СУСПІЛЬНИЙ ІДЕАЛ У ФОРМАХ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ: КАНОН, НОРМА ЯК ІНСТРУМЕНТИ ЦЕНЗУРИ
Анотація
Розуміння суспільного ідеалу та особливостей його втілення в художній діяльності, реалізація суспільного контролю над чуттєвістю через художній канон і норми, вже давно є суперечливим питанням, яке впливає як на художню творчість, так і на суспільні норми. У цій статті досліджується, як ці конструкції функціонують в якості так званих «інструментів» цензури в мистецькій культурі та у сфері виховання. Мета дослідження – визначити роль нормативності та етики в мистецтві, розглянути канон та естетичну норму як усталені традиції, проаналізувати цензуру як механізм інституційного контролю над чуттєвою діяльністю, а також з'ясувати використання естетичних засобів у гендерному вихованні.
Результати дослідження вказують на подвійну роль художнього канону і норм: з одного боку, вони слугують основою традицій і культурної ідентичності, визначаючи мистецьке життя і зберігаючи суспільні цінності з плином часу. З іншого боку, вони функціонують як інструменти цензури, забезпечуючи конформізм і обмежуючи різноманітність художнього вираження. Така напруженість ще більше посилюється інституційними механізмами, які забезпечують контроль над мистецькими практиками, часто віддзеркалюючи панівні ідеології та владні структури. Досліджуючи різноманітні історичні факти та приклади, ми наголошуємо на тому, як канонізація та нормативність можуть пригнічувати розмаїття та витісняти альтернативні думки всередині мистецьких спільнот. У дослідженні розглядаються наслідки такої цензури для еволюції культурного дискурсу та збереження суспільної нерівності.
Отримані висновки вказують на необхідність детального вивчення канону та норм у мистецьких середовищах, визнання їхньої ролі не лише як культурних артефактів, а й як інструментів контролю. Завдяки критичному підходу до концепцій, що обґрунтовують необхідність канонів та норм в художній діяльності, у дослідженні відстоюється ідея більшої відкритості мистецького процесу, що ставить під сумнів усталені ієрархії та сприяє створенню плюралістичного культурного середовища. Отже, це дослідження робить свій внесок у постійні дискусії навколо мистецької свободи та цензури, спонукаючи дослідників і практиків переосмислити вплив канону та нормативності на мистецькі інновації та суспільні ідеали.
Завантаження
Посилання
Bohdan, P. A. (2023). “Denial of denial” of the ideal in the sensory activity of human-society. Educational Discourse, 47 (12), 17 – 28. Doi: https://doi.org/10.33930/ed.2019.5007.47(12)-2 (In Ukrainian).
Bohdan, P. A. (2023). Art: Aesthetic or political, G. Lessing between Plato and Aristotle. Multiversum. Philosophical Almanac, 2 (2), 114 - 128. Doi: https://doi.org/10.35423/2078-8142.2023.2.2.5 (In Ukrainian).
Breniuk, A. (2021). Folk customs and rituals in the works of Ukrainian artists. Young Scientist, 10 (98), 225-229. Doi: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-47 (In Ukrainian).
Volynets, V. (2023). Impact of artificial intelligence on contemporary art: Opportunities and challenges. Digital Platform: Information Technologies in the Sociocultural Sphere, 6 (1), 21-31. Doi: https://doi.org/10.31866/2617-796X.6.1.2023.283933 (In Ukrainian).
Halych, O. (2022). Censorship and censors in the memories of Serhiy Yefremov. Ukrainian Information Space, 1 (9), 162-173. Doi: https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(9).2022.257213 (In Ukrainian).
Hryshko, V. D., & Sheiko, V. O. (2019). The impact of culture on the formation of worldview views of Ukrainian youth. Hileya: Philosophical Sciences, 148, 7-10. (In Ukrainian).
Dubrivna, A., & Myroshnychenko, M. (2020). Canons of the past and modern innovations in art: interaction and contradictions. Actual problems of modern design: materials of the International Scientific and Practical Conference, Kyiv, April 23, 2020 (pp. 24-26). Kyiv National University of Technology and Design. (In Ukrainian).
Kablova, T. (2023). Gender components of Chinese vocal-stage art. Art Studies Notes, 43, 117 - 122. (In Ukrainian).
Kleshnya, H. M. (2014). The concept of the ideal in classical philosophy. Bulletin of the National Aviation University. Series: Philosophy. Culturology, 1 (19). Doi: https://doi.org/10.18372/2412-2157.19.10280 (In Ukrainian).
Koval, O.A., Sakhno, A.E., & Bundych, S.V. (2023). Gender symbolism in gender identification of the individual: communicative strategies of masculinity and femininity representation. Bulletin of Lviv University. Series of Philosophical and Political Studies, 47, 74-83. Doi: https://doi.org/10.30970/PPS.2023.47.9 (In Ukrainian).
Kuchma, I.L. (2000). Body canon in Western European culture. Magisterium. Vol. 5. Culturology, 41-49. (In Ukrainian).
Lessing, G.-E. (1968). Laocoön. "Art", Kyiv. Retrieved from https://shron1.chtyvo.org.ua/Lessinh_Hothold_Efraim/Laokoon.pdf (accessed on July 6, 2024) (In Ukrainian).
Sannikov, Y. V. (2024). The problem of authorship and ethics of using artificial intelligence to create visual works. Ukrainian Art Studies Discourse, 2, 132 - 140. Doi: https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.15 (In Ukrainian).
Tulupov, O., & Kirichenko, Y. (2022). Obscene language in English-Ukrainian translation: Creativity vs. censorship. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Foreign Philology. Teaching Methods of Foreign Languages, 96, 52 - 60. Doi: https://doi.org/10.26565/2786-5312-2022-96-07 (In Ukrainian).
Chervinskyi, O., & Chervinska, K. (2022). BioArt—a new interdisciplinary direction in contemporary art and its development prospects in Ukraine. MIST: Art, History, Modernity, Theory, 18, 114 - 119. Doi: https://doi.org/10.31500/2309-7752.18.2022.277715 (In Ukrainian).
Chorna, L. V. (2016). The role of the ideal in the worldview of Postmodernism. Current Problems of Philosophy and Sociology, 14, 126 - 129. Retrieved from https://hdl.handle.net/11300/11788 (accessed on July 7, 2024) (In Ukrainian).
Yugan, N. L. (2019). Formation of national identity of Ukrainian society through theater. Bulletin of the National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts, 2, 341 - 345. (In Ukrainian).
Авторське право (c) 2025 Олена Коваль, Андрій Сахно
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
