Метод розрахунку стійкості нелінійних систем з запізнюваннями
Анотація
Запропоновано простий метод розрахунку експоненційної стійкісті деяких класів нелінійних систем, що містять змінні та розподілені запізнювання. Знайдена верхня оцінка максимального показника Ляпунова, що характеризує швидкість спадання рішень таких систем. Наведені приклади, що ілюструють застосування розробленої методики.
Завантаження
Посилання
Разумихин Б. С. Устойчивость нелинейных систем автоматического регулирования с запаздыванием // Инженерный сборник, 1960. – Т.19. – С. 21-29.
Попов В. М., Халанай А. Об устойчивости нелинейных систем автоматического регулирования с запаздывающим аргументом // Автоматика и телемеханика, 1962. – №7. – С. 849-851.
Далецкий Ю. Л., Крейн М. Г. Устойчивость решений дифференциальных уравнений в банаховом пространстве. / М.: Наука, 1970. – 536 c.
Хусаинов Д. Я., Шатырко А. В. Метод функции Ляпунова в исследовании устойчивости дифференциально-функциональных систем. / К.: Изд-во Киевского унивеситета, 1997. – 236 с.
Зевин А. А., Пославский С. Ю. Двусторонние оценки наибольшего показателя Ляпунова и критерии экспоненциальной устойчивости нелинейных систем с произвольным запаздыванием // Автоматика и телемеханика, 2012. – №1. – С. 82-91.
Беллман Р. Введение в теорию матриц. / М.: Наука, 1969. – 367 с.
Kolmanovskii V. B., Richard J.-P. Stability of some linear systems with delay // IEEE Trans. Automat. Contr, 1999. – V. 44 (5). – P. 984-989.
Авторське право (c) 2015 Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Maтeмaтикa, приклaднa мaтeмaтикa i механiка»
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. (Attribution-Noncommercial-No Derivative Works licence).
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).