносин, а постмодерністи стверджують, що політика (де)конструюється через розмаїття дискурсивних практик.
Розглядаються такі методи розв’язання конфліктів у науковому середовищі, як: підтримання балансу сил (реалісти); апеляція до права та активізація перемовин заради припинення конфліктів (ліберали); загострення конфлікту для того, щоб суспільство, пройшовши через революційні події, перейшло в нову якість (марксисти); підтримання діалогу та толерантності в суспільстві (постмодерністи).
Посилання
Arena, V. 2018. Ancient history and contemporary political theory: the case of liberty. History of European Ideas, 44:6, 641-657. https://doi.org/10.1080/01916599.2018.1513704
Barnes, N. 2023. The Enduring Influence of The Logic of Violence in Civil War. Civil Wars. Vol. 25. № 2-3: 569–576. https://doi.org/10.1080/13698249.2023.2253044
Bhat, I. 2014. A. Book Review: Robert O. Keohane, After Hegemony: Cooperation and Discord in the World Political Economy. Asia-Pacific Journal of Management Research and Innovation. Vol. 10. № 2 : 168–171. https://doi.org/10.1177/2319510x14536257
Kirshner, J. 2000. Rationalist explanations for war? Security Studies. Vol. 10. № 1: 143–150. https://doi.org/10.1080/09636410008429423
Parker, G., Goldstone, J. A. 1992. Revolution and Rebellion in the Early Modern World. The American Historical Review. London: Oxford University Press. Vol. 97. №. 5: 1488-1489. https://doi.org/10.2307/2165954
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
