Збіжність випадкових блукань на двічі транзитивній групі, породжених її підстановлювальним характером
Анотація
Нехай $P$ - ймовірність на скінченній групі $G$, $U(g)=\frac{1}{|G|}$ - рівномірна (або тривіальна) ймовірність на групі $G$, $P^{(n)}=P *\ldots*P$ - $n$- кратна згортка функції $P$. Добре відомі умови, при яких $P^{(n)}\rightarrow U$ при $n\rightarrow\infty$. Оцінці швидкості цієї збіжності для різних норм присвячено багато робіт. Ми розглядаємо скінченні групи, які мають двічі транзитивне зображення підстановками, і ймовірність, яка природно виникає в цьому зображенні. Ця ймовірність на кожному елементі групи $G$ пропорційна числу нерухомих (або стаціонарних) точок цього елемента, який розглядається як підстановка. Інакше кажучи, ця ймовірність є характером зображення групи $G$ підстановками. Ймовірність називають класовою, якщо вона приймає однакові значення на кожному класі спряжених елементів групи, тобто є функцією класу. Розглядувана ймовірність є класовою, бо будь-який характер групи приймає однакові значення на спряжених елементах. Будь-якій ймовірності (і, взагалі, функції із значеннями у довільному кільці $K$) на групі $G$ можна зіставити елемент групової алгебри $KG$ цієї групи над цим кільцем $K$. Класовій ймовірності відповідає елемент центра цієї групової алгебри, тому класову ймовірність також називають центральною. На абелевій групі будь-яка ймовірність є класовою (центральною).
В роботі розглянута збіжність відносно норми $\|F\|=\sum\limits_{g\in G} |F(g)|$, де $F(g)$ - функція на групі $G$. Для цієї норми дана точна формула (а не просто оцінка, як у переважній більшості робіт) швидкості збіжності згортки $P^{(n)}$ до тривіальної ймовірності $U(g)$ на групі $G$. Виявляється, що норма різниці $\|P^{(n)}-U\|$ визначається порядком групи $G$, її степенем, як групи підстановок, та числом регулярних підстановок у групі $G$. Регулярною називається підстановка, яка не має нерухомих точок. Розглянуто застосування вказаної формули у випадках, коли група $G$ є симетричною, знакозмінною групою, групою Цассенхауза і групою Фробеніуса порядку $p(p-1)$ з ядром Фробеніуса порядку $p$ і доповненням порядку $p-1$ ( $p$ - просте число). Групою Цассенхауза називається двічі транзитивна група підстановок скінченної множини, в якій лише одинична підстановка залишає на місці більше двох елементів цієї множини.
Завантаження
Посилання
P. Diaconis, Group Representations in Probability and Statistics. Institute of Mathematical Statistics, 1988. - 198p.
L. Saloff-Coste, Random walks on finite groups. In Probability on Discrete Structures. H. Kesten (editor), Springer. - 2004. - P.263-340.
D.S. Passman, Permutation groups, Benjamin, 1968. - 310p.
M. Isaacs, Character theory of finite groups, AMS Chelsea. - 1976. - 303p.
Ya.G. Berkovich, E. M. Zhmud, Characters of Finite Groups, part 2, Fields Institute Communications (v. 181), 1999. - 332 p.
A.L. Vyshnevetskiy. Random walks on finite groups with conjugate class probability: algebraic approach, Visnyk of V.N.Karazin Kharkiv National University, Ser. ``Mathematics, Applied Mathematics and Mechanics, Vol.86, 2017. - P. 4-9. (in Russian)
H. Ryser, Combinatorial mathematics, N. Y. - 1963. - 154p.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі. (Attribution-Noncommercial-No Derivative Works licence).
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).