Фібули з використанням зерняної кільцевої гарнітури в черняхівської культури (за матеріалами раннього і розвиненого етапів)
Ключові слова:
фібули з використанням зерняних накладних кілець, черняхівська культура, вельбарська культура, готи, сармати
Анотація
Стаття присвячена аналізу фібул з використанням зерняних накладних кілець в черняхівській культурі. Накладні зерняні кільця мають фібули трьох модифікацій — 1) з високим приймачем (типи А. VII — 210, 211, 216; 2) фасетовані фібули, близькі до А — 167; 3) двопластинчасті фібули. Фібули «Монстри» (А — 216) демонструють зв’язок з територіями Північної Європи та Скандинавії. Фібули форм А. 210–211 містяться в комплексах із пшеворським компонентом черняхівської культури. Дані вироби, хоч і мають більш північні прототипи, можна вважати продукцією черняхівських майстрів. Фібули, близькі до А — 167 датуються ступенем С 3 и містяться в комплексах із пізньоскіфо-сарматським компонентом. Характер зернистості фібул черняхівської культури демонструє деградацію цього типу декорації фібул, на відміну від основного ареалу використання даного прийому — Північної Європи та Прибалтики.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Посилання
Щербакова Т. А., Щукин М. Б. О двух стилях в ювелирном искусстве черняховской культуры (по материалам Днестровско-Прутского междуречья) // Древноcти Юго-Запада CCCР. — Кишинёв, 1986.
Хомякова О. А. Стиль кольцевого декора в материалах самбийско-натангийской культуры позднеримского периода // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. — СПб., 2010.
Гороховский Е. Л., Гопкало (Бобровская) О. В. Фибулы VII группы О. Альмгрена в ареале черняховской культуры // Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. — К., 2004.
Еberg N. Ostpreusen in der Völkerwanderungszeit. — Uppsala; Liepzig, 1919.
Almgren O. Studien über die nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berücksichtigung derprovinzialrömischen und südrussischen Formen. (Mannus-Bibliothek; 32). — Leipzig, 1923.
Амброз А. К. Фибулы юга европейской части СССР // САИ. — 1966. — Вып. Д1–30.
Баран В. Д., Гороховский Е. Л., Магомедов Б. В. Черняховская культура и готская проблема // Славяне и Русь (в зарубежной историографии). — К., 1990.
Мончыньска М. О. О так называемых «сарматских» фибулах в Средней и Восточной Европе // Сто лет Черняховской культуре. — К., 1999.
Каспарова К. В. Новый комплекс черняховского времени из Хмельницкой области // СА. — 1972. — № 3.
Петраускас О. В. Хронология некоторых типов гончарных кувшинов черняховской культуры лесостепной Украины // Древности Центральной и Восточной Европы эпохи римского влияния и переселения народов. Germania—Sarmatia. — Калининград, 2008.
Eggers H. J. Zur absolute Chronologie der römischen Kaiserzeit im freien Germanien // RGZM. — 1955. — Bd. 2.
Магомедов Б. В. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001.
Магомедов Б. В. Могильник черняхівської культури Кам’янка-Анчекрак // Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. — К., 2004.
Şovan O. Necropola de tip Săntana de Mures-Cernjacov de la Mihălăşeni (Judetul-Botoşani). — Tărgoviste, 2009.
Кухаренко Ю. В. Волынская группа полей погребений и проблема так называемой гото-гепидской культуры // КСИА. — 1970. — Вып. 121.
Рикман Э. А. Этническая история населения Поднестровья и прилегающего Подунавья: в первых веках нашей эры. — М., 1975.
Гопкало О. В. Черняховский могильник Ружичанка // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпоху римских влияний и Великого переселения народов. — Тула, 2012. — Т. 3.
Шишкин Р. Г. Хронологические признаки трехслойных гребней черняховской культуры // Сучасні проблеми археології. — К., 2002.
Гопкало О. В. Бусы и подвески черняховской культуры. — К., 2008.
Смирнова Г. И. Поселение у с. Незвиско в первые века новой эры // МИА. — 1964. — № 116.
Ґерета І. П. Чернелево-Руський могильник.Oium 3. — К.; Тернопіль, 2013.
Тиліщак В. С. Ліпна кераміка Чернелево-Русського могильника // OIUM. Черняхівська культура. — 2011. — № 1.
Козак Д. Н. Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі. — К., 2012.
