ВЕРНЕР ЄГЕР: КОНЦЕПЦІЯ «ТРЕТЬОГО ГУМАНІЗМУ»

  • Володимир Прокопенко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0001-5816-3505
  • Олексій Воробйов Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-4767-5297
Ключові слова: античність, середньовіччя, гуманізм, політична філософія, Августін Аврелій, методологія історії філософії, філософія виховання

Анотація

У статті розглядається розвиток класичної гуманістичної традиції в німецькій думці ХХ століття та головний діяч цієї традиції – Вернер Єгер. Автори аналізують ситуацію у німецькому антикознавстві на початку ХХ ст. і доходять висновку, що німецький проєкт класичної філології, Altertumswissenschaft, опинився в кризовому стані в цей час. Єгер і його однодумці запропонували вихід з цієї кризи за допомогою концепції  «третього гуманізму». «Третій гуманізм» став значним явищем у духовному русі початку ХХ ст. в Європі. Єгер називає цей гуманізм «третім», тому що вважає першим – гуманізм Відродження, а другим – німецький гуманізм XVIII-XIX ст. Основним принципом «третього гуманізму» є переконання, що антична культура не просто відчутно вплинула на народи наступних епох, а й стала вічним зразком культури для всього людства. Гуманізм – це традиція, якою античність може дати нам поштовх до збереження «незмінних цінностей», втілених у грецькій культурі. Єгер також аналізує вплив античного гуманізму на середньовічних християнських мислителів і стверджує, що вони спираються на античну політичну філософію у своєму вченні про церкву. Автори пояснюють той факт, що концепція Єгера довгий час не була широко відомою, тим, що її хибно пов’язували з нацистською ідеологією в Німеччині 20-х та 30-х років ХХ ст. В статті наводяться аргументи проти такого хибного розуміння третього гуманізму та ідей Єгера в цілому. Кінцеві висновки із статті вказують на те, що концепція третього гуманізму є перспективним напрямком у сучасному антикознавстві, вона також може стати ефективною стратегією культурного розвитку, політикою виховання, яка орієнтується на гуманістичні цілі. Автори також наполягають на тому, що ідеологія третього гуманізму може стати шляхом до вироблення дійсно гуманістичної політики у сучасному світі.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Володимир Прокопенко , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Прокопенко Володимир Володимирович

доктор філософських наук

професор кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Харьківский національний університет імені В. Н. Каразіна

майдан Свободи, 4, Харків, 61022

Олексій Воробйов , Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Воробйов Олексій Олегович

аспірант філософського факультету

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

м. Свободи, 4, Харків, 61022

Посилання

Pohonchenkova, O. (2017). Reception studies: a new Classics? Sententiae. 36:2, 133-145.

Berve, H. (1993). Antike und nationalsozialistischer Staat. Über das Studium der Alten Geschichte. Münich: Deutscher Taschenbuch Verlag. 283-299. (In German).

Bey, F. (2020). State Typohumanism and its role in the rise of völkisch-racism: Paideía and humanitas at issue in Jaeger’s and Krieck’s political Plato’. Educational Philosophy and Theory. 54, 1-12.

Briggs, W. (1994). Werner Jaeger. Biographical dictionary of North American classicists. London: Greenwood Press, 306.

Drexler, H. (1937). Der Dritte Humanismus, Ein kritischer Epilog. Auf dem Wege zum nationalpolitischen Gymnasium. B. 10. Frankfurt a. M.: Verlag Moritz Diesterweg, 3-112. (In German).

Horn, C. (2018). Werner Jaeger’s Paideia and his ‘Third Humanism’. Educational Philosophy and Theory. 50:6-7, 682-691.

Jaeger, W. (1936). Classical Philology and Humanism. Transactions and Proceedings of the American Philological Association. 67, 363-374.

Jaeger, W. (1933). Die Erziehung des politischen Menschen und die Antike. Volk im Werden. 1, 43-48. (In German).

Jaeger, W. (1962). Early Christianity and Greek Paideia. Cambridge (Mass.): Cambridge University of Chicago Press.

Landfester, M. (1995). Die Naumburger Tagung “Das Problem des Klassischen und die Antike”. Altertumswissenschaft in den 20er Jahren. Neue Fragen und Impulse. Stuttgart: F. Steiner, 11-40. (In German).

Pohle, R. (2017). Platon als Erzieher. Platonrenessance und Antimodernismus in Deutschland (1890–1933). Göttingen: Wandenhoeck & Ruprecht. (In German).

Spranger, E. (1922). Der gegenwärtige Stand der Geisteswissenschaften und die Schule. Leipzig-Berlin: B. G. Teubner. (In German).

Опубліковано
2022-12-26
Цитовано
Як цитувати
Прокопенко , В., & Воробйов , О. (2022). ВЕРНЕР ЄГЕР: КОНЦЕПЦІЯ «ТРЕТЬОГО ГУМАНІЗМУ». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (67), 39-48. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-67-5
Номер
Розділ
Статті