@article{Semchyshyn_2020, title={Застосування цитофлавіну при патогенетичній терапії черепно-мозкової травми у бійців організації об’єднаних сил (ООС) – антитерористичної операції (АТО)}, url={https://periodicals.karazin.ua/pnmp/article/view/16678}, DOI={10.26565/2312-5675-2020-15-06}, abstractNote={<p>Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – важлива форма церебральної патології, яка незалежно від характеру і ступеня тяжкості є єдиним патогенетичним процесом, що призводить до структурно – функціональних змін в головному мозку з порушенням метаболічних процесів, гемо – і ліквородинаміки [4, 7]. Проблема травматичних уражень головного мозку не втрачає актуальності, не дивлячись на численні наукові дослідження, покращення технічної оснащенності лікувальних підрозділів та організаційні міри [2, 4]. Основою успішного лікування пацієнтів з ЧМТ є рання госпіталізація і діагностика з ціллю визначення найбільш оптимальних терапевтичних заходів [1, 4]. Існуючі програми діагностики і лікування легкої та середнього ступеня тяжкості ЧМТ далекі від досконалості [4, 7]. Негативним моментом при ЧМТ є прогресування у віддаленому періоді вегетативних, емоційних та інтелектуально-психічних порушень, які формують клініку травматичної хвороби головного мозку і впливають на повноцінну трудову діяльність пацієнтів [8, 10, 11]. Таким чином, виникає необхідність динамічного вивчення особливостей протікання періодів ЧМТ та розроблення алгоритму лікувальної тактики і методів профілактики.</p> <p><strong>Мета роботи:</strong> дослідити ефективність застосування цитофлавіну при легкій і середнього ступеня тяжкості черепно-мозковій травмі в гострому та віддаленому періодах у бійців організації об’єднаних сил (ООС – АТО).</p> <p><strong>Матеріал і методи.</strong> Після отримання письмової згоди на проведення комплексного обстеження відповідно до принципів Гельсінкської декларації прав людини, Конвенції Ради Європи про права людини і біомедицину, відповідних законів України та міжнародних актів у рандомізований спосіб у дослідження залучено 117 бійців (ООС – АТО) з різними клінічними формами черепно-мозкової травми (ЧМТ): (зі струсом головного мозку (СГМ) 42 бійців; із забоєм головного мозку легкого ступеня тяжкості (ЗГМЛС) 41 боєць; із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості (ЗГМСС) 34 бійців). Кожна клінічна група розподілялась на дві підгрупи А і В: (підгрупа А до стандартного лікування приймала цитофлавін і склала групу порівняння, а підгрупа В приймала лікування згідно клінічного протоколу без застосування цитофлавіну). Бійці (ООС – АТО) знаходились на лікуванні в неврологічному та нейрохірургічному відділеннях військово – медичного клінічного центру Західного регіону. Результати дослідження оброблялись статистичним методом оцінки значущості різниць за Фішером.</p> <p><strong>Результати дослідження.</strong> Істотної різниці в частоті скарг у бійців (ООС – АТО) між підгрупами кожної клінічної форми ЧМТ до лікування в гострому та у віддаленому періодах ми не відмічали. Вираженість скарг була більш наявною в залежності від ступеня наростання тяжкості ЧМТ і переважала у процентному відношенні в підгрупах В. Частота скарг достовірно зменшилась в обох підгрупах всіх клінічних форм ЧМТ після лікування в гострому та у віддаленому періодах, однак більш виражені зміни відмічались у підгрупах А, які отримували додатково цитофлавін, порівняно з підгрупами В, які приймали стандартне лікування.</p> <p><strong>Висновок.</strong> На результати лікування легкої і середнього ступеня тяжкості ЧМТ як в гострому, так і у віддаленому періодах позитивно впливало застосування цитофлавіну, що дало змогу нам досягнути більш повного і раннього відновлення неврологічних функцій.</p&gt;}, number={15}, journal={Психіатрія, неврологія та медична психологія}, author={Semchyshyn, Myroslava H.}, year={2020}, month={Груд} }