ІСТОРИЧНІ ФОРМИ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ДЕВІАЦІЇ
Анотація
Показано, що існування будь-якого суспільства характеризується наявністю відхилень від правових, моральних та інших норм, а вивчення особливостей та етимології цих відхилень є важливою науково-практичною задачею. Метою статті є з’ясування та класифікація основних історичних форм індивідуальної девіації, встановлення особливостей їх еволюції та трансформації. У роботі розглянуто еволюцію індивідуальних форм девіації. Виділено такі види індивідуальної девіантності: сакральний (шаман, маг, чаклун), сакралізований (юрод, дервіш, святий), світський (скоморох, денді, представники андеграунду). Доведено, що індивідуальна девіація завжди оформлюється і виражається семантично засобами спеціальних символів, якими є: одяг; ставлення до форм повсякденності; семантика жесту та жестова субкультура; стиль життя; стиль мислення й мови, мовна субкультура. Показано, що девіанти демонструють два варіанти девіації: пасивну та активну. Зазначено, що порівняно з колективною девіацією, індивідуальна девіантність через свою локальності має менший соціальний ефект, включаючи деструктивний. Однак вона є не менш значущою, оскільки в позитивних формах має неабиякий креативний ефект, сприяючи розвитку і гуманізації культури та соціуму в цілому.
Завантаження
Посилання
Апинян Т. Игра в пространстве серьезного: Игра, миф, ритуал, сон, искусство и другие / Т. А. Апинян. – СПб. : С.-Петерб. гос. консерватория ; Рос. гос. пед. ун-т ; Ин-т нар. Севера ; изд-во СПб. ун-та, 2003. – 398 с.
Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса : [монография ; 2-е изд.] / М. М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1990. – 543 с.
Восхождение к Дао : [сборник] / [сост. и авт. послесл. В. В. Малявин]. – М. : Наталис,1997. – 399 с.
Гаусрат А. Средневековые реформаторы: Арнольдисты. Вальденцы. Франциск Ассизский. Сегарелли. Дольчино / А. Гаусрат ; [пер. с нем. ; 2-е изд.]. – М. : Либроком, 2012. – 328 с.
Даркевич В. П. Народная культура средневековья: светская праздничная жизнь в искусстве IX–XVI вв. / В. П. Даркевич. – М. : Наука, 1988. – 344 с.
Захаренко Е. Н. Андеграунд, андерграунд / Е. Н. Захаренко, Л. Н. Комарова, И. В. Нечаева // Новый словарь иностранных: 25 000 слов и словосочетаний. – М. : Азбуковник, 2003. – С. 988.
Католическая энциклопедия. – М. : Изд-во францисканцев, 2002. – Т. I : А – З – М. – 1906 с.
Курочкін О. В. Скоморохи / О. В. Курочкін // Енциклопедія історії України : [у 10-ти т.] / [редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.]. – К. : Наук. думка, 2012. – Т. 9. – С. 610.
Лешан В. Ю. Основи релігієзнавства : [підручник] / В. Ю. Лешан. – Чернівці : Рута, 2005. – 304 с.
Ницше Ф. Антихристианин / Ф. Ницше ; [пер. с нем.] // Ницше Ф. Сумерки богов / [сост. и общ. ред. А. А. Яковлева]. – М. : Политиздат, 1989. – С. 17 – 93.
Панченко А. М. Юродивые на Руси / А. М. Панченко // Русская история и культура: Работы разных лет. – СПб. : Юна, 1999. – С. 392–407.
Тайлор Э. Б. Миф и обряд в первобытной культуре / Э. Б. Тайлор ; [пер. с англ. Д. А. Коропчевского]. – Смоленск : Русич, 2000. – 624 с.
Тейс Л. Наследие Каролингов. IX – X века / Л. Тейс ; [пер. с фр. Т. А. Чесноковой]. – М. : Скарабей, 1993. – 272 с.
Шаманизм народов Сибири. Этнографические материалы XVIII – ХХ вв. : [хрестоматия] / [сост., вступ. ст., исслед., прилож., заключ., подбор илл. Т. Ю. Сем]. – СПб. : Филологический факультет СПбГУ, 2006. – 664 с.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
