МЕМОРІАЛІЗАЦІЯ МІСЦЬ ПАМ’ЯТІ ПРО РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКУ ВІЙНУ 1877–1878 рр. У СОФІЇ (КІНЕЦЬ 1870-х – СЕРЕДИНА 1880-х РР.)
Анотація
Політика пам’яті періоду становлення болгарської державності досі не стала предметом спеціального комплексного дослідження. В історіографії наразі розглянуто лише окремі комеморативні практики цього часу. Мета цієї роботи – проаналізувати процес меморіалізації місць пам’яті про війну 1877–1878 рр. у Софії, що стала столицею нової Болгарської держави, з’ясувати його вплив на формування національного гранд-наративу та визначити чинники, що зумовлювали особливості комеморативних практик кінця 1870-х – середини 1880-х років у Князівстві. Активне створення місць пам’яті, пов’язаних із війною, пояснювалося як настроями болгарського суспільства, так і значним впливом Росії на Болгарію впродовж 1878–1885 рр. Реалізації проєктів зі спорудження пам’ятників російській армії завадило погіршення відносин між Софією та Санкт-Петербургом у 1885 р., спричинене небажанням Александра III підтримати об’єднання Болгарського князівства зі Східною Румелією. Відмова Софії виконати ультимативні вимоги царського уряду щодо шляхів подолання політичної кризи 1886 р. призвела до одностороннього розриву Росією дипломатичних відносин. Участь болгарських ополченців у війні не знайшла відображення в процесах меморіалізації, хоча могла б стати важливим елементом колективної пам’яті про національно-визвольний рух. Культ вдячності Росії чітко домінував над усіма іншими наративами. У меморіалізації місць пам’яті про російсько-турецьку війну 1877–1878 рр. фігурували Російська імперія як держава, імператор Александр II, святий Александр Невський, російська армія загалом і, зокрема, її командувачі та медики, представники Тимчасового управління, а також містичний образ «дивовижного порятунку Софії».
Завантаження
Посилання
Vlasenko, S. 2023. The policy of European remembrance through the prism of European integration of post-socialist countries of Central and Eastern Europe: legal and regulatory framework. Aspects of Public Administration, 2023, vol. 11, No. 2, pp. 65–73.
Голубчик, Г. 2014. Становлення європейських моделей суспільної пам’яті: інституційно-правовий аспект. Державне управління та місцеве самоврядування, № 3(22), c. 97–106. (In Ukrainian).
Holubchyk, H. 2014. Formation of European models of social memory: institutional and legal aspect. Public Administration and Local Self-Government, No. 3 (22), pp. 97–106.
Миколенко, Д. В. 2024. Болгарський та український досвід імплементації європейських нормативно-правових актів щодо декомунізації. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки, Вип. 39, c. 38–47. DOI: https://doi.org/10.26565/2227-6505-2024-39-04 (In Ukrainian).
Mykolenko, D. V. 2024. Bulgarian and Ukrainian experience in implementing European legal acts on decommunization. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: History of Ukraine. Ukrainian Studies: Historical and Philosophical Sciences, Issue 39, pp. 38–47. DOI: https://doi.org/10.26565/2227-6505-2024-39-04
Importance of European remembrance for the future of Europe. P9_TA-PROV(2019)0021. (2019, September 19). European Parliament resolution. URL: https://www.memoryandconscience.eu/wp-content/uploads/2019/09/TA-9-2019-0021_EN.pdf (application date: 05.08.2025)
Маджаров, М. 1936. Отсамовластие към свобода и законност. София: Мир, 1936, 81 с. (In Bulgarian).
Madjarov, M. 1936. From Self-rule to Freedom and Legality. Sofia: Mir, 81 p.
Стефан Стамболов и делото на стамболовизма: 1895–1925: Въспоменателен сборник. Под ред.: Н. Бронзов, П. Думанов. Плевен: Изгрев, 1925, 64 с. (In Bulgarian).
Stefan Stambolov and the Cause of Stambolovism: 1895–1925: Memorial Collection. Ed. by N. Bronzov, P. Dumanov. Pleven: Izgrev, 1925, 64 p.
Панайотов, И. 1932. Русия и българските народнии идеали. Българска мисъл, № 6, c. 12–26. (In Bulgarian).
