ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА РЕЦЕПЦІЯ ВІЙНИ ЯК ЛЮДСЬКОГО ДОСВІДУ: ПРИКЛАД ОКУПАЦІЇ
Анотація
Стаття фокусується на концептуалізації досвіду окупації на основі феноменологічних описів, запропонованих Морісом Мерло-Понті та Жаном-Полем Сартром. Філософські потенціали феноменологічної методології доведено на прикладі її використання у критичних дослідженнях війни, які переосмислюють це явище з перспективи людського досвіду, відкидаючи панівний підхід до війни як продовження політики іншими методами. Аналізуючи розвідки представника критичних досліджень війни Шейна Брайтона, оприявнено феноменологічний потенціал робіт Карла фон Клаузевіца у контексті переосмислення війни як надлишку буття над знанням. Також продемонстровано як запропоноване Е. Левінасом розуміння війни застосовується у міждисциплінарних дослідженнях цього феномену задля розуміння того, який вплив має війна на життя людей. При цьому авторка проводить різницю між відсилкою до описів війни в творах літератури та феноменологічних роботах, яку робить Ш. Брайтон задля того аби зробити узагальнення про те, як війна переживається в досвіді та власне феноменологічними описами досвіду війни. Розгляд есеїв М. Мерло-Понті та Ж.-П. Сартра допомагає продемонструвати як феноменологічна методологія застосовується для опису безпосереднього досвіду війни, зокрема досвіду окупації. У статті показано, що феноменологічний підхід дозволяє не лише переосмислити війну як генеративну силу, як це робить Ш. Брайтон, але й концептуалізувати конкретні досвіди війни. Так, на прикладі описів життя під окупацією, запропонованих М. Мерло-Понті та Ж.-П. Сартром, показано, що досвід автентичного життя під окупацією можна концептуалізувати як досвід боротьби у лавах руху Опору. Здійснена розвідка дає змогу зробити висновок про необхідність застосування феноменології для досягнення власне людяного розуміння війни, тобто розуміння її як явища, яке ставить людей перед вибором: рятувати власне життя як приватних осіб й жити ілюзорною свободою чи брати участь у русі Опору й жертвувати своїм життям у боротьбі за свободу всіх громадян. Отримані результати вказують на необхідність подальшого феноменологічного осмислення досвідів війни, яке залучатиме до аналізу не тільки досвід окупації, а й інші форми переживання війни.
Завантаження
Посилання
Boichenko, M. (2024). The main directions of counteraction to the “Russian world” in Ukraine: the tasks of decolonization. Filosofiya Osvity. Philosophy of Education, 29(2), 60–77. https://doi.org/10.31874/2309-1606-2023-29-2-4 [in Ukrainian].
Yermolenko, A. Resistance instead of Negotiations: Answer of the Ukrainian philosopher Anatoly Yermolenko to Jürgen Habermas. Filosofska dumka 3 (2022): 59–63. https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/617 [In Ukrainian.]
Kebuladze, V. (2024). Concept of ressentiment by Max Scheler and its contemporary relevance. Filosofska Dumka, (2), 105–116. [In Ukrainian.] https://doi.org/10.15407/fd2024.02.105
Prykhodko, V. (2023). THE PHENOMENON OF WAR: MATERIALISTIC PHENOMENOLOGY POINT OF VIEW. Bulletin of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(8), 35–39. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2023/8-6/8 [In Ukrainian.]
Basham, V. M., Belkin, A., & Gifkins, J. (2015). What is Critical Military Studies? Critical Military Studies, 1(1), 1–2. https://doi.org/10.1080/23337486.2015.1006879
Brighton, S. (2011). Three Propositions on the Phenomenology of War. International Political Sociology, 5(1), 101-105. https://doi.org/10.1111/j.1749-5687.2011.00122_6.x
Clausewitz, C. v. Howard, M., & Paret, P. (1984). On war. Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctt7svzz
Edkins, J. (Ed.). (2019). Routledge Handbook of Critical International Relations (1st ed.). Routledge https://doi.org/10.4324/9781315692449
Lévinas, E. (1971). Totalité et infini. M. Nijhoff.
Merleau-Ponty, M., Toadvine, T., & Lawlor, L. (2007). The Merleau-Ponty Reader. Northwestern University Press.
Sartre, J.-P., & Turner, C. (2008). The aftermath of war (Situations III). Seagull Books.
Schmelzle, C. (2019). The legitimacy of occupation authority: beyond just war theory. Critical Review of International Social and Political Philosophy, 23(3), 392–413. https://doi.org/10.1080/13698230.2019.1565721.
Авторське право (c) 2025 Олександра Амельченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
