ДОЦІЛЬНІСТЬ У ГЛОБАЛЬНІЙ СТРУКТУРІ БУТТЯ І МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА
Анотація
У статті зроблена спроба показати новий ракурс проблем доцільності людської діяльності та процесів, що відбуваються у сущому взагалі, визначити їх раціональний і ірраціональний компоненти, а також розкрити їх глибинний сенс. Автор обстоює думку, що послідовний розвиток доцільності йде у напрямку набуття все більшого ступеню складності. Людську цивілізацію можна розглядати закономірною ланкою цього процесу. Сьогоднішній етап розвитку цивілізації показує, що вона стоїть на роздоріжжі, маючи перед собою різні альтернативи, але всі вони пов’язані з переходом до нового рівня складності. Або йти шляхом послідовного впровадження нових технологій і створення штучного інтелекту з безмежними можливостями, який стане наступником людського етапу еволюції; або, за допомогою генної інженерії, знайти шляхи вдосконалення людини як біологічній істоті, яка буде мати надзвичайні фізичні та інтелектуальні здібності, що будуть набагато перевершувати якості сучасної людини. У будь якому випадку, перехід на новий рівень складності є нагальною потребою, але чи здійсниться цей перехід доцільно і розумно, чи хаос буде наростати і станеться обвал до більш сталого рівня простоти – питання, на яке поки що немає переконливої відповіді.
Завантаження
Посилання
Bergson, H.-L. (1998). Creative Evolution. Dover Publications; Unabridged edition.
Cassirer, E. (1944). An Essay on Man. New Haven: Yale University Press.
Dilthey, W. (1978). Descriptive Psychology and Historical Understanding / trans. Richard M. Zaner, K.L. Heiges. Edition. Springer.
Drish, G. (1908). Justification of vitalism. Cambridge Magazine.
Hartmann, N. (1932). Ethics, 3 vols., London: George Allen & Unwin; reprinted with new Introductions, by A. A. Kinneging, Transaction Press, 2002–2004.
Hehel, H.V.F. (2004). The Phenomenology of Spirit. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian).
Lossky, N.О. The World as an Organic Whole. Favorites. Moscow: Pravda, 1991. 338-483. (in Russian).
Nicolis, G., Prigogine, I. (1989). Exploring Complexity: An Introduction Hardcover St. Martin's Press; F First Edition Used (October 1, 1989).
Shapoval, V. M., Tolstov, I. V. Quo Vadis: anthropological dimension of the modern civilization crisis. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2021. 19. P. 23-31. DOI: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i19.235937.
Schopenhauer, A. (1966). The World as Will and Representation, Vol. 2. Dover Publications; 2nd Revised ed. Edition.
Simmel, G. (2008). Philosophische Kultur. Frankfurt, M., Affoltern a. A.: Zweitausendeins; Buch 2000.
Spengler, O. (1991). The Decline of the West. / Trans. Charles F. Atkinson. Preface Hughes, H. Stuart. New York: Oxford UP.
Teilhard de Chardin, P. (2008). The Phenomenon of Man. Harper Perennial Modern Classics.
Zahorodnyuk, V.P. (2002). Expediency. // Encyclopedic philosophical dictionary. Kyiv: Abrys. (In Ukrainian).
Авторське право (c) 2022 Володимир Шаповал
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
