ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ БАКАЛАВРІВ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ В ЕЛЕКТРОННОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Анотація
DOI: https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-85-15
Мета статті – аналіз оптимальних педагогічних умов формування цифрової компетентності бакалаврів професійної освіти (цифрові технології) в електронному інформаційному освітньому середовищі та формулюванні пропозицій щодо їхньої імплементації в закладах вищої освіти.
Методи дослідження: теоретичні – для вивчення та подальшого аналізу енциклопедичної, наукової, навчально-методичної, технічної літератури, нормативної документації. Порівняння, систематизація, узагальнення – для теоретичного обґрунтування педагогічних умов формування цифрової компетентності бакалаврів професійної освіти в електронному інформаційному освітньому середовищі.
Результати. У визначенні педагогічних умов формування цифрової компетентності бакалаврів професійної освіти електронне інформаційне освітнє середовище розглянуто як основний інструмент та окреслено ключові концепції, теоретичні рамки та емпіричні дані, що стосуються електронного інформаційного освітнього середовища (визначення та складові, теоретичні основи, технологічна інтеграція, педагогічні підходи та стратегії, вплив електронного інформаційного освітнього середовища на формування цифрової компетентності, виклики та обмеження).
Педагогічними умовами формування цифрової компетентності педагогів професійного навчання (цифрові технології) в електронному інформаційному освітньому середовищі визначено: аксіологізація змісту підготовки майбутніх фахівців з цифрових технологій в електронному інформаційному освітньому середовищі; доступність якісного, верифікованого та варіативного освітнього контенту; використання нових навчальних засобів (віртуальних тренажерів і лабораторії), що забезпечують інтерактивність, мультимедійність і гіпертекстовість середовища; стимулювання самоосвітньої діяльності бакалаврів професійної освіти (цифрові технології) на основі залучення в освітні спільноти.
Висновки. Електронне інформаційне освітнє середовище університету, в якому реалізовано визначені педагогічні умови формування цифрової компетентності педагогів професійного навчання (цифрові технології), розглянуто не лише як технічну платформу для реалізації освітнього процесу, а й простором професійного й особистісного розвитку, що забезпечує підготовку конкурентоспроможних бакалаврів професійної освіти, готових до професійно-педагогічної діяльності в цифрову епоху.
Як цитувати: Петлюк О. В. Педагогічні умови формування цифрової компетентності бакалаврів професійної освіти в електронному інформаційному освітньому середовищі. Проблеми інженерно-педагогічної освіти. 2025. Вип. 85. С.173-184. https://doi.org/10.26565/2074-8922-2025-85-15
Завантаження
Посилання
education. Professional education, (3), 44–45. https://elar.khmnu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/eb60007e-5b46-487e-9084-2036806ff5f3/content (In Ukrainian).
2. Vakaliuk, T. A., Antoniuk, D. S., Novitska, I. V., Martseva, L. A., Kot, N. S. (2023). The experience of training bachelors in the field of information technologies in the leading countries of the world. Pedagogical Sciences: Theory and Practice, (1), 83-91. https://doi.org/10.26661/2786-5622-2023-1-12 (In Ukrainian).
3. Vinnyk, M. O. (2016). Formation of research competence of future software engineers in the educational environment of a higher education institution: thesis ... candidate ped. Sciences: 13.00.04. Kherson: Kherson State University. https://uacademic.info/ua/document/0417U000198 (In Ukrainian).
4. Yershov, M.-O. (2023). Trends in the development of IT education in independent Ukraine: monograph. Kyiv: Publishing house Liudmyla. 350 p. https://eprints.zu.edu.ua/38844/1/Ershov.pdf (In Ukrainian).
5. Kruhlov, V. (2021). Public policy of labor market transformation: challenges of the digital age. Scientific Bulletin: Public Administration, 1(7), 140–161. https://doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-140-161 (In Ukrainian).
