ДЕСТРУКТИВНЕ АВТОРСТВО: АНТИАВТОР І АНТИДАР

  • Semen A. Goncharov Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022 https://orcid.org/0000-0001-8116-0804
Ключові слова: деструктивне авторство, антиавтор, антидар, безсмертя

Анотація

У статті розглядається питання авторства та його природи у зв’язку з подією Герострата. Проблемною стає ситуація забуття творців храму Артеміди і безсмертна слава його палія. У цьому ключі пропонується концепція деструктивного авторства як форма відображення авторства, заснованого не на звичному акті творення, а на протилежному йому – акті деструкції. При цьому проводиться розмежування деструктивного авторства як реалізації певних атрибутів авторства з використанням деструкції в якості інструмента й можливого його перевороту – авторства деструктивності як феномена, заснованого на автономності та першочерговості деструкції по відношенню до авторства. Також розроблюються поняття «антиавтора» та «антидару», запропоновані як опозиції класичним поняттям «автора» й «дару». Герострат представлений як центральна й структуротворча фігура культурно-історичного наративу, яка досягає зворотного боку турботи про себе через акт деструкції на шляху до безсмертя. При цьому мова вже йде про антиавтора як про індивідуалізацію через авторство без творіння і замкнення індивіда на самому собі. Для історії Герострата неможливим є гомерівське питання через те, що сама природа його ситуації є гіпертрофацією індивідуального авторського витоку, котрий є несумісним зі спів-авторством. Не маючи творіння, він існує лише в якості прагнення здобути авторські дивіденди, а отже, в якості прагнення залишатись єдиним. Не менш важливим є звернення до питання дару в контексті авторства, який перевертається Геростратом у бік крадіжки. Якщо будь-яке авторство нерозривно пов’язане з даруванням, то деструктивне авторство містить у собі антидар – культурну крадіжку (насильницьке привласнення) об’єкта чи суб’єкта, що піддається деструкції. Саме антидар дозволяє антиавтору реалізувати себе не лише як того, хто здійснює деструктивний акт, але й того, хто викрадає увагу та пам’ять, відокремлюючи їх від попереднього носія і застосовуючи до себе. Таким чином, у статті на прикладі Герострата аналізується розгортання логік, що йдуть паралельно або наперекір усталеній моделі авторства, заснованої на творчому акті, з пропозицією введення концептуальних понять, здатних розширити розуміння авторства та дослідити його в контексті деструктивних аспектів.

Завантаження

Біографія автора

Semen A. Goncharov, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022

Студент магістратури, кафедра теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Посилання

/

Посилання

Derrida, J. (1991). Donner le temps. Paris: Éditions Galilée.

Derrida, J. (2002). The gift of death. (J. Azarova, Trans.). Retrieved from https://predanie.ru/jacques-derrida/dar-smerti/chitat. (Original work published 1995). (In Russian).

Foucault, M. (1998). The care of the Self. In M. Foucault, The History of Sexuality (Vol. 3). (T. N. Titova & O. Khoma, Trans., A. B. Mokrousov, Ed.). Kyiv: Duh i Litera. (Original work published 1984). (In Russian).

Gorin, G. (1972). Forget Herostratus! Retrieved from http://www.theatre-library.ru/files/g/gorin/gorin_1.html. (In Russian).

Henaff, M. (2015). Le don des philosophes. Repenser la reciprocite. (G. V. Vdovina & L. B. Komissarova, Trans.) Moscow: Izdatel'stvo gumanitarnoj literatury. (Original work published 2012). (In Russian).

Lebedev, A. (Ed). (1989). The fragments of the Early Greek Philosophers. Moscow: Nauka. Retrieved from https://nsu.ru/classics/plato/vorsokratiker.htm. (In Russian).

Plato. (1965). Selected dialogs. (V. S. Solov'ev, Trans., V. F. Asmus & A. N. Egunov, Eds.). Moscow: Khudozhestvennaya literatura. (In Russian).

Poslovskiy, D. (2003). The case of the Herostratus. Vokrug sveta – Around the World. Retrieved from http://books.rusf.ru/unzip/add-on/xussr_mr/poslod11.htm?1/1. (In Russian).

Rossius, A. (2005). Once again about Homeric question and about birth of philological method. Novoye literaturnoye obozreniye – New literary review, 73. Retrieved from http://magazines.russ.ru/nlo/2005/73/ro18.html. (In Russian).

Valerius Maximus. (1772). Memorable doings and sayings (Vol. 2). (I. Alekseev, Trans.). St. Petersburg: The scientific and educational centre for classical studies at Yaroslavl Demidov State University. Retrieved from http://elar.uniyar.ac.ru/jspui/handle/123456789/1865. (In Russian).

Опубліковано
2018-06-29
Цитовано
Як цитувати
Goncharov, S. A. (2018). ДЕСТРУКТИВНЕ АВТОРСТВО: АНТИАВТОР І АНТИДАР. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (58), 70-78. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2018-58-7
Номер
Розділ
Статті