Panayotov, I. 1932. Russia and the Bulgarian National Ideals. Bulgarian Thought, No. 6, pp. 12–26.
Панайотов, И. 1941. Русия, великите сили и българският въпрос след избора на княз Фердинанд (1888–1896 г.). София, Университетска печатница, 279 с. (In Bulgarian).
Panayotov, I. 1941. Russia, the Great Powers and the Bulgarian Question after the Election of Prince Ferdinand (1888–1896). Sofia, University Press, 279 p.
Дечев С. 2008. Нежеланият Стамболов: Раждането на новата интерпретация за Стамболов и стамболовизма в българската историография в края на 40-те и началото на 50-те години на XX век. Анамнеза, кн 2, с. 3–84. (In Bulgarian).
Dechev, S. 2008. The Unwanted Stambolov: The Birth of a New Interpretation of Stambolov and Stambolovism in Bulgarian Historiography in the Late 1940s and Early 1950s. Anamnesis, вook 2, pp. 3–84.
Миколенко, Д. 2017. Діяльність С. Стамболова у політиці пам’яті болгарських партій (1895–1899 рр.). Інтелігенція і влада: збірник наукових праць, вип. 36, с. 103–121. (In Ukrainian).
Mykolenko, D. 2017. Activities of S. Stambolov in the Memory Policy of Bulgarian Parties (1895–1899). Intelligentsia and Power: Collection of Scientific Papers, issue 36, pp. 103–121.
Учредително Българско Народно Събрание, 1879. Дневници. Състав. М. Бошнакова. София: Св. св. Кирил и Методий, 2009, 219 с. (In Bulgarian).
Constituent Bulgarian National Assembly, 1879. Diaries. Comp. by M. Boshnakova. Sofia: St. St. Cyril and Methodius, 2009, 219 p.
Иречек, К. 2022. Български дневник. Том I (1879–1881). София: Изток – Запад, 116 с. (In Bulgarian).
Irechek, K. 2022. Bulgarian Diary, vol. I (1879–1881). Sofia: Iztok – Zapad, 116 p.
Иречек, К. 1974. Пътувания по България. София: Наука и изкуство, 1039 с.
Irechek, K. 1974. Travels in Bulgaria. Sofia: Nauka i Izkustvo, 1039 p. (In Bulgarian).
Нора П. 2014. Теперішнє, нація, пам’ять. Пер. з франц. Андрій Рєпа. Київ: Кліо, 272 с. (In Ukrainian).
Nora, P. 2014. The Present, the Nation, Memory. Transl. from French by Andriy Riepa. Kyiv: Clio, 272 p.
София – обиколка на града. 1968. URL: https://www.omda.bg/public/biblioteka/obikolka_sofia_1968/obikolka_sofia_balkantourist_1968_5.htm (In Bulgarian).
Sofia – City Tour. 1968. URL: https://www.omda.bg/public/biblioteka/obikolka_sofia_1968/obikolka_sofia_balkantourist_1968_5.htm
Руски паметник, архитектурен ансамбъл. Регистър на паметниците в София. Посетен на 21 септември 2022. URL: https://archive.ph/ (In Bulgarian).
Russian Monument, architectural ensemble. Register of Monuments in Sofia. Accessed on September 21, 2022. URL: https://archive.ph/
Консервация и реставрация на каменната пластика на Докторски паметник, 2008. National Geographic. URL: https://www.nationalgeographic.bg/a/konservaciya-i-restavraciya-na-kamennata-plastika-na-doktorski-pametnik (In Bulgarian).
Conservation and Restoration of the Stone Sculpture of the Doctors’ Monument, 2008. National Geographic. URL: https://www.nationalgeographic.bg/a/konservaciya-i-restavraciya-na-kamennata-plastika-na-doktorski-pametnik
Памятник Восточной Войны 1877–1878 гг. Составил: А. А. Старчевский. Издание: М. Г. Назимовой. С.-Петербургъ. Типографія Б. Г. Янпольскаго, Демидовъ пер., домъ № 5, 1878, 490 c. (In Russian).
Monument of the Eastern War of 1877–1878. Compiled by A. A. Starchevsky. Ed. by M. G. Nazimova. St. Petersburg: Printing House of B. G. Yanpolsky, Demidov Lane, No. 5, 1878, 490 p.
