Асоціація показників фізичного компоненту здоров’я з клініко-нейровізуалізаційними даними пацієнтів, що перенесли ішемічний інсульт у вертебро-базилярному басейні
Анотація
Актуальність. Перенесений інсульт значно погіршує якість життя пацієнтів. Експертний звіт Польської національної програми профілактики та лікування мозкового інсульту 2001 р. рекомендує оцінювати якість життя під час постінсультної реабілітації. Автори повідомляють про параметри, які можуть впливати на якість життя, зокрема, вік, стать, функціональний стан, включаючи ступінь інвалідності, когнітивні порушення, наявність депресії, соціальний статус.
Мета дослідження – оцінити показники фізичного компоненту якості життя у хворих з різними типами ішемічного інсульту залежно від катамнезу, розміру ішемічного вогнища і тяжкості інсульту.
Матеріали і методи. У дослідження було включено 105 осіб з діагнозом ішемічного інсульту у вертебро-базилярному басейні. Дослідні групи формувались залежно від катамнезу, типу ішемічного інсульту, розміру ішемічного ураження та ступеня тяжкості інсульту. Для оцінки якості життя використовували загальний опитувальник SF-36.
Результати. У хворих з перенесеним ішемічним інсультом фізичний компонент здоров’я не залежав від катамнезу, проте був вірогідно нижчий при кардіоемболічному типі інсульту (за показниками фізичного функціонування, рольового функціонування та загального стану здоров’я), у пацієнтів з розміром вогнища >100 см3 (за показниками фізичного функціонування та загального стану здоров’я), а також при важкому ступені тяжкості ішемічного інсульту на момент поступлення (за показниками фізичного функціонування, рольового функціонування).
У хворих з перенесеним ішемічним інсультом встановлено вірогідну зворотню слабкої сили асоціацію між розміром вогнища та фізичним функціонуванням (r=-0,25; p<0,05), рольовим функціонуванням (r=-0,19; p<0,05) і загальним станом здоров’я (r=-0,29; p<0,05), а також між тяжкістю інсульту за шкалою NIHSS та фізичним функціонуванням (r=-0,34; p<0,05).
Висновки. Якість життя хворих на ішемічний інсульт, зокрема фізичний компонент здоров’я, пов'язана з тяжкістю інсульту при поступленні та розміром вогнища ураження.
Завантаження
Посилання
2. Vos T., Allen C., Arora M. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990–2015: a systematic analysis for the global burden of disease study 2015. Lancet. 2016. № 388(10053). Р. 1545–1549.
3. Jarosławski S., Jarosławska B., Błaszczyk B., Auqier P., Toumi, M. Health-related quality of life of patients after ischaemic stroke treated in a provincial hospital in Poland. Journal of market access & health policy. 2020. № 8(1). Р. 1775933. https://doi.org/10.1080/20016689.2020.1775933
4. Qureshi A. I., Ziai W. C., Yahia A. M., et al. Stroke-free survival and its determinants in patients with symptomatic vertebrobasilar stenosis: a multicenter study. Neurosurgery. 2003. № 52. Р. 1033–1039, discussion 1039–1040.
5. Abuzinadah A. R., Alanazy M. H., Almekhlafi M. A., et al. Stroke recurrence rates among patients with symptomatic intracranial vertebrobasilar stenoses: systematic review and meta-analysis. J Neurointerv Surgery. Published online ahead of print 2014. December 11. http://jnis.bmj.com/content/early/2014/12/11/neurintsurg-2014–011458.long. Accessed April 27, 2021.
6. Yu J., Zhang S., Li M. L., et al. Relationship between the geometry patterns of vertebrobasilar artery and atherosclerosis. Neurol. 2018 Jun 12. № 18(1). Р. 83.
7. Caplan L., Chung C. S., Wityk R., et al. New England medical center posterior circulation stroke registry: I. Methods, data base, distribution of brain lesions, stroke mechanisms, and outcomes. J Clin Neurol. 2005. № 1. Р. 14–30. doi: 10.3988/jcn.2005.1.1.14.
8. McKevitt C., Redfern J., La-Placa V., et al. Defining and using quality of life: a survey of health care professionals. Clin Rehabil. 2003. № 17(8). Р. 865–870.
9. Haley W. E., Roth D. L., Kissela B., et al. Quality of life after stroke: a prospective longitudinal study. Qual Life Res. 2011. № 20(6). Р. 799–806.
10. Szczudlik A., Kozubski W., Drozdowski W., et al. Postępowanie w ostrym udarze niedokrwiennym mózgu. Raport zespołu ekspertów Narodowego Programu Profilaktyki i Leczenia Udaru Mózgu. Przewodnik Lekarza/Guide for GPs. 2003. № 4. Р. 65–82.
