Термолюмінесценційна поведінка та кінетичний аналіз кварцу під гамма-опроміненням
Анотація
Це дослідження досліджує характеристики люмінесценції зразків кварцу, опромінених гамма-джерелом 60Co в діапазоні доз від 57 до 570 Гр. Перед опроміненням зразки відпалювали при 650°C протягом двох годин. Спектри термолюмінесценції (TL) вимірювали при швидкості нагріву 5°C/с, виявляючи два первинних піки приблизно при 200°C і 320°C. Проміжний пік показав плече близько 150°C. Було помічено, що пік максимуму температури (Tm) при 206±2°C залишався постійним незалежно від дози опромінення. Інтенсивність проміжного піку значно зменшувалася з часом, причому тривалість життя оцінювалася в 8±2 дні для більшості доз і 19±2 дні для найвищої дози (570 Гр). Дослідження залежності доза-відповідь показали лінійну залежність між інтенсивністю TL і дозою опромінення до 600 Гр. Порівняння із зразками природного кварцу показало значні відмінності у формах кривих світіння та чутливості. Методи комп’ютеризованої деконволюції кривої світіння (CGCD) підтвердили, що криву світіння відпаленого кварцу можна описати як суперпозицію чотирьох кінетичних піків першого порядку. Ці знахідки дають важливу інформацію про стабільність і поведінку сигналів TL у кварці, які мають вирішальне значення для застосування в радіаційній дозиметрії та археологічному датуванні.
Завантаження
Посилання
I. Veronese, A. Giussani, and M.C. Cantone, The Thermoluminescence Peaks of Quartz at Intermediate Temperatures and Their Use in Dating and Dose Reconstruction, 2005.
I. Veronese, A. Giussani, H.Y. Goksu, and M. Martini, Radiat. Environ. Biophys. 43, 51 (2004). https://doi.org/10.1007/s00411-004-0228-9
N. El-Faramawy, A. Gad, H.A. Alazab, and S. Farouk, J. Mater. Res. 37, 3784 (2022). https://doi.org/10.1557/s43578-022-00751-7
A.K. Sandhu, O.P. Pandey, J. Mater. Sci. Mater. Electron. 32, 20767 (2021). https://doi.org/10.1007/s10854-021-06590-2
F.O. Ogundare, F.A. Balogun, J.A. Olowofela, C.E. Mokobia, and O.O. Fasunwon, Nucl. Instruments Methods Phys. Res. Sect. B Beam Interact. with Mater. Atoms, 243, 156 (2006). https://doi.org/10.1016/j.nimb.2005.07.191
O.M. Williams, N.A. Spooner, Radiat. Meas. 108, 41 (2018). https://doi.org/10.1016/j.radmeas.2017.11.005
G. Kitis, V. Pagonis, R. Chen, and G. Polymeris, Radiat. Prot. Dosimetry, 119, 438 (2006). https://doi.org/10.1093/rpd/nci548
A.N. Yazici, and H. Toktamiş, Radiat. Eff. Defects Solids, 162, 439 (2007). https://doi.org/10.1080/10420150701195327
S. Thomas, M.L. Chithambo, and J. Lumin, 197, 406–411 (2018). https://doi.org/10.1016/j.jlumin.2018.02.003
N. Itoh, D. Stoneham, and A.M. Stoneham, J. Appl. Phys. 92, 5036 (2002). https://doi.org/10.1063/1.1510951
A. Monti, Point Defects in Quartz: Role in Trapping and Luminescence, (University Milano-Bicocca, 2020).
S. Mammadov, East Eur. J. Phys. (1), 442 (2024). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2024-1-48
S. Mammadov, M. Gurbanov, L. Ahmadzade, and A. Abishov, Radiat. Phys. Chem. 219, 111650 (2024). https://doi.org/10.1016/j.radphyschem.2024.111650
Mammadov, M. Gurbanov, and A. Ahadov, Eur. J. Chem. 15, 149 (2024). https://doi.org/10.5155/eurjchem.15.2.149
G. Kitis, E. Mouza, and G.S. Polymeris, Phys. B: Condens. Matter, 577, 411754 (2020). https://doi.org/10.1016/j.physb.2019.411754
Авторське право (c) 2024 Акшин Абішов, Сахіб Мамедов, Муслім Гурбанов, Ахмад Ахадов, Айбеніз Ахадова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
