Застосування цитофлавіну при патогенетичній терапії черепно-мозкової травми у бійців організації об'єднаних сил (ООС) – антитерористичної операції (АТО)
Анотація
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – важлива форма церебральної патології, яка незалежно від характеру і ступеня тяжкості є єдиним патогенетичним процесом, що призводить до структурно – функціональних змін в головному мозку з порушенням метаболічних процесів, гемо – і ліквородинаміки [4, 7]. Проблема травматичних уражень головного мозку не втрачає актуальності, не дивлячись на численні наукові дослідження, покращення технічної оснащенності лікувальних підрозділів та організаційні міри [2, 4]. Основою успішного лікування пацієнтів з ЧМТ є рання госпіталізація і діагностика з ціллю визначення найбільш оптимальних терапевтичних заходів [1, 4]. Існуючі програми діагностики і лікування легкої та середнього ступеня тяжкості ЧМТ далекі від досконалості [4, 7]. Негативним моментом при ЧМТ є прогресування у віддаленому періоді вегетативних, емоційних та інтелектуально-психічних порушень, які формують клініку травматичної хвороби головного мозку і впливають на повноцінну трудову діяльність пацієнтів [8, 10, 11]. Таким чином, виникає необхідність динамічного вивчення особливостей протікання періодів ЧМТ та розроблення алгоритму лікувальної тактики і методів профілактики.
Мета роботи: дослідити ефективність застосування цитофлавіну при легкій і середнього ступеня тяжкості черепно-мозковій травмі в гострому та віддаленому періодах у бійців організації об'єднаних сил (ООС – АТО).
Матеріал і методи. Після отримання письмової згоди на проведення комплексного обстеження відповідно до принципів Гельсінкської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину, відповідних законів України та міжнародних актів у рандомізований спосіб у дослідження залучено 117 бійців (ООС – АТО) з різними клінічними формами черепно-мозкової травми (ЧМТ): (зі струсом головного мозку (СГМ) 42 бійців; із забоєм головного мозку легкого ступеня тяжкості (ЗГМЛС) 41 боєць; із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості (ЗГМСС) 34 бійців). Кожна клінічна група розподілялась на дві підгрупи А і В: (підгрупа А до стандартного лікування приймала цитофлавін і склала групу порівняння, а підгрупа В приймала лікування згідно клінічного протоколу без застосування цитофлавіну). Бійці (ООС – АТО) знаходились на лікуванні в неврологічному та нейрохірургічному відділеннях військово – медичного клінічного центру Західного регіону. Результати дослідження оброблялись статистичним методом оцінки значущості різниць за Фішером.
Результати дослідження. Істотної різниці в частоті скарг у бійців (ООС – АТО) між підгрупами кожної клінічної форми ЧМТ до лікування в гострому та у віддаленому періодах ми не відмічали. Вираженість скарг була більш наявною в залежності від ступеня наростання тяжкості ЧМТ і переважала у процентному відношенні в підгрупах В. Частота скарг достовірно зменшилась в обох підгрупах всіх клінічних форм ЧМТ після лікування в гострому та у віддаленому періодах, однак більш виражені зміни відмічались у підгрупах А, які отримували додатково цитофлавін, порівняно з підгрупами В, які приймали стандартне лікування.
Висновок. На результати лікування легкої і середнього ступеня тяжкості ЧМТ як в гострому, так і у віддаленому періодах позитивно впливало застосування цитофлавіну, що дало змогу нам досягнути більш повного і раннього відновлення неврологічних функцій.
Завантаження
Посилання
Andrieiev O.A., Skotska O.Ie., Kadzhaia N.V. The ways of objectivization of light cranio-cerebral trauma in acute period. Clinical surgery. 2015, no.11, pp. 4-9. [in Ukr.]
Hryhorova I.A., Novak A.S. Clinical and diagnostic aspects of mild traumatic brain injury. International Medical Journal. 2016, no. 3(87), pp. 64-68. [in Russ.]
Hryhorova I.A., Kufterina N.S. Neurophysiologic Analysis of Young People after Mild Traumatic Brain Injury. International Journal of Neurology. 2011, no. 7(45), pp. 43-44. [in Ukr.]
Gusev E.I., Konovalov A.N., Skvortsova V.I., Gekht A.B. Neurology.National guide. Moscow:GEOTAR-Media; 2010. 1054p. [in Russ.]
Aderson-Barnes V.C., Weeks S.R., Tsao J.W. Mild traumatic injury update. Continuum Lifelong Learning Neurology. 2010, no. 6(16), pp. 8-18.
Alekseenko Ju.V. Consequences of mild traumatic brain injuries: clinical interpretation, treatment and prevention. Neurology and neurosurgery. Eastern Europe. 2017, no. 1(7), pp. 10-66. [in Russ.]
Lihterman L.B. The doctrine concerning sequellae of head injury. Neurosurgery. 2015, no. 1, pp. 9-14. [in Russ.]
Traumatic encephalopathy. [Internet]. [Guoted 2018 March 8]. Access: http://www.lvrach.ru/2016/05/ [in Russ.]
Rapp P.E., Curley K.C. Is a diagnosis of "mild traumatic brain injury" a category mistake? Trauma Acute Care Surg. 2012, no. 2(73), pp. 13-11.
Muravskyi A.V. Traumatic brain injury in boxers (clinical features, diagnosis, prognosis)] [dissertation]. Kyev, 2016. 337p. [in Ukr.]
Zadorozhna B.V. Posttraumatic brain disease (clinic, diagnostics, prognostication). Clinical and exterimental pathology. 2012, no. 1, pp. 3-58. [in Ukr.]
