Задача швидкодії з двома кінцевими точками для кінематичної моделі БПЛА
Анотація
Ми досліджуємо задачу швидкодії для безпілотного літального апарату (дрону), що рухається у площині на сталій висоті. Розглядається кінематична модель, в якій керуванням є кутова швидкість. Така система описується рівняннями Маркова-Дубінса; розв'язанню різних задач оптимального і допустимого керування і стабілізації для подібних моделей присвячена велика кількість робіт. У статтях [T. Maillot, U. Boscain, J.-P. Gauthier, U. Serres, Lyapunov and minimum-time path planning for drones, J. Dyn. Control Syst., V. 21 (2015)] та [M.A. Lagache, U. Serres, V. Andrieu, Minimal time synthesis for a kinematic drone model, Mathematical Control and Related Fields, V. 7 (2017)] розв'язується задача швидкодії, в якій дрон має досягти заданого одиничного кола за найменший можливий час і залишитись на цьому колі, обертаючись проти годинникової стрілки. У вказаних роботах, зокрема, показано, що в цьому випадку задача спрощується, а саме, стає двовимірною. У даній роботі ми розглядаємо природне узагальнення вказаної постановки: в нашій задачі дрон має досягти заданого одиничного кола за найменший можливий час і залишитись на ньому, але при цьому обидва напрямки обертання є допустимими. Тобто дрон може обертатися за годинниковою стрілкою або проти годинникової стрілки, а напрямок обертання обирається з міркувань мінімізації часу руху. Таке переформулювання приводить до задачі оптимальної швидкодії з двома кінцевими точками. У статті ми отримуємо повний розв'язок цієї задачі швидкодії. Зокрема, ми показуємо, що оптимальне керування набуває значень $\pm1$ або $0$ і має не більше двох перемикань. Якщо оптимальне керування є сингулярним, тобто містить ділянку $u=0$, то така ділянка є єдиною, а тривалість останньої ділянки дорівнює $\pi/3$; більш того, в цьому випадку оптимальне керування неєдине, а кінцева точка може бути як $(0,1)$, так і $(0,-1)$. Якщо ж оптимальне керування є несингулярним, тобто набуває значень $\pm1$, то воно єдине (за винятком випадку, коли тривалість останньої ділянки дорівнює $\pi/3$), а оптимальна траєкторія цілком міститься у верхній або в нижній полуплощині. Також ми даємо розв'язок задачі оптимального синтезу.
Завантаження
Посилання
T. Maillot, U. Boscain, J.-P. Gauthier, U. Serres. Lyapunov and minimum-time path planning for drones, J. Dyn. Control Syst. - 2015. - 1. V. 21. - P. 47-80.
M.A. Lagache, U. Serres, V. Andrieu. Minimal time synthesis for a kinematic drone model, Mathematical Control and Related Fields. - 2017. - 2. V. 7. - P. 259-288.
A.A. Markov. Some examples of the solution of a special kind of problem in greatest and least quantities (Russian), Communications of Kharkov Mathematical Society. - 1889. - V. 1. - P. 250-276.
L.E. Dubins. On curves of minimal length with a constraint on average curvature and with prescribed initial and terminal positions and tangents, American Journal of Mathematics. - 1957. - V. 79. P. 497-516.
А.F. Filippov. On some questions in the theory of optimal regulation (Russian), Vestnik Moskov. Univ. Ser. Mat. Mec. Astr. Fiz. Him. - 1959. - 2. - P. 25-32.
L.S. Pontryagin, V.G. Boltyanskii, R.V. Gamkrelidze, E.F. Mishchenko. Mathematical theory of optimal processes. 1961. Nauka, Moscow, 391 p.; Engl. transl.: John Wiley & Sons, Inc., New York-London, 1962.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. (Attribution-Noncommercial-No Derivative Works licence).
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).