Madyda-Legutko R., Rodzińska-Nowak J., zagуrska-Telega J. Opatow Fpl. 1: Ein Graberfeld der przeworsk-Kultur im nordwestlichen Kleinpolen. — Warszawa; Krakуw, 2011.
Godłowski K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration periods in Central Europe. — Krakуw, 1970.
Белявец В. Г. К изучению памятников Вельбарской культуры в Беларуси // Nowe materiały i interpretacje stan dyskusji na temat kultury wielbarskiej. — Gdánsk, 2007.
Гопкало О. В. Мужской и женский черняховский костюм (по данным погребений с антропологическими определениями)// Stratum plus. — 2011. — № 4.
Tikhanova M., shcheglova O., shchukin M., sharov О. The Strukture of the Lepesovka Settlement // Die Sоntana de-MureşCernjachov-Kultur. Akten des Internationalen Kolloquiums in Caputh vom 20. bis 24. October 1995. — Bonn, 1999.
Ethelberg P. Skovgеrde. Ein Bestattungsplatz mit reichen Frauengräbern des 3. Jhs. n. Chr. auf Seeland. Nordiske Fortidsminder B/19. — København, 2000.
Lund Hansen U., M. J. Przybyła. Rosettenfib eln — ein Klassifikationsversuch // Worlds Apart ? Contacts across the Baltic Sea in the Iron Age. — København; Warszawa, 2010.
Левада М. Е. О ранних контактах между Скандинавией и Крымом // Международная конференция INTER AMBO MARIA. — Симферополь, 2012.
Левада М. Е. «Другие германцы» в Северном Причерноморье римского времени // Боспорские исследования. — 2006. — Вып. XI.
Рафалович И. А. Данчены. Могильник черняховской культуры, III—IV вв. н. э. — Кишинев, 1986.
Бажан И. А. Археологические предметы из случайных находок на территории Восточной Европы 2009–2011 гг. // КСАН. — 2011. — Вып. 1.
Baumgartl H. Bestattungen in römischen Importgefäßen in der Germania Magna während der römischen Kaiserzeit // интернет ресурс http://othes.univie.ac.at/7410/1/2009–10–20_0247359.pdf
Wielowiejski J. Die spätkeltischen und römischen Bronzegefässe in polen // BRGK. — 1985. — № 66.
Gładysz M. Brązowa plakietka z wizerunkiem twarzy kobiecej z Grуdka nad Bugiem, pow. hrubieszowski 21 // Nowe znaleziska importуw rzymskich z ziem polski. — 2001. — Т. II.
Natuniewicz-sekułna M., Okulicz-Kozaryn J. Weklice. A Cemetery of the Wielbark Culture on the Eastern Margin of Vistula Delta (Excavations 1984–2004) // Monumenta archaeologica barbarica. — 2011. — T. 17.
Levada M. Metal Combs of the second Quarter of the First Millenium AD in Easter Europe // Die spätrömische Kaiserzeit und die frühe Völkerwanderungszeit in Mittel–und Osteuropa. — Łуdź, 2000.
Кулаков В. И. «Чудовищные» фибулы в Балтии» // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. — СПб., 2010.
Гороховский Е. Хронология ювелирных изделий первой половины I тыс. н. э. Лесостепного Поднепровья и Южного Побужья: Дис. … канд. ист. наук. — К., 1988.
Kokowski A. Grupa Masłomęcka z badań nad przemianami kultury gotуw w młodszym okresie rzymskim. — Lublin, 1995.
Белевец В. Г. Могильник Брест-Тришин: 30 лет по окончанию раскопок // Acta Archaeologica Albaruthenica. — 2007. — Vol. 1.
Смішко М. Ю., Свєшніков І. К. Могильник ІІІ—IV ст. н. е. у с. Дитиничі Ровенської області // МДАПВ. — 1961. — Вип. 3.
Kokowski A. Grуdek nad Bugiem. Cmentarzysko grupy masłomęckiej. Część II. — Lublin, 1993.
Вакуленко Л. В. Українські Карпати у пізньоримський час. — К., 2010.
Klindt-Jensen O. Slusegard gravpladsen Bornholm fra 1. еrh. f. til 5. еrh. e.v.t. Beskrivelse af oprindelig overflade og grave // Jysk Arkæologisk Selskabs Skrifter. — 1978. — XIV, 2.
