КЛАСИФІКАЦІЯ ПРОПАГАНДИ: ТРАДИЦІЯ ТА НОВІ ПІДХОДИ

Анотація

В розвідці вказано, що пропаганда в сучасній реальності російсько-української війни кидає виклик не тільки українській обороні, але і повсякденному життю кожного українця. Українське суспільство постійно стикається з пропагандою як з концептуалізованими поглядами на певне явище чи проблему, і кожного дня кожен громадянин України так чи інакше мусить боротися проти цього соціального впливу.

Ця розвідка доводить, що найрозвинутіша пропаганда ворога має в собі філософські засновки і працює, якщо не повністю відповідаючи соціально-філософським концепціям, то явно маючи дотичність до філософії, наприклад, Гі Дебора чи Жака Еллюля.  Основною гіпотезою дослідження є те, що якщо пропаганда побудована на цих концепціях, тоді їх дзеркальне застосування може допомогти з нею боротися.

В Україні дослідження пропаганди спирається найчастіше або на психологію, або на журналістику. В такій комунікації звичним підходом до пропаганди є перевірка фактів, а після цього – оскарження тез, висловлених пропагандистом. Таким чином, ми перебуваємо завжди на крок позаду, і фактично лікуємо симптоми, а не саму хворобу. В цій розвідці показано, як можна концептуалізувати пропаганду таким чином, щоб виділити ключові її елементи та зрозуміти, яких саме цілей прагне досягти пропагандист. Навіть якщо йдеться про неочевидну та структурно складну інформаційно-психологічну операцію спецслужб.

Розвідка доводить, що пропаганду можна характеризувати не тільки за правдивістю фактів, яскравістю чи підходом до поширення, як її сьогодні характеризують і типологізують більшість дослідників, а що пропаганду можна типологізувати одразу за формою впливу на індивідуальну та соціальну свідомість.