До питання про зовнішній фактор розвитку художнього різьблення по кістці у Південній Русі
Анотація
Сергєєва М. С. До питання про зовнішній фактор розвитку художнього різьблення по кістці у Південній Русі
У статті розглядається роль культурних контактів у розвитку художнього різьблення по кістці у Південній Русі.
Художнє різьблення по кістці починає практикуватися у Південній Русі з Х ст. Швидкому розквіту косторізного ремесла у цей період сприяли зовнішні культурні контакти. Розповсюдження у Південній Русі художньої різьбленої кістки північноєвропейського вигляду можна пояснити північними пріоритетами у історико-культурних зв’язках у Х ст. Особливе значення має діяльність майстрів-мігрантів, які були передавачами ремісничих технологій і художніх ідей.
У ХI—ХIII ст. у Південній Русі формуються місцеві традиції обробки кістки, проте іноді простежується розповсюдження художніх образів на великій території. Шляхами їх поширення могли бути: копіювання спільного прототипу різними майстрами, поширення продукції однієї майстерні у складі імпорту або внаслідок міграції самого майстра, створення художніх образів у межах єдиної традиції.
Завантаження
Посилання
Сергеева М. С. Древнерусская зооморфная резная кость Среднего Поднепровья // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию Гали Федоровны Корзухиной. Санкт-Петербург, 10–16 апреля 2006 г. — СПб., 2010.
Сергеева М. С. Образец древнерусской художественной кости из Ржищева // Ювелирное искусство и материальная культура. — СПб, 2009.
Сергєєва М. С. Два приклади давньоруського художнього різьблення по кістці з території Середнього Подніпров’я // Церква — наука — суспільство. Матеріали Восьмої Міжнар. наук. конф. (26–28 травня 2010 р.). — К., 2010.
Сергєєва М. С. Косторізна справа у Стародавньому Києві. — К., 2011.
Сергєєва М. Художнє різьблення по дереву, кістці та рогу // Історія декоративного мистецтва України. — Т. 1. — К., 2011.
Сергєєва М. С. До вивчення техніки орнаментації давньоруських виробів з кістки та рогу з території Середнього Подніпров’я // Древности, 2012: Харьковский историко-археологический ежегодник. — Х., 2012. — Вып. 11.
Магомедов Б. В. Велика Снітинка 2 — поселення гребінників ІІІ—V ст. н. е. // Стародавнє виробництво на території України. — К., 1992.
Обломский А. М., Усачук А. Н. Технология изготовления гребней в Замятино-5 и Замятино-8 и мастерские гребенщиков // Острая Лука Дона в древности. Замятнинский археологический комплекс гуннского времени / Раннеславянский мир. Вып. 6. — М., 2004.
Колчин Б. А. Ремесло // Древняя Русь: город, замок, село /Археология СССР. — М., 1985.
Каргер М. К. Древний Киев. Очерки по истории материальной культуры древнерусского города. — М.; Л., 1958. — Т. 1.
Івакін Г. Ю., Іоаннісян О. М. Перші підсумки вивчення Десятинної церкви у 2005–2007 р. // Дьнєслово: Збірка праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя. — К., 2008.
Андрощук Ф., Зоценко В. Скандинавские древности Южной Руси. Каталог. — Paris, 2012.
Зоценко В. М. Скандинавські старожитності Київського Подолу «дружинної доби» // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. Збірка наукових праць. — Т. 2. — Коростень, 2008.
Кондратьева О. А. Изделия косторезного ремесла Руси IX—XI вв. как исторический источник (по материалам гребней). — Автореф. дисс… канд. ист. наук. — Л., 1987.
Кондратьева О. А. Гребни IX—XIX вв. в быту, обрядах, фольклоре, ремесле и художественном творчестве Древней Руси — России: Археологические и этнографические очерки. — СПб., 2011.
Довженок В. Й., Гончаров, В. В., Юра, Р. О. Древньоруське місто Воїнь. — К., 1966.
Сергєєва М. С. Вироби з кістки та рогу з Воїнської Греблі // Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України: джерела та дослідження / Археологія і давня історія України. — Вип. 8. — К., 2012.
Шекун О. В., Веремейчик О. М. Давньоруське поселення Ліскове. — Чернігів, 1999.
Флерова В. Е. Резная кость юго-востока Европы IX—XII веков: искусство и ремесло (по материалам Саркела—Белой Вежи из коллекции Государственного Эрмитажа). — СПб., 2001.
