Енурез: сучасні аспекти етіології, патогенезу, психо-, фармако-, фізичної та фітотерапії (частина 1)
Анотація
В огляді (частина 1) розглянуто сучасні погляди на етіологію, патогенез та клінічний перебіг нічного нетримання сечі у дітей. Енурез – це поширене захворювання, що викликає значні порушення в найважливіших сферах життя дитини. Незважаючи на наявність міжнародного стандарту і клінічних рекомендацій з лікування нічного нетримання сечі, у фахівців немає єдиного підходу до ведення хворих на енурез. З метою систематизації сучасних поглядів на ці питання проведено аналіз 73 джерел. В огляді наведено критерії енурезу за МКХ-10 і DSM-5.0 і різні підходи до класифікації видів енурезу. Дається характеристика простої, невротичної, ендокринопатичної, епілептичної, невропатичної та диспластичної форм енурезу. Проаналізовано сучасні концепції патофізіології енурезу. Низка проаналізованих досліджень підкреслює зв'язок енурезу з проблемами пробудження вночі, високим рівнем збудження кори головного мозку, фрагментованістю і низькою якістю сну. Зміни вегетативної нервової системи і гемодинаміки, що виникають у зв'язку з цими порушеннями, сприяють надмірному утворенню сечі та підвищенню активності сечового міхура. У частини хворих має місце ніктурія, яка пов'язана з циркадіанними коливаннями рівня вазопресину, що, однак, не завжди пояснює виникнення нічного нетримання сечі. У низці проаналізованих досліджень встановлено зв'язок поліурії зі змінами екскреції солей і води. Висвітлено також інші механізми патогенезу енурезу, що стосуються порушень резервуарної функції сечового міхура під час сну. Знання етіології та патогенезу енурезу допомагають лікарям краще зрозуміти природу стану конкретної дитини і, спираючись на сучасні протоколи, персоніфікувати лікування. У статті розглядається пацієнт-центрований підхід до лікування енурезу та послідовність лікувальних заходів, що включає поведінкову, сигнальну (alarm-терапію) і фармакотерапію, а за наявності показань також фізичну терапію та фітотерапію, детальний аналіз яких викладається у частині 2 огляду.
Завантаження
Посилання
Textbook of Child and Adolescent Mental Health / ed. M. Joseph; translation from English, 2018. V. 1. URL: https://iacapap.org/content/uploads/C.4-Enuresis-Russian-UKR.pdf. [In Russ.]
Kaufman J., Birmaher B., Axelson D., Pereplitchikova F., Brent D., Ryan N. The KSADS-PL DSM-5. Kennedy Krieger Institute. Baltimore, MD. URL https://www.kennedykrieger.org/sites/default/files/library/documents/faculty/ksads-dsm-5-screener.pdf.
Bedwetting in under 19s. Clinical guideline [CG111]. 27 October 2010. URL: www.nice.org.uk/guidance/cg111.
Naiwen D Tu, Baskin L. S. Nocturnal enuresis in children: Management. URL: https://www.uptodate.com/contents/nocturnal-enuresis-in-children-management#H2454359647.
Troshin V. M., Radaeva T. M., Kurkina S. A. Disorders of urination in children. Nizhny Novgorod, 1998. 21 p. [In Russ.]
Golbin A. Ts. Pathological sleep in children. L.: Medicine, 1979. 248 p. [In Russ.]
Kovalev V. V. Psychiatry of childhood. M.: Medicine, 1995. 560 p. [In Russ.]
Nevéus T., von Gontard A., Hoebeke P., et al. The standardization of terminology of lower urinary tract function in children and adolescents: report from the Standardisation Committee of the International Children's Continence Society. J Urol. 2006, no. 176(1), pp. 314-324. DOI: 10.1016/S0022-5347(06)00305-3.
Sateia M.J. International classification of sleep disorders-third edition: highlights and modifications. Chest. 2014, no. 146(5), pp. 1387-1394. DOI: 10.1378/chest.14-0970.
Fesenko Yu. A., Lokhov M. I, Rubina L. P. Enuresis in children – disturbance in the sleep-wake system. Psychiatry and psychopharmacotherapy. 2002, vol. 7, no. 1, pp. 39-41. [In Russ.]
Hägglöf B., Andrén O., Bergström E., Marklund L., Wendelius M. Self-esteem in children with nocturnal enuresis and urinary incontinence: improvement of self-esteem after treatment. Eur Urol. 1998, no. 33, pp. 16-19. DOI: 10.1159/000052236.
Nevéus T., Fonseca E., Franco I., et al. Management and treatment of nocturnal enuresis-an updated standardization document from the International Children's Continence Society. J Pediatr Urol. 2020, no. 16(1), pp. 10-19. DOI: 10.1016/j.jpurol.2019.12.020.
von Gontard A., Baeyens D., Van Hoecke E., Warzak W.J., Bachmann C. Psychological and psychiatric issues in urinary and fecal incontinence. J Urol. 2011, no. 185(4), pp. 1432-1436. DOI: 10.1016/j.juro.2010.11.051.
Sazonov S. A. Features of occurrence and therapy of nocturnal enuresis in children. Ukrainian Newsletter of Psychoneurology. 2006, vol. 14(3), pp. 46-50. [In Russ.]
