Геоінформаційний аналіз вітроенергетичного потенціалу Житомирської області

  • Олександр Гарбар Житомирський державний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0003-4357-4525
  • Діана Гарбар Житомирський державний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0001-5739-3114
Ключові слова: геоінформаційне моделювання, вітроенергетичний потенціал, Житомирська область, просторові обмеження, відновлювані джерела енергії, картографування, територіальна громада

Анотація

Метою цієї роботи є проведення комплексної геоінформаційної оцінки вітроенергетичного потенціалу Житомирської області з використанням сучасних ГІС-технологій та даних дистанційного зондування, ідентифікація придатних територій на основі багатокритеріального аналізу обмежень та розробка рекомендацій щодо їх раціонального використання в енергетичній галузі, що забезпечить баланс між енергетичною доцільністю та екологічною безпекою.

Основний матеріал. У роботі обґрунтовано вибір критеріїв оцінки, що включають технічні параметри (швидкість вітру, близькість до електромереж) та екологічні детермінанти (відстань до об’єктів ПЗФ, лісових масивів та шляхів міграції авіафауни). У дослідженні проаналізовано територіальний розподіл вітрових ресурсів Житомирщини в контексті сучасних викликів енергетичної безпеки України. Попри помірні вітрові характеристики регіону, доведено доцільність розвитку вітроенергетики як альтернативи конфліктному освоєнню ландшафтів Карпатського регіону.

На основі багатокритеріального аналізу (WLC) ідентифіковано найбільш перспективні зони для розміщення ВЕС. Встановлено, що загальна площа високопридатних територій становить 264,41 га, які локалізовані переважно у південній частині області (Бердичівський та Житомирський райони) та на лесових островах Словечансько-Овруцького кряжу. Особливу увагу приділено верифікації результатів через зіставлення з наявними інвестиційними планами громад (зокрема Барашівської ТГ).

Висновки. У процесі дослідження розроблено серію тематичних карт, що візуалізують придатність територій за ступенем перспективності для будівництва ВЕС. Визначено, що лідерами за площею високопридатних земель є Краснопільська, Ружинська та Вчорайшенська громади. Сформовані результати мають прикладне значення для суб’єктів господарювання при виборі стартових майданчиків, органів місцевого самоврядування — для просторового планування громад, а також для освітнього процесу при вивченні прикладних аспектів картографії та сталого розвитку регіону.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Олександр Гарбар, Житомирський державний університет імені Івана Франка

доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри екології та географії

Діана Гарбар, Житомирський державний університет імені Івана Франка

кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри зоології, біологічного моніторингу та охорони природи

Посилання

Kudria, S. O. (Ed.). (2020). Atlas enerhetychnoho potentsialu vidnovliuvanykh dzherel enerhii Ukrainy [Atlas of renewable energy potential of Ukraine]. Institute of Renewable Energy of the NAS of Ukraine. [in Ukrainian].

Bohatov, Yu. M., Zakharkiv, I. V., & Ishchenko, O. P. (2017). Enerhetychnyi potentsial ta otsinka efektyvnosti vykorystannia vidnovliuvanykh dzherel enerhii [Energy potential and assessment of the efficiency of using renewable energy sources]. NUBiP of Ukraine. [in Ukrainian].

Vplyv vitrianykh elektrostantsii na navkolishnie seredovyshche [Impact of wind power plants on the environment]. (n.d.). https://alternative-energy.com.ua/vpliv-vitryanih-elektrostanczij-na-navkolishn%D1%94-seredovishhe/ [in Ukrainian].

Kudria, S. O. (2020). Vidnovliuvani dzherel enerhii [Renewable energy sources]. Institute of Renewable Energy of the NASU. [in Ukrainian].

Moskalchuk, N. M., & Adamenko, Ya. O. (2019). Vybir maidanchyka dlia roztashuvannia vitroelektrostantsii na pidstavi HISpidkhodu [Site selection for wind power plants based on the GIS approach]. Scientific Bulletin of UNFU, 29(6), 71–75. [in Ukrainian].

Chyliaretskyi, P., & Paslavska, A. (2019). Posibnyk z otsinky vplyvu vitroelektrostantsii na ptakhiv [Manual for assessing the impact of wind power plants on birds]. [in Ukrainian].

Shykhailov, M. O. (2004). Problemy ta rozvytok maloi vitroenerhetyky v Ukraini [Problems and development of small wind energy in Ukraine]. Promelektro, (5), 51–56. [in Ukrainian].

Ayodele, T. R., Ogunjuyigbe, A. S. O., Odigie, O., & Munda, J. L. (2018). A multi-criteria GIS based model for wind farm site selection using interval type-2 fuzzy analytic hierarchy process: The case study of Nigeria. Applied Energy, 228, 1853–1869. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2018.07.051 [in English].

Li, G., & Zhi, J. (2016). Analysis of Wind Power Characteristics. In I. Dincer (Ed.), Comprehensive Energy Systems (Vol. 2, pp. 37–85). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-849895-8.00002-6 [in English].

Moradi, S., Yousefi, H., Noorollahi, Y., & Rosso, D. (2020). Multi-criteria decision support system for wind farm site selection and sensitivity analysis: Case study of Alborz Province, Iran. Energy Strategy Reviews, 29, 100478. https://doi.org/10.1016/j.esr.2020.100478 [in English].

O’Sullivan, C. (2020). Blog: Draft Revised Wind Energy Development Guidelines. IWEA Blog. https://windenergyireland.com/latestnews/3180-blog-draft-revised-wind-energy-development-guidelines [in English].

Sánchez-Lozano, J. M., García-Cascales, M. S., & Lamata, M. T. (2016). GIS-based on-shore wind farm site selection using Fuzzy Multi-Criteria Decision Making methods, evaluating the case of Southeastern Spain. Applied Energy, 171, 86–102. https://doi.org/10.1016/j.apenergy.2016.03.030 [in English].

Tercan, E. (2021). Land suitability assessment for wind farms through best-worst method and GIS in Balıkesir province of Turkey. Sustainable Energy Technologies and Assessments, 47, 101491. https://doi.org/10.1016/j.seta.2021.101491 [in English].

Zalhaf, A. S., Elboshy, B., Kotb, K. M., Han, Y., Almaliki, A. H., Aly, R., & Elkadeem, M. R. (2021). A High-Resolution Wind Farms Suitability Mapping Using GIS and Fuzzy AHP Approach: A National-Level Case Study in Sudan. Sustainability, 14(1), 358. https://doi.org/10.3390/su14010358 [in English].

Опубліковано
2026-05-30
Як цитувати
Гарбар, О., & Гарбар, Д. (2026). Геоінформаційний аналіз вітроенергетичного потенціалу Житомирської області. Проблеми безперервної географічної освіти і картографії, (43), 26-35. https://doi.org/10.26565/2075-1893-2026-43-03
Номер
Розділ
Статті