11. Xie J., Wu E. Q., Zheng Z. J., et al. Impact of stroke on health-related quality of life in the noninstitutionalized population in the USA. Stroke. 2006. № 37(10). Р. 2567–2572.
12. Jaracz K., Kozubski W. Quality of life in stroke patients. Acta Neurol Scand. 2003. № 107(5). Р. 324–329.
13. Opara J. A., Jaracz K. Quality of life of post-stroke patients and their caregivers. J Med Life. 2010. № 3(3). Р. 216–220.
14. Jaracz K, Kozubski W. Quality of life after stroke. Part I – a prospective study. Udar Mózgu Problemy Interdyscyplinarne. 2001. № 3. Р. 55–62.
15. Schindel D., Schneider A., Grittner U., et al. Quality of life after stroke rehabilitation discharge: a 12-month longitudinal study. Disabil Rehabil. 2019. № 1-10. DOI: 10.1080/09638288.2019.1699173
16. Rotter I. Effect of functional capacity, coexisting depression and some socio-demographic factors on the quality of life in patients with ischemic cerebrovascular stroke. Ann Acad Med Stetin. 2002. № 48. Р. 301–316.
17. Verstraeten S. M. M., Mark R. E., Sitskoorn M. M. Motor and cognitive impairment after stroke. Stroke Res Ther. 2016. № 1.
18. Cumming T. B., Brodtmann A., Darby D., et al. The importance of cognition to quality of life after stroke.J Psychosom Res. 2014. № 77(5). Р. 374–379.
19. Stelmach A., Lorencowicz R., Jasik J., et al. Factors determining the assessment of quality of life made by patients who have had a stroke. J Neurol Neurosur Nurs. 2016. № 5(4). Р. 136–143.
20. Hage V. The NIH stroke scale: a window into neurological status. Nursing Spectrum. 2011. № 24(15).Р. 44–49.
21. Ware J. E., Sherbourne C. D. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection. Medical Care. 1992. № 30. Р. 473–483.
22. Фещенко Ю. І., Мостовой Ю. М., Бабійчук Ю. В. Процедура адаптації міжнародного опитувальника оцінки якості життя в Україні. Досвід застосування у хворих на бронхіальну астму. Укр. пульмонол. журн. 2002. № 3. Р. 9–11.
23. Mishra G. D., Hockey R., Dobson A. J. A comparison of SF-36 summary measures of physical and mental health for women across the life course. Qual Life Res. 2014. № 23(5). Р. 1515–1521.
24. Gray L. J., Sprigg N., Bath P. M., et al. Sex differences in quality of life in stroke survivors: data from the Tinzaparin in Acute Ischaemic Stroke Trial (TAIST). Stroke. 2007. № 38(11). Р. 2960–2964. [PubMed] [Google Scholar]
25. Pickard A. S., Johnson J. A., Feeny D. H, et al. Agreement between patient and proxy assessments of health-related quality of life after stroke using the EQ-5D and health utilities index. Stroke. 2004. № 35(2). Р. 607–612.
26. Muller-Nordhorn J., Nolte C. H., Rossnagel K., et al. The use of the 12-item short-form health status instrument in a longitudinal study of patients with stroke and transient ischaemic attack. Neuroepidemiology. 2005. № 24(4). Р. 196–202.
27. Kapoor A., Si K., Yu A., et al. Younger age and depressive symptoms predict high risk of generalized anxiety after stroke and transient ischemic attack. Stroke. 2019. № 50(9). Р. 2359–2363.
28. Westerlind E., Persson H. C., Eriksson M., et al. Return to work after stroke: a Swedish nationwide registry-based study. Acta Neurol Scand. 2020. № 141(1). Р. 56–64.
29. Varona J. F., Bermejo F., Guerra J. M., Molina J. A. Long-term prognosis of ischemic stroke in young adults. Study of 272 cases. J Neurol. 2004. № 251(12). Р. 1507–1514.
30. Yoon S., Kim H. Y., Kim S. R. A prediction model of health-related quality of life in young adult patients with stroke. J Clin Nurs. 2021. № 30(13-14). Р. 2023–35. https://doi.org/10.1111/jocn.15755.
31. Kono Y., Terasawa Y., Sakai K., et al. Risk factors, etiology, and outcome of ischemic stroke in young adults: a Japanese multicenter prospective study. J Neurol Sci. 2020. № 417. Р. 117068.
32. Yeoh Y. S., Koh G. C., Tan C. S., et al. Can acute clinical outcomes predict health-related quality of life after stroke: a one-year prospective study of stroke survivors. Health Qual Life Outcomes. 2018. № 16(1). Р. 221.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