Van Herzeele C., De Bruyne P., De Bruyne E. et al. Challenging factors for enuresis treatment: Psychological problems and non-adherence. J Pediatr Urol. 2015, no. 11(6), pp. 308-313. DOI: 10.1016/j.jpurol.2015.04.035.
Sinha R., Raut S. Management of nocturnal enuresis – myths and facts. World J Nephrol. 2016, no. 5(4), pp. 328-338. DOI:10.5527/wjn.v5.i4.328.
Néveus T., Hetta J., Cnattingius S., Tuvemo T., Läckgren G., Olsson U., Stenberg A. Depth of sleep and sleep habits among enuretic and incontinent children. Acta Paediatr. 1999, no. 88, pp. 748-752. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.1999.tb00036.x.
Mattsson S., Persson D., Mattsson G., Lindström. Night-time diuresis pattern in children with and without primary monosymptomatic nocturnal enuresis. Journal of Pediatric Urology. 2019, vol. 15, no. 3, pp. 229.e1-229.e8. DOI: 10.1016/j.jpurol.2019.02.002.
Wolfish N. M., Pivik R. T., Busby K. A. Elevated sleep arousal thresholds in enuretic boys: clinical implications. Acta Paediatrica. 2008, vol. 86, no. 4. DOI: 10.1111/j.1651-2227.1997.tb09027.x.
Pedersen M. J., Rittig S., Jennum P. J., Kamperis K. The role of sleep in the pathophysiology of nocturnal enuresis. Sleep Medicine Reviews. 2020, no. 49, p. 101228. DOI: 10.1016/j.smrv.2019.101228.
Rittig S., Knudsen U. B., Norgaard J. P., Pedersen E. B., Djurhuus J. C. Abnormal diurnal rhythm of plasma vasopressin and urinary output in patients with enuresis. Am J Physiol. 1989, no. 256, pp. 664-671. DOI: 10.1152/ajprenal.1989.256.4.F664.
Rittig S., Schaumburg H. L., Siggaard C., Schmidt F., Djurhuus J. C. The circadian defect in plasma vasopressin and urine output is related to desmopressin response and enuresis status in children with nocturnal enuresis. J Urol. 2008, no. 179(6), pp. 2389-2395. DOI:10.1016/j.juro.2008.01.171.
Korzeniecka-Kozerska A., Porowski T., Wasilewska A. Urinary calcium excretion in children with monosymptomatic enuresis. Ir J Med Sci. 2015, no. 184, pp. 899–905. DOI: 10.1007/s11845-014-1217-x.
Dossche L., Raes A., Hoebeke P., De Bruyne P., Vande Walle J. Circadian rhythm of glomerular filtration and solute handling related to nocturnal enuresis. J Urol. 2016, no. 195(1), p. 162e7. DOI: 10.1016/j.juro.2016.04.094.
Kim J. M. Diagnostic value of functional bladder capacity, urine osmolality, and daytime storage symptoms for severity of nocturnal enuresis. Korean J Urol. 2012, no. 53(2), pp. 114-119. DOI: 10.4111/kju.2012.53.2.114.
Yeung C. K., Chiu H. N., Sit F. K. Bladder dysfunction in children with refractory monosymptomatic primary nocturnal enuresis. J Urol. 1999, no. 162, pp. 1049-1055.
Morozov S. L., Long V. V., Guseva N. B., Agapov E. G. Modern approaches to the treatment of monosymptomatic enuresis in children. Nephrology. 2016, no. 3, pp. 102-107. [In Russ.]
Borg B., Kamperis K., Olsen L.H., Rittig S. Evidence of reduced bladder capacity during nighttime in children with monosymptomatic nocturnal enuresis. J Pediatr Urol. 2018, no. 14, pp. 160.e1-160.e6. DOI:10.1016/j.jpurol.2017.09.021.
Morozov V. I., Makarova T. P., Mirolyubova D. B. Enuresis syndrome in children with neurogenic bladder dysfunction. Practical medicine. 2009, no. 40. [In Russ.]
Nesterenko O. V., Goremykin V. I. An integrated approach to the treatment of primary monosymptomatic nocturnal enuresis in children. Hospital physician. 2013, no. 9, pp. 70-73. [In Russ.]
de Groat W. C., Griffiths D., Yoshimura N. Neural control of the lower urinary tract. Compr Physiol. 2015, no. 5(1), pp. 327-396. DOI:10.1002/cphy.c130056.
Page M. E., Valentino R. J. Locus coeruleus activation by physiological challenges. Brain Res Bull. 1994, no. 35(5-6), pp. 557-560. DOI:10.1016/0361-9230(94)90169-4.
Samuels E. R, Szabadi E. Functional Neuroanatomy of the Noradrenergic Locus Coeruleus: Its Roles in the Regulation of Arousal and Autonomic Function Part I: Principles of Functional Organisation. Curr Neuropharmacol. 2008, no. 6(3), pp. 235–253. DOI: 10.2174/157015908785777229.
Zaffanello M., Piacentini G., Lippi G., Fanos V., Gasperi E., Nosetti L. Obstructive sleep-disordered breathing, enuresis and combined disorders in children: chance or related association? Swiss Med Wkly. 2017, no. 147, p. 14400. DOI:10.4414/smw.2017.14400.
