ДОЦІЛЬНІСТЬ У ГЛОБАЛЬНІЙ СТРУКТУРІ БУТТЯ І МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА

  • Володимир Шаповал Харківський національний університет внутрішніх справ http://orcid.org/0000-0003-4826-8463
Ключові слова: доцільність, людина, природа, діяльність, порядок і хаос, складність і простота

Анотація

У статті зроблена спроба показати новий ракурс проблем доцільності людської діяльності та процесів, що відбуваються у сущому взагалі, визначити їх раціональний і ірраціональний компоненти, а також розкрити їх глибинний сенс. Автор обстоює думку, що послідовний розвиток доцільності йде у напрямку набуття все більшого ступеню складності. Людську цивілізацію можна розглядати закономірною ланкою цього процесу. Сьогоднішній етап розвитку цивілізації показує, що вона стоїть на роздоріжжі, маючи перед собою різні альтернативи, але всі вони пов’язані з переходом до нового рівня складності. Або йти шляхом послідовного впровадження нових технологій і створення штучного інтелекту з безмежними можливостями, який стане наступником людського етапу еволюції; або, за допомогою генної інженерії, знайти шляхи вдосконалення людини як біологічній істоті, яка буде мати надзвичайні фізичні та інтелектуальні здібності, що будуть набагато перевершувати якості сучасної людини. У будь якому випадку, перехід на новий рівень складності є нагальною потребою, але чи здійсниться цей перехід доцільно і розумно, чи хаос буде наростати і станеться обвал до більш сталого рівня простоти – питання, на яке поки що немає переконливої відповіді.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Володимир Шаповал, Харківський національний університет внутрішніх справ

Шаповал Володимир Миколайович

доктор філософських наук

професор кафедри соціально-гуманітарних дисциплін  

Харківський національний університет внутрішніх справ

пр. Льва Ландау, 27, Харків, 61105

Посилання

Bergson, H.-L. (1998). Creative Evolution. Dover Publications; Unabridged edition.

Cassirer, E. (1944). An Essay on Man. New Haven: Yale University Press.

Dilthey, W. (1978). Descriptive Psychology and Historical Understanding / trans. Richard M. Zaner, K.L. Heiges. Edition. Springer.

Drish, G. (1908). Justification of vitalism. Cambridge Magazine.

Hartmann, N. (1932). Ethics, 3 vols., London: George Allen & Unwin; reprinted with new Introductions, by A. A. Kinneging, Transaction Press, 2002–2004.

Hehel, H.V.F. (2004). The Phenomenology of Spirit. Kyiv: Osnovy. (In Ukrainian).

Lossky, N.О. The World as an Organic Whole. Favorites. Moscow: Pravda, 1991. 338-483. (in Russian).

Nicolis, G., Prigogine, I. (1989). Exploring Complexity: An Introduction Hardcover‎ St. Martin's Press; F First Edition Used (October 1, 1989).

Shapoval, V. M., Tolstov, I. V. Quo Vadis: anthropological dimension of the modern civilization crisis. Anthropological Measurements of Philosophical Research. 2021. 19. P. 23-31. DOI: https://doi.org/10.15802/ampr.v0i19.235937.

Schopenhauer, A. (1966). The World as Will and Representation, Vol. 2. ‎ Dover Publications; 2nd Revised ed. Edition.

Simmel, G. (2008). Philosophische Kultur. Frankfurt, M., Affoltern a. A.: Zweitausendeins; Buch 2000.

Spengler, O. (1991). The Decline of the West. / Trans. Charles F. Atkinson. Preface Hughes, H. Stuart. New York: Oxford UP.

Teilhard de Chardin, P. (2008). The Phenomenon of Man. Harper Perennial Modern Classics.

Zahorodnyuk, V.P. (2002). Expediency. // Encyclopedic philosophical dictionary. Kyiv: Abrys. (In Ukrainian).

Опубліковано
2022-12-26
Цитовано
Як цитувати
Шаповал, В. (2022). ДОЦІЛЬНІСТЬ У ГЛОБАЛЬНІЙ СТРУКТУРІ БУТТЯ І МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (67), 24-29. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2022-67-3
Номер
Розділ
Статті