6. Malykhin, O. V., Yarmolchuk, T. M. (2020). Topical strategies in the professional training for information technologies specialists. Information Technologies and Learning Tools, 76(2), 43–57. 10.33407/itlt.v76i2.2682 (In Ukrainian).
7. Potapchuk, O. (2024). Pedagogical modeling of the system for training future computer professionals in the era of the digital society. Bulletin of the T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, 182(26), 74–79. 10.58407/visnik.242613 (In Ukrainian).
8. Avgerou, C., Hayes, N., La Rovere, R. L. (2016). Growth in ICT uptake in developing countries: New users, new uses, new challenges. Journal of Information Technology, 31(4), 329–333. https://doi.org/10.1057/s41265-016-0022-6
9. Deepika, V., Soundariya, K., Karthikeyan, K., Kalaiselvan, G. (2021). ‘Learning from home’: Role of e-learning methodologies and tools during novel coronavirus pandemic outbreak. Postgraduate Medical Journal, 97, 590–597. https://doi.org/10.1136/postgradmedj-2020-137989
10. Dodel, M., Mesch, G. (2018). Inequality in digital skills and the adoption of online safety behaviors. Information, Communication & Society, 21(5), 712–728. https://doi.org/10.1080/1369118X.2018.1428652
11. García-Martínez, J. A., Rosa-Napal, F. C., Romero-Tabeayo, I., López-Calvo, S., Fuentes-Abeledo, E. J. (2020). Digital tools and personal learning environments: An analysis in higher education. Sustainability, 12(19), Article 8180. https://doi.org/10.3390/su12198180
12. Gómez-Tejedor, J. A., Vidaurre, A., Tort-Ausina, I., Molina-Mateo, J., Serrano, M.-A., Dueñas, J. M., Martinez-Sala, R., Quiles, S., Riera, J. (2020). Effectiveness of flip teaching on engineering students' performance in the physics lab. Computers & Education, 144, Article 103708. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103708
13. Kyva, V., Zastelo, O., Nakonechnyi, O. (2022). Formation of cyber security skills through methods of hacking, bypassing and protecting the procedure for granting access in Microsoft Windows operating system. Information Technologies and Learning Tools, 89(3), 233–248. doi: 10.33407/itlt.v89i3.4949 (In Ukrainian).
14. Nacheva-Skopalik, L., Green, S. (2016). Intelligent adaptable e-assessment for inclusive e-learning. International Journal of Web-Based Learning and Teaching Technologies (IJWLTT), 11(1), 21–34. https://doi.org/10.4018/IJWLTT.2016010102
15. Spirin, O., Oleksiuk, V., Oleksiuk, O., Sydorenko, S. (2018). The group methodology of using cloud technologies in the training of future computer science teachers. CEUR Workshop Proceedings, 2104. https://ceur-ws.org/Vol-2104/paper_154.pdf (In Ukrainian).
16. Savitska, V., Gomotiuk, O., Stefanyshyn, O., Rashid, M., Lengyelfalusy, T., Šurín, S. (2025). Educational possibilities of gamification in the formation of soft and hard skills among students of socionomic professions. Journal of Education Culture and Society, 16(2), 819–839. https://doi.org/10.15503/jecs2025.3.819.839
17. Yevdokymov, V. I., Prokonenko, A. I. (2002). Tendencies in higher education development in Ukraine as an indicator of the state of the society and the prospects of its development. Scientific Bulletin of the Kharkiv National Pedagogical University named after G. S. Skovoroda : Philosophy, (12), 16–19. https://dspace.hnpu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/da5529cd-33dc-4766-8478-ebfc0f0e0bdd/content (In Ukrainian).
18. Wojciech, W., Sobczyk, W., Waldemar, L., Pochopień, J. (2021). Future educator’s digital learning assets: Global challenges of our time. Futurity Education, 1(2), 35–45. https://doi.org/10.57125/FED/2022.10.11.17
