Класифікація небезпечної складової твердих побутових відходів – передумова формування системи поводження з ними в регіонах України
DOI:
https://doi.org/10.26565/1992-4224-2017-27-14Ключові слова:
тверді побутові відходи, небезпечна складова, класифікація, медичні відходи, відходи електричного та електронного обладнанняАнотація
Мета. Розробка класифікації небезпечної складової твердих побутових відходів (ТПВ), що є передумовою для формування системи поводження з ними в регіонах України. Методи. Критичний аналіз сучасних положень відносно принципів класифікації небезпечної складової ТПВ, а також підходів до поводження з їх потоками. Результати. Запропоновані класифікації окремих складових небезпечної частини ТПВ (медичних відходів та відходів електричного та електронного обладнання). Вперше при класифікації медичних відходів враховані відходи ветеринарних клінік. Висновки. Розроблені класифікації компонентів потоку небезпечної складової ТПВ, а також принципи їх застосування в сфері поводження з ТПВ, дозволять запобігти негативному впливу цих відходів на навколишнє середовище і перевести їх значну частину в стан вторинних матеріальних ресурсів.Посилання
Совершенствование системы управления твердыми бытовыми отходами в Донецкой области Украины. Состав твердых бытовых отходов. URL: http://granik.com.ua/files/Sostav%20TBO.pdf
Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів. Постанова КМУ від 10 грудня 2008 р. № 1070. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1070-2008-%D0%BF
Державний класифікатор України. Класифікатор відходів ДК 005-96. URL: http://uapravo.net/data/akt53/page1.htm
Довідково-методичні настанові щодо застосування ДК 005-96 «Класифікатор відходів». URL: http://uazakon.com/big/text999/pg1.htm
Довга Т. М. Класифікація побутових відходів як передумова ефективності їх рециклінгу в Україні. Економічний часопис – ХХІ. 2011. №5-6. С. 50-53.
Сафранов Т. А., Шаніна Т. П., Губанова О. Р., Приходько В. Ю. Небезпечна складова твердих побутових відходів: класифікація та проблема поводження. Зб наук. праць V Всеукр. з’їзду екологів з міжнародною участю. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. С. 27.
Сафранов Т. А., Шаніна Т. П., Панченко Т. І. Проблема класифікації медичних відходів і поводження з ними в Україні . Вісник Одеського державного екологічного університету. 2015. №19. С. 3-8.
Проданчук М.Г., Повякель Л. І., Бобильова О.О., Бережнов С.П. Класифікація медичних відходів з урахуванням факторів небезпеки в проекті ДСанПіН «Правила поводження з медичними відходами . Сучасні проблеми токсикології. 2012. № 1. 57–68.
Щербо А. П., Баев А. С., Селезнёв В. Г. и др. Временные рекомендации по правилам обращения с отходами здравоохранения. Региональный санитарный норматив. СПб.,1998. 64 с.
Попович О.Р., Ятчишин Ю.Й., Мальований М.С. та ін. Проблема утилізації небезпечних медичних відходів (на прикладі України та Польщі). Вісник Львівського національного університету «Львівська політехніка»: Хімія, технологія речовин та їх застосування, 2008.№ 622. С. 60-63.
Сафранов Т. А., Шанина Т. П., Бучка А. В. Электронная часть муниципальных отходов. Мат. 5-ой Межд. научно-техн. конф. «Техника и технология совр. нефтехим. и нефтегазового производства. – Омск, 2015. С. 187-188 .
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
