Универсальный дискурс Н. И. Кареева как опыт репрезентации античной истории

Abstract

Резюме

Філімонов В. А. Універсальний дискурс Н. І. Кареєва як досвід репрезентації античної історії

Стаття присвячена аналізу залишився поза увагою дослідників антикознавчої спадщини російського історика Н. І. Кареєва (1850–1931), насамперед, його типологічного курсу «Держава-місто античного світу», в якому він постає як філософ історії та соціолог. Виявлено позицію історика в дискусії про місце античності в  шкільному курсі історії. В основі греко-римського дискурсу Кареєва лежить прагнення до всесвітньо-історичного синтезу. Мобілізуючи талант концептуаліста, він узагальнює, усуває однобічності суджень, зводить висловлене до нього у струнку, логічно не суперечливу, цілісну доктрину.

Ключові слова: античність, історія стародавнього світу, Карєєв, стародавня Греція, стародавній Рим, загальна історія, дискурс, типологічний метод, всесвітньо-історичний синтез, держава-місто.

Summary

V. Filimonov. Uuniversal Discourse of N. I. Kareev as the experience of the Representation of Ancient History

The article analyzes the remained out of researchers’ sight heritage of ancient history historiography of a Russian historian Nikolai Kareev (1850–1931), first of all his typological course “State-City of Ancient World”, where Kareev appears before the reader as a philosopher of history and a sociologist as well. The author reveals Kareev’s position in the discussion about the place of antiquity in the school history courses. The aspiration for a world-historical synthesis is the basis of Kareev’s Greco-Roman discourse. Mobilizing the talent of a conceptualist, Kareev summarizes, eliminates the one-sided judgments, and reduces the view expressed before him in a coherent, logically inconsistent, integral doctrine.

Key words: antiquity, history of ancient world, Nikolai Kareev, ancient Greece, ancient Rome, world history, discourse, typological method, world history synthesis, state-city.