Беляшевский Н. Курган-могикан на территории Киева // АЛЮР. — 1903. — Т. 6.
Черненко О. Археологічна колекція Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського (1896–1948 рр.). — Чернігів, 2007.
Рыбаков Б. А. Древности Чернигова // МИА. — № 11. — 1949.
Ивакин Г. Ю., Степаненко Л. Я. Раскопки в северо-западной части Подола в 1980–1982 году // Археологические исследования Киева 1978–1983 гг. — К., 1985.
Вишневская Н. Ю. Ремесленные изделия Джигербента. — М, 2001.
Kurnatowska z. Horn-working in Medieval poland // La formation et le développement des métiers au Moyen Âge (Ve — XIVe siècles). — Budapest, 1977.
Ambrosiani K. Viking Age Combs, Comb Making and Comb Makers in the Light of Finds from Birka and Ribe. — Stockholm, 1981.
Смирнова Л. И. Организация косторезного ремесла в древнем Новгороде (по материалам Троицкого раскопа) // Историческая археология. Традиции и перспективы (к 80-летию со дня рождения Даниила Антоновича Авдусина). — М., 1998.
Флерова (Нахапетян) В. Е. Рогообработка в Саркеле—Белой Веже: сырье и технология // Евразийская степь и лесостепь в эпоху раннего средневековья. — Воронеж, 2000.
Щапова Ю. Л. О ремесле Древней Руси // «Слово о полку Игоревом» и его время. — М., 1985.
Колчин Б. А. Хронология новгородских древностей // Новгородский сборник. 50 лет раскопок Новгорода. — М., 1982.
Моргунов Ю. Ю. Находки из Жовнина в музеях Полтавщины и Черкасщины // 100-річчя Полтавського краєзнавчого музею. Матеріали ювілейної наук. конф. — Ч. 2. — Археологія Полтавщини. — Полтава, 1991.
Sergeeva M. Early Rus’ sacred objects in antler and bone from the Middle Dnieper area // Rome, Constantinople and Newly-Converted Europe: Archaeological and Historical Evidence. — Krakуw; Leipzig; Rzeszуw; Warszawa, 2012. — Vol. II.
Зоценко В. М., Брайчевська О. А. Ремісничий осередок ХІ—ХІІ ст. на Київському Подолі // Стародавній Київ. Археологічні дослідження 1984–1989. — К., 1993.
Сагайдак М. А., Хамайко Н. В., Вергун О. И. Новые находки древнерусских игральных фигурок из Киева // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. — Коростень, 2008. — Т. 2.
Stefan Gh., Barnea I., comşa M., comşa e. Dinogetia. Aşezarea feudală timpurie de la Bisericuţa-Garvăn. — Bucureşti, 1967.
Гупало К. Н. Обработка дерева, кости и камня // Новое в археологии Киева. — К., 1981.
Даркевич В. П., Борисевич Г. В. Древняя столица Рязанской земли. — М., 1995.
Шовкопляс Г. М. Про косторізне ремесло в стародавньому Києві // Середні віки на Україні. — Т. 2. — К., 1973.
Коваленко В., Моця А., Сытый Ю. Археологические исследования Шестовицкого комплекса в 1998–2002 гг.// Дружинні старожитності Центрально-східної Європи VIII—XI ст. — Чернігів, 2003.
Дорофеев В. В., Евтушенко А. И., Калюк А. П., Чабай В. П. Отчет об охранных археологических исследованиях в г. Вышгород в 1989 г. // НА ИА НАНУ. — Ф. э. 1989/184. — № 23746.
Колчин Б. А. Топография, стратиграфия и хронология Неревского раскопа // МИА. — № 55. — М., 1956.
Сергєєва М. С. Гольники з кістки та рогу з давньоруських міст лісостепового Придніпров’я // Матеріальна та духовна культура Південної Русі. — К.; Чернігів, 2012.
Черненко О. Є., Казаков А. Л., Рижий В. В. Дослідження на території Чернігова у 2009 р. // АДУ 2009. — К.; Луцьк, 2010.
O’Meadhra U., Early Christian, Viking and Romanesque Art Motif-pieces from Ireland. — Stockholm 1987.
Колчин Б. А. Новгородские древности. Резное дерево // САИ (Е1–55). — М., 1971.