Spectroscopic Study of the Interactions of Metal Ions and Proteins with Benzanthrone Derivatives
DOI:
https://doi.org/10.26565/2312-4334-2026-2-64Ключові слова:
бензантронові барвники, комплекси металів, оптична спектроскопія, β-лактоглобулінАнотація
У даній роботі охарактеризовано комплекси різних металів із трьома похідними бензантрону, що містили структурно подібні замісники. Отримані комплекси були детально досліджені за допомогою спектроскопічних методів. У спектрах поглинання комплексів бензантронів з металами виявлено незначні батохромні чи гіпсохромні зсуви у видимій області порівняно зі спектрами за відсутності металів. В спектрах флуоресценції цих комплексів спостерігалися суттєві зміни в положенні та інтенсивності спектральних смуг, які залежали від хімічної структури досліджуваних барвників. При вивченні взаємодії бензантронів з іонами металів в присутності амілоїдних фібрил β-лактоглобуліну виявлені метал-специфічні ефекти, зокрема, зростання флуоресценції в присутності іонів Zn²⁺ та значне гасіння флуоресценції іонами Cu²⁺, що вказує на внесок обох типів взаємодій – барвник-метал та фібрили-метал. Ці дані свідчать про потенціал похідних бензантрону, як у вільному, так і у фібрил-зв’язаному стані як чутливих та селективних флуоресцентних зондів для детектування важких металів, що створює підґрунтя для розробки гібридних сенсорних платформ на основі біоматеріалів.
Посилання
E.Y. Ouardi, A. Giove, M. Laatikainen, C. Branger, and K. Laatikainen, J. Environ. Chem. Eng. 9, 106548 (2021). https://doi.org/10.1016/j.jece.2021.106548
K. Renu, R. Chakraborty, H. Myakala, R. Koti, A.C. Famurewa, H. Madhyastha, B. Vellingiri, et al., Chemosphere, 271, 129735 (2021). https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2021.129735
C. Ariño, N. Serrano, J.M. Díaz-Cruz, and M. Esteban, Anal. Chim. Acta, 990, 11 (2017). https://doi.org/10.1016/j.aca.2017.08.016
L. Li, S. Xu, X. Li, H. Gao, L. Yang, and C. Jiang, Chem. Eng. J. 493, 152636 (2024). https://doi.org/10.1016/j.cej.2024.152636
M. R. Willner, and P. J. Vikesland, J. Nanobiotechnol. 16, 95 (2018). https://doi.org/10.1186/s12951-018-0404-1
C. Qu, H. Li, S. Zhou, G. Li, C. Wang, R. Snyders, C. Bittencourt, and W. Li, Chemosensors, 9, 190 (2021). https://doi.org/10.3390/chemosensors9070190
P.C. Wanniarachchi, K.G. Upul Kumarasinghe, and C. Jayathilake, Food Chem. 436, 137733 (2024). https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2023.137733
G. Chakraborty, A.K. Ray, P.K. Singh, and H. Pal, Sens. Actuators B Chem. 327, 128864 (2021). https://doi.org/10.1016/j.snb.2020.128864
D.E.W. Chatterton, G. Smithers, P. Roupas, and A. Brodkorb, Int. Dairy J. 16, 1229 (2006). https://doi.org/10.1016/j.idairyj.2005.10.008
A. Maļeckis, and E. Romanovska-Dzalbe, Chem. Pap. 79, 3463 (2025). https://doi.org/10.1007/s11696-025-04123-0
M.B. Patel, V.A. Trivedi, R.C. Dabhi, J.J. Maru, and Z.M. Patel, Mini-Rev. Org. Chem. 22, e18756298330235 (2024). https://doi.org/10.2174/0115734066298330240215051646
E.M. Kirilova, I.A. Meirovics, and S.V. Belyakov, Chem. Heterocycl. Compd. 38, 789 (2002). https://doi.org/10.1023/A:1020983720281
A. Maļeckis, M. Cvetinska, A. Puckins, S. Osipovs, J. Sirokova, S. Belyakov, and E. Kirilova, Molecules, 28, 5171 (2023). https://doi.org/10.3390/molecules28135171
E.M. Kirilova, I.D. Nikolaeva, E. Romanovska, A.I. Puckins, and S.V. Belyakov, Chem. Heterocycl. Compd. 56, 192 (2020). https://doi.org/10.1007/s10593-020-02653-8
E. Kirilova, A. Bulanovs, A. Puckins, E. Romanovska, and G. Kirilov, Polyhedron, 157, 107 (2019). https://doi.org/10.1016/j.poly.2018.10.040
U. Malovytsia, O. Zhytniakivska, K. Yeltsov, K. Vus, V. Trusova, E. Kirilova, and G. Gorbenko, East Eur. J. Phys. (3), 523 (2025). https://doi.org/10.26565/2312-4334-2025-3-57
L. Zhu, Z. Yuan, J. T. Simmons, and K. Sreenath, RSC Adv. 4, 20398 (2014). https://doi.org/10.1039/C4RA00610A
J. Liu, D. Su, J. Yao, Y. Huang, J. Shao, and X. Chen, J. Mater. Chem. A, 5, 4163 (2017). https://doi.org/10.1039/C6TA09858G
X. Yu, W. Liu, X. Deng, S. Yan, and Z. Su, Chem. Eng. J. 335, 176 (2017). https://doi.org/10.1016/j.cej.2017.10.121
J. Kostal, A. Mulchandani, and W. Chen, Macromolecules, 34, 2257 (2001). https://doi.org/10.1021/ma001973m
S. Bolisetty, and R. Mezzenga, Nat. Nanotechnol. 11, 365 (2016). https://doi.org/10.1038/nnano.2015.310
M. Peydayesh, S. Bolisetty, T. Mohammadi, and R. Mezzenga, Langmuir, 35, 6035 (2019). https://doi.org/10.1021/acs.langmuir.8b04234
L.C. Ramírez-Rodríguez, L.E. Díaz Barrera, M.X. Quintanilla-Carvajal, et al., Membranes, 10, 386 (2020). https://doi.org/10.3390/membranes10120386
Y. Fu, L. Han, Q. Zhang, R. Liu, and C. Hu, Chemosphere, 297, 134241 (2022). https://doi.org/10.1016/j.chemosphere.2022.134241
J.R. Lakowicz, Principles of Fluorescence Spectroscopy, 3rd ed. (Springer, New York, 2006).
G. Li, W. Li, L. Zhang, B. Liu, and Y. Li, Dalton Trans. 42, 1827 (2013). https://doi.org/10.1039/C2DT32156A
N. Ahmed, W. Zareen, D. Zhang, X. Yang, and Y. Ye, J. Fluoresc. 30, 1171 (2020). https://doi.org/10.1007/s10895-020-02582-5
O. Sahin, O. Alev, M. Sahin, and M. Yilmaz, Curr. Anal. Chem. 22(6), 21 (2025). https://doi.org/10.2174/0115734110377737250831043859
L. Zhang, J. Li, S. Zhao, et al., RSC Adv. 8, 33121 (2018). https://doi.org/10.1039/C8RA06118G
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