Schuster J. Die Beziehungen der Gebiete Ostbrandenburgs zur Wielbark- und przeworsk-Kultur im späten 2. und beginnenden 3. Jh. n. Chr. Mit einer formenkundlichen Untersuchung der späten Rollenkappenfibeln A II, 41 // Veröffentlichungen zur brandenburgischen Landesarchäologie. — 2005. — Bd 36/37.
Строцень Б. С. Черняхівська культура Західного Поділля. — Тернопіль, 2008.
Кухаренко Ю. В. Могильник Брест-Тришин. — М., 1980.
Tempelman-Mączyńska M. Strуj kobiecy kultury wielbarskiej i jego powiązania z sąsiednimi obszarami // KWMR — 1988. — T. I.
Гороховский Е. Л. Хронология черняховских могильников Лесостепи Украины // Труды V Международного конгресса археологов-славистов. — 1988. — Т. 4.
Вольфрам Х. Готы. От истоков до середины VI века (опыт исторической этнографии). — СПб., 2003.
Левада М. Е. Металлические гребни позднего римского времени в Юго-Восточной Европе // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999.
Хомякова О. А. Стиль кольцевого декора в материалах самбийско-натангийской культуры позднеримского периода // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. — СПб., 2010.
Гороховский Е. Л., Гопкало (Бобровская) О. В. Фибулы VII группы О. Альмгрена в ареале черняховской культуры // Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. — К., 2004.
Еberg N. Ostpreusen in der Völkerwanderungszeit. — Uppsala; Liepzig, 1919.
Almgren O. Studien über die nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berücksichtigung derprovinzialrömischen und südrussischen Formen. (Mannus-Bibliothek; 32). — Leipzig, 1923.
Амброз А. К. Фибулы юга европейской части СССР // САИ. — 1966. — Вып. Д1–30.
Баран В. Д., Гороховский Е. Л., Магомедов Б. В. Черняховская культура и готская проблема // Славяне и Русь (в зарубежной историографии). — К., 1990.
Мончыньска М. О. О так называемых «сарматских» фибулах в Средней и Восточной Европе // Сто лет Черняховской культуре. — К., 1999.
Каспарова К. В. Новый комплекс черняховского времени из Хмельницкой области // СА. — 1972. — № 3.
Петраускас О. В. Хронология некоторых типов гончарных кувшинов черняховской культуры лесостепной Украины // Древности Центральной и Восточной Европы эпохи римского влияния и переселения народов. Germania—Sarmatia. — Калининград, 2008.
Eggers H. J. Zur absolute Chronologie der römischen Kaiserzeit im freien Germanien // RGZM. — 1955. — Bd. 2.
Магомедов Б. В. Черняховская культура. Проблема этноса. — Lublin, 2001.
Магомедов Б. В. Могильник черняхівської культури Кам’янка-Анчекрак // Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. — К., 2004.
Şovan O. Necropola de tip Săntana de Mures-Cernjacov de la Mihălăşeni (Judetul-Botoşani). — Tărgoviste, 2009.
Кухаренко Ю. В. Волынская группа полей погребений и проблема так называемой гото-гепидской культуры // КСИА. — 1970. — Вып. 121.
Рикман Э. А. Этническая история населения Поднестровья и прилегающего Подунавья: в первых веках нашей эры. — М., 1975.
Гопкало О. В. Черняховский могильник Ружичанка // Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпоху римских влияний и Великого переселения народов. — Тула, 2012. — Т. 3.
Шишкин Р. Г. Хронологические признаки трехслойных гребней черняховской культуры // Сучасні проблеми археології. — К., 2002.
Гопкало О. В. Бусы и подвески черняховской культуры. — К., 2008.
Смирнова Г. И. Поселение у с. Незвиско в первые века новой эры // МИА. — 1964. — № 116.
Ґерета І. П. Чернелево-Руський могильник.Oium 3. — К.; Тернопіль, 2013.
Тиліщак В. С. Ліпна кераміка Чернелево-Русського могильника // OIUM. Черняхівська культура. — 2011. — № 1.
Козак Д. Н. Поселення неврів, слов’ян та германців на Стирі. — К., 2012.
Madyda-Legutko R., Rodzińska-Nowak J., zagуrska-Telega J. Opatow Fpl. 1: Ein Graberfeld der przeworsk-Kultur im nordwestlichen Kleinpolen. — Warszawa; Krakуw, 2011.
