СУЧАСНІ СОЦІАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО ФІЛОСОФІЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ
Анотація
Метою запропонованої статті є дослідження особливостей ключових історичних етапів, а також поточної ситуації щодо теоретичного осмислення проблеми соціальної толерантності. Водночас така розвідка передбачає розрізнення соціальної толерантності як явища і як поняття. Толерантність як прийняття різноманітності – це ключовий принцип побудови продуктивних і гармонійних міжособистісних, міжгрупових, а також міжкультурних відносин. Соціальна толерантність забезпечує стабільну мирну взаємодію громадських об’єднань і суб’єктів як зі спільними, так і зі специфічними поглядами, віруваннями, культурними особливостями тощо. Хоча «толерантність» є словом латинського походження і може перекладатися як «витривалість» або ж «терплячість», такий варіант його перекладу не вичерпує весь зміст цього поняття. До того ж слово «терплячість» може мати негативне семантичне «забарвлення», відсилаючи в контексті нашої розвідки до певного «обов’язку» (скажімо, обов’язку терпіти «інакшість» представника тієї чи іншої культури, релігії, орієнтації, партії тощо). Ось чому не можна ототожнювати толерантність із самою лише «терплячістю». Термін «соціальна толерантність» може також перекладатися різними мовами, наприклад, як «стриманість», що, на наш погляд, є вже більш адекватним способом відобразити його зміст. Але загалом особливість толерантності в міжкультурних відносинах полягає в тому, що вона виступає водночас і як характеристика людини, і як форма саморефлексії. Толерантність – це умова та спосіб діалогу в умовах співприсутності різних культур, а культура толерантності, яка є невід’ємною частиною загальної культури особистості, являє собою філософське явище і, отже, має значно ширший зміст, аніж поняття «стриманість».
Завантаження
Посилання
/Посилання
Astashova, N. A. (2002). Tolerance as a Condition for Self-Expression of Human Individuality. In Proceedings of the All-Russian Scientific and Practical Conference (September 10–12, 2002): Tolerance in the Face of Social and Environmental Crisis (pp. 17–23). Moscow: MSPI; Bryansk: Bryansk State University. (In Russian).
Bratchenko, S. L. (1997). Interpersonal Dialogue and its Main Attributes. In Psychology with a Human Face: A Humanist Perspective in Post-Soviet Psychology (pp. 201–222). Moscow: Mysl’. (In Russian).
Crantston, M. (1967). Toleration. In P. Edwards (Ed.), The Encyclopedia of Philosophy (Vol. 8, pp. 143–146). New York: Macmillan.
Drynkina, T. I. (2011). Phenomenology of Tolerance. Tolerance in the Modern World: The Experience of Interdisciplinary Research. In Proceedings of the I International Scientific-Practical Conference (December 1–2, 2011) (pp. 52–54). Yaroslavl: Yaroslavl State Pedagogical University Publishing House. (In Russian).
Gaganova, O. K. (2002). The Concept of “Multicultural Education” in American Pedagogy: Stages of Formation and Definitions. The World of Education – Education in the World, 4, 173–179. (In Russian).
Glebkin, V. V. (2000). Tolerance and the Problem of Understanding: Tolerant Consciousness as an Attribute of Homo Intellegens. In Towards a Tolerant Consciousness (pp. 8–13). Moscow: Infra. (In Russian).
Gudykunst, W., & Young, Y. K. (2002). Communicating with Strangers: An Approach to Intercultural Communication. New York: McGraw-Hill Humanities / Social Sciences / Languages.
Matskovsky, M. S. (2001). Tolerance as an Object of Sociological Research. In Intercultural dialogue, Research and Practice (pp. 137–146). Moscow: Media Center of Lomonosov Moscow State University. (In Russian).
Mendus, S. (1992). Toleration. In L. C. Becker & C. B. Becker (Eds.), The Encyclopedia of Ethics: In 2 Vols. (pp. 1251–1252). New York: Garland Publishing.
