ТЕАТР ЖИТТЯ В. ШЕКСПІРА ТА ФІЛОСОФІЯ ТЕАТРУ ДОБИ БАРОКО: «ФАУСТІВСЬКИЙ ДУХ» ОПАНОВУЄ АНТИЧНУ ФОРМУ

  • Олена Титар Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022 https://orcid.org/0000-0002-1951-7830
Ключові слова: -, герменевтика, філософія культури, культурна антропологія, Шекспір, поетика, філософія театру, культура присутності, філософія бароко, психоаналіз

Анотація

Мета статті – виявити складові творчого методу та антропологію театру Шекспіра, порівняти театр Шекспіра з театром бароко, проаналізувати різні концепції шекспіріани. Методи дослідження – герменевтичний, культурна антропологія, історично-культурний, аналітичний, психоаналіз. З філософсько-антропологічної позиції проаналізований творчий метод та творчість В. Шекспіра, виявлений тісний зв'язок театру та філософії театру Шекспіра з театром бароко (містичність, казковість, гіперреалістичнсть, формальні ознаки замінюються дієвими, використання притчі та утопії (зокрема, образ Короля Ліра), мотивів ванітас (суєтності), подвійності світу, алегоричності, «фігурності»). Шекспір пропонує нову філософію театру, що заснована на стиранні межі між дійсністю та мистецтвом, бароковізації, театралізації дійсності, маски використовуються як символи справжньої особистості, що не викривлюють персону, а навпаки, розкривають її найглибшу сутність, щирість. Це також відображується у розумінні проблеми авторства Шекспіра, який використовує маску паяца та блазня для того, щоб донести до суспільства найглибші та найфілософічніші думки. Барокова реформа театру, запропонована Шекспіром, зводить театр до універсальної антропологічної моделі, як в синхронічному, так і діахронічному аспекті. Театр обертається навколо актора, через актора здійснюється не тільки мистецтво, а й життя усього Всесвіту. Ця нова філософія театру не може розглядатись тільки в межах «культури значень» (Ґ.У. Гумбрехт), а принципово знаходиться в межах «культури присутності», що допомагає зрозуміти ідейний замисел шекспірівського театру і по-новому подивитись на біографію та особистість самого Шекспіра, оскільки шекпірознавство знаходилось у межах культури значень і намагалось розглянути лише приховані коди та символи шекспірівського театру, то за цими межами філософської герменевтики залишалась перетворююча, дієва сила Шекспірівського театру. Відбувається також гуманізація театру: на основі старої античної форми будується новий гуманістичний зміст, де велика увага приділяється «життю душі», любові, доброті, кмітливості, пристрасті, мстивості, тощо, гріховності душі та її здатності очиститись від зла, театр розглядається вже не як зовнішне видовище, а як глибокий інструмент занурення у життя душі та її поступового зростання. Оскільки театр – весь світ (в філософії культури це також може бути ототожнено зі становленням «фаустівської душі», орієнтовної на нескінченне становлення, безконечність простору), то він вимагає створення відповідного словника, оскільки саме слово стає словом-дією. Розглядається особлива роль жанру алегорії для філософії театру В. Шекспіра, порівняно його філософію з філософією Ф. Бекона.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олена Титар, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022

Докторка філософських наук, професорка кафедри теорії культури і філософії науки

Посилання

Ackroyd, P. (2006). Shakespeare: The Biography. London: Vintage. 530. (in English).

Bacon, F. (1978). Essays in 2 volumes / Compiled, common. ed. A. Subbotin; USSR Academy of Sciences. Vol.2. Moscow: Thought. (In Russian).

Bloom, H. (1999). Shakespeare: The invention of the Human. New York: Riverhead Books. (рp.19-45). (in English).

Bloom, H. (2008). Heims, Neil (Ed.). King Lear. Bloom’s Shakespeare Through the Ages. Bloom’s Literary Criticism. New York: (рp.7-10). (in English).

Dalaqua, G. H. (2020) Aesthetic injustice. Journal of aesthetics and culture. 2020, Vol. 12. Рр.1-2, DOI: https://doi.org/10.1080/20004214.2020.1712183

Fischer-Lichte, E. (2018) Philosophical Theatre: Some Reflection on the Concept. Anglia. 2018. Vol. 136. Issue 1. (рp.43-60). DOI: https://doi.org/10.1515/ang-2018-0008

Gililov, I.M. (1997). A game about William Shakespeare, or The Mystery of the Great Phoenix. Moscow: Artist. Director. Theater, 1997. (In Russian).

Grady, H. (2001). Modernity, Modernism and Postmodernism in the Twentieth Century’s Shakespeare. In. Bristol, Michael; McLuskie, Kathleen (Eds.). Shakespeare and Modern Theatre: The Perfomance of Modernity. New York: Routledge. (pp.20-35). (in English).

Gumbrecht, G.U. (2020). Presence production. What value can not pass / trans. from English I. Ivashchenko. Kharkiv: IST Publising, 2020. (In Ukrainian).

Herman, B. (2008). Portrait of Shakespeare, or the Personal Case of Francis Bacon. Moscow: Arthouse Media.2008 (In Russian).

Herman, W. (2007). About the personality of Shakespeare-author. Image and thought Vol. 29. 2007. (pp.4-11). URL: http://lit-obraz.narod.ru/Vipusk29/grmn29.htm (In Russian).

Litvinova, M. (2011). He sowed the «Storm». URL: https://rg.ru/2011/01/30/shakespear-poln.html

Mays, A.&Swanson, J. (2016). Shakespeare Died a Nobody, and Got famous by Accident. New York Post, 20 April 2016, Retrived 31 December 2020. (in English).

Shakespeare’s Question (2021). URL: https://uk.m.wikipedia.org/wiki/ %D0%A8%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D1%96%D1%80%D1% 96% D0% B2% D1% 81% D1% 8C% D0% BA% D0% B5_% D0% BF% D0% B8% D1% 82% D0% B0% D0% BD% D0% BD% D1% 8F (In Ukrainian).

Spengler, O. (1998). Sunset of Europe. Essays on the morphology of world history. Moscow: Mysl. Vol.2. (In Russian).

Ukrainian Shakespeare Portal (2020). URL: shakespeare.znu.edu.ua // http://shakespeare.in.ua/en (In Ukrainian).

Wilson, R. (2004). Secret Shakespeare: Studies in Theatre, Religion and Resistance. Manchester: Manchester University Press. 326. (in English).

Опубліковано
2021-06-30
Цитовано
Як цитувати
Титар, О. (2021). ТЕАТР ЖИТТЯ В. ШЕКСПІРА ТА ФІЛОСОФІЯ ТЕАТРУ ДОБИ БАРОКО: «ФАУСТІВСЬКИЙ ДУХ» ОПАНОВУЄ АНТИЧНУ ФОРМУ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (64), 91-103. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2021-64-8
Номер
Розділ
Статті