ПЕРСПЕКТИВИ ФІЛОСОФСЬКО-ТОПОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕАТРУ
Анотація
У статті досліджується феномен театру через призму феноменологічного та філософсько-топографічного методів. Театр протягом свого існування відображав і трансформував суспільне життя. З розвитком людства його понятійна множинність лише збільшувалася. Автор розглядає театр не лише як мистецьке явище, а й як унікальний простір, де перетинаються реальне й уявне, особисте та колективне, тілесне і духовне.
Спираючись на два культурні повороти, які відбулися у ХХ столітті – просторовий та перформативний, – театр постає як унікальний об'єкт дослідження, де ці концепції знаходять своє найповніше втілення. Концепція «гетеротопій» Мішеля Фуко дозволяє розглядати театральний простір як місце, що існує одночасно в реальному та уявному вимірах. Перформативний поворот, представлений ідеями Еріки Фішер-Ліхте та Річарда Шехнера, акцентує увагу на процесуальності та тілесності театральної дії. Перформативний поворот розгялаєтся через призму феноменології тілесності Моріса Мерло-Понті, який вказав на нерозривний зв'язок між тілом і простором у формуванні людського досвіду. Ця концепція розширюється роботами Мішеля Дюфрена про естетичний досвід глядача та дослідженнями Крістофа Вульфа про роль ритуалу й мімезису в театральній практиці.
Філософська топографія, яка ґрунтується на феноменології, запропонована як метод дослідження театру, дозволяє розглядати його як особливу конфігурацію смислів завдяки топонімам, які виступають не лише функціональними зонами, а й носіями певних культурних значень. Концепція «феноменології Чужого» Бернгарда Вальденфельса допомагає осмислити взаємодію між глядачем та актором, які є рівноправними учасниками творення інтерсуб’єктивного досвіду. Театральна дія стає своєрідним «порогом» між знайомим і незнайомим, або між власним і чужим, що дозволяє розглядати театр як простір можливого проявленням прихованного. Запропонований у статті підхід відкриває нові горизонти для розуміння театру як своєрідної лабораторії людського досвіду. Він дозволяє побачити, як через театральний простір проявляються фундаментальні аспекти нашого буття. Це дослідження може стати основою для подальшого переосмислення ролі театру в культурі та його потенціалу як середовища для експериментування з новими формами.
Завантаження
Посилання
Waldenfels, B. (2004). Topography of the Alien: Studies on the phenomenology of the Alien. Kyiv: PPS (In Ukrainian)
Derrida, J. (2000). The theater of cruelty and the closure of representation. Writing and difference. (p. 293-316). Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian)
Kurbas, L. (2022). Philosophy of theater. Kharkiv-Kyiv: Vydavnytstvo Oleksandra Savchuka. (In Ukrainian)
Merleau-Ponty, M. (2001). Phenomenology of perception. Kyiv: Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury. (In Ukrainian)
Pavis, P. (2006). Dictionary of the theatre. Lviv: Publishing Center of Ivan Franko National University (In Ukrainian)
Prykhodko, V. V. (2017). Conceptualization of the spatial turn in philosophizing: "structuralist era", "existential geography", "topographic methodology". Humanitarni studii, 29, р. 123-131. (In Ukrainian) DOI:10.15802/ampr.v0i13.125512
Foucault, M. (2018). Other spaces. Mobile space. (p. 30-42). Kyiv: Meduza. (In Ukrainian)
Shakespeare, W. (1986). As you like it. (O. Mokrovolsky, Trans.) Vol. 4, (pp. 121). Kyiv: Dnipro. (In Ukrainian)
Yurkevych, O. M. (2021). Scientific induction of F. Bacon: History and modernity. In "New Organon" (1620) and university philosophy. To the 400th anniversary of Francis Bacon's treatise "New Organon": Proceedings of the international scientific conference, December 18-19, 2020 (p. 150-156). Kharkiv : V. N. Karazin Kharkiv National University. (In Ukrainian)
Bachmann-Medick, D. (2016). Cultural turns: New orientations in the study of culture. De Gruyter. DOI: 10.1515/9783110402988
Brook, P. (1968). The empty space. Atheneum.
Cambridge Academic Content Dictionary (n.d.). Theater. Retrieved June 29, 2024, from https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/theater
Debord, G. (1994). The society of the spectacle (D. Nicholson-Smith, Trans.). New York: Zone Books. 151 р.
Dufrenne, M. (1973). The phenomenology of aesthetic experience (E. S. Casey, A. A. Anderson, W. Domingo, & L. Jacobson, Trans.). р. 19-38. Evanston : Northwestern University Press.
Fischer-Lichte, E. (1999). From text to performance: The rise of theatre studies as an academic discipline in Germany. Theatre Research International, 24(2), р. 168-178. DOI: 10.1017/S0307883300020794
Guszpit, I., Gołaczyńska, М. (2006). Theater, space, body, dialogue. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego. (In Polish)
Hamilton, J. R. (2019). Philosophy of theater. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Winter 2019 ed.). Stanford University. https://plato.stanford.edu/archives/win2019/entries/theater/
Pryhodko, V., Rudenko, V. (2018). Body and space relationship in the research field of phenomenological anthropology: Blumenberg's criticism of Edmund Husserl's "anthropology phobia". Antropolohichni vymiry filosofskykh doslidzhen, 3, р. 30-40. DOI: 10.15802/ampr.v0i13.125512
Sartre, J.-P. (1973). A theater of situations. Paris: Gallimard. (In French)
Schechner, R. (2003). Performance theory. New York: Routledge.
The Britannica Dictionary. (n.d.) Theatre. Retrieved June 29, 2024, from https://www.britannica.com/dictionary/theater
Wiles, D. (2003). A short history of western performance space. Cambridge: Cambridge University Press.
Wulf, C. (2007). A historical and cultural anthropology: Rituals, social mimesis and performativity. р. 84. Paris: Téraèdre. (In French).
Авторське право (c) 2025 Поліна Опря
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