Nikiforov, A. L. (1998). Philosophy of Science: History and Methodology (Textbook). Moscow: House of Intellectual Books. (In Russian).
Perevozchikova, L. S. (2010). Tolerance as a Basic Socio-Cultural Value of Modern Society. Proceedings of Voronezh State University. Series: Philosophy, 2, 85–99. (In Russian).
Pochebut, L. G., & Beznosov, D. S. (2017). Assertiveness, Tolerance in İntercultural İnteraction. Social Psychology and Society, 8(3), 8–19. (In Russian). DOI: https://doi.org/10.17759/sps.2017080302.
Sledzevsky, I. V. (2013). Multiculturalism: A Fragile Balance Between Integration and Disintegration. Social Sciences and Modernity, 2, 123–137. (In Russian).
The New Shorter Oxford English Dictionary. (2011). London: Oxford University Press.
Thucydides. (1981). History. (G. A. Stratanovsky, Trans.). Leningrad: Nauka. (In Russian).
Асташова Н. А. Толерантность как условие самовыражения человеческой индивидуальности. Материалы Всероссийской научно-практической конференции «Толерантность в условиях социальных и экологического кризиса» (10–12 сентября, 2002). М.: МСПИ; Брянск: БГУ, 2002. С. 17–23.
Братченко С. Л. Межличностный диалог и его основные атрибуты. Психология с человеческим лицом: гуманистическая перспектива в постсоветской психологии. М.: Мысль, 1997. С. 201–222.
Гаганова О. К. Понятие «поликультурное образование» в американской педагогике: Этапы становления и дефиниции. «Мир образования – образование в мире». М., 2002. № 4. С. 173–179.
Глебкин В. В. Толерантность и проблема понимания: Толерантное сознание как атрибут Homo Intellegens. На пути к толерантному сознанию. М: Инфра, 2000. С. 8–13.
Дрынкина Т. И. Феноменология толерантности. Сборник научных статей I Международной научно-практической конференции «Толерантность в современном мире: опыт междисциплинарных исследований» (1–2 декабря, 2011). Ярославль: Издательство ЯГПУ, 2011. С. 52–54.
Мацковский М. С. Толерантность как объект социологического исследования. Межкультурный диалог, исследования и практика. М.: Центр СМИ МГУ им. М. В. Ломоносова, 2001. С. 137–146.
Никифоров А. Л. Философия науки: История и методология (учебное пособие). М.: Дом интеллектуальной книги, 1998. 280 с.
Перевозчикова Л. С. Толерантность как базовая социокультурная ценность современного общества. Вестник ВГУ, Серия: Философия. 2010. № 2. С. 85–99.
Почебут Л. Г., Безносов Д. С. Ассертивность и толерантность в межкультурном взаимодействии. Социальная психология и общество. 2017. Т. 8. № 3. С. 8–19. DOI: https://doi.org/10.17759/sps.2017080302.
Следзевский И. В. Мультикультурализм: хрупкий баланс между интеграцией и дезинтеграцией. Общественные науки и современность. 2013. №2. С. 123–137.
Фукидид. История / пер. и примеч. Г. А. Стратановского; отв. ред. Я. М. Боровский. Л.: Наука, 1981. 542 с.
Crantston M. Toleration. The Encyclopedia of Philosophy: Vol. 8. / Ed. by P. Edwards. New York: Macmillan, 1967. pp. 143–146.
Gudykunst W., Young Y. K. Communicating with Strangers: An Approach to Intercultural Communication. New York: McGraw-Hill Humanities / Social Sciences / Languages, 2002. 448 p.
Mendus S. Toleration. The Encyclopedia of Ethics: In 2 Vols. / Ed. by L. C. Becker, C. B. Becker. New York: Garland Publishing, 1992. pp. 1251–1252.
The New Shorter Oxford English Dictionary. London: Oxford University Press, 2011, 390 p.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
