Аналіз територіальної структури урболандшафту м. Чугуїв для потреб впровадження концепції зелено-блакитної інфраструктури

Анотація

Мета роботи - дослідження територіальної організації урболандшафту міста Чугуїв з метою подальшої її оптимі­зації засобами зелено-блакитної інфраструктури .

Основний матеріал. Дослідження територіальної організації урболандшафтів міста Чугуїв ґрунтується на ана­лізі антропогенно трансформованих геокомплексів, що поєднують природні та штучні компоненти. Урбанізовані території вимагають особливого підходу до вивчення їхньої структурної організації, адже поєднання антропогенних і природних чинників створює складну систему взаємодій. Малі міста України, попри більшу поширеність є менш вивченими ділянками урболандшафту, разом з тим, вони ще зберігають певні риси природного ландшафту, є менш антропогенного перетвореними та мають значний потенціал для облаштування природоорієнтованих рішень.

Результати дослідження територіальної структури урболандшафту показали, що у місті переважає селітебний тип ландшафту малоповерхової забудови, значний потенціал має захисно-рекреаційний тип ландшафту, що пов’я­зано як з природними умовами території дослідження так і відсутністю суцільної забудови. Саме поєднання се­літебних та захисно-рекреаційних ландшафтів сприяє створенню об’єктів зеленої інфраструктури для оптимізації територіальної структури міста та забезпечення сталого розвитку урбосередовища.

Висновки. Аналіз територіальної структури урболандшафту м. Чугуїв показав значну функціональну та просто­рову неоднорідність, що є ключовим фактором для впровадження зелено-блакитної інфраструктури. Житлова забу­дова охоплює понад 30% території, що створює передумови для інтеграції зелених зон, однак висока частка беліге­ративних (17,4%) і промислових (10,5%) територій обмежує можливості просторового розвитку рекреаційних зон. Попри значну частку рекреаційних територій (23%), лише 7,33% загальної площі міста припадає на загальнодоступні зелені зони, що є недостатнім для створення якісного міського середовища. Розвиток зелено-блакитної інфраструк­тури має базуватися на розширенні рекреаційних зон, створенні зелених коридорів уздовж транспортних магістра­лей та рекультивації промислових і белігеративних ландшафтів, що сприятиме підвищенню екологічної стійкості міста та покращенню умов проживання.