Godłowski K. The Chronology of the Late Roman and Early Migration periods in Central Europe. — Krakуw, 1970.
Белявец В. Г. К изучению памятников Вельбарской культуры в Беларуси // Nowe materiały i interpretacje stan dyskusji na temat kultury wielbarskiej. — Gdánsk, 2007.
Гопкало О. В. Мужской и женский черняховский костюм (по данным погребений с антропологическими определениями)// Stratum plus. — 2011. — № 4.
Tikhanova M., shcheglova O., shchukin M., sharov О. The Strukture of the Lepesovka Settlement // Die Sоntana de-MureşCernjachov-Kultur. Akten des Internationalen Kolloquiums in Caputh vom 20. bis 24. October 1995. — Bonn, 1999.
Ethelberg P. Skovgеrde. Ein Bestattungsplatz mit reichen Frauengräbern des 3. Jhs. n. Chr. auf Seeland. Nordiske Fortidsminder B/19. — København, 2000.
Lund Hansen U., M. J. Przybyła. Rosettenfib eln — ein Klassifikationsversuch // Worlds Apart ? Contacts across the Baltic Sea in the Iron Age. — København; Warszawa, 2010.
Левада М. Е. О ранних контактах между Скандинавией и Крымом // Международная конференция INTER AMBO MARIA. — Симферополь, 2012.
Левада М. Е. «Другие германцы» в Северном Причерноморье римского времени // Боспорские исследования. — 2006. — Вып. XI.
Рафалович И. А. Данчены. Могильник черняховской культуры, III—IV вв. н. э. — Кишинев, 1986.
Бажан И. А. Археологические предметы из случайных находок на территории Восточной Европы 2009–2011 гг. // КСАН. — 2011. — Вып. 1.
Baumgartl H. Bestattungen in römischen Importgefäßen in der Germania Magna während der römischen Kaiserzeit // интернет ресурс http://othes.univie.ac.at/7410/1/2009–10–20_0247359.pdf
Wielowiejski J. Die spätkeltischen und römischen Bronzegefässe in polen // BRGK. — 1985. — № 66.
Gładysz M. Brązowa plakietka z wizerunkiem twarzy kobiecej z Grуdka nad Bugiem, pow. hrubieszowski 21 // Nowe znaleziska importуw rzymskich z ziem polski. — 2001. — Т. II.
Natuniewicz-sekułna M., Okulicz-Kozaryn J. Weklice. A Cemetery of the Wielbark Culture on the Eastern Margin of Vistula Delta (Excavations 1984–2004) // Monumenta archaeologica barbarica. — 2011. — T. 17.
Levada M. Metal Combs of the second Quarter of the First Millenium AD in Easter Europe // Die spätrömische Kaiserzeit und die frühe Völkerwanderungszeit in Mittel–und Osteuropa. — Łуdź, 2000.
Кулаков В. И. «Чудовищные» фибулы в Балтии» // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. — СПб., 2010.
Гороховский Е. Хронология ювелирных изделий первой половины I тыс. н. э. Лесостепного Поднепровья и Южного Побужья: Дис. … канд. ист. наук. — К., 1988.
Kokowski A. Grupa Masłomęcka z badań nad przemianami kultury gotуw w młodszym okresie rzymskim. — Lublin, 1995.
Белевец В. Г. Могильник Брест-Тришин: 30 лет по окончанию раскопок // Acta Archaeologica Albaruthenica. — 2007. — Vol. 1.
Смішко М. Ю., Свєшніков І. К. Могильник ІІІ—IV ст. н. е. у с. Дитиничі Ровенської області // МДАПВ. — 1961. — Вип. 3.
Kokowski A. Grуdek nad Bugiem. Cmentarzysko grupy masłomęckiej. Część II. — Lublin, 1993.
Вакуленко Л. В. Українські Карпати у пізньоримський час. — К., 2010.
Klindt-Jensen O. Slusegard gravpladsen Bornholm fra 1. еrh. f. til 5. еrh. e.v.t. Beskrivelse af oprindelig overflade og grave // Jysk Arkæologisk Selskabs Skrifter. — 1978. — XIV, 2.
Schuster J. Die Beziehungen der Gebiete Ostbrandenburgs zur Wielbark- und przeworsk-Kultur im späten 2. und beginnenden 3. Jh. n. Chr. Mit einer formenkundlichen Untersuchung der späten Rollenkappenfibeln A II, 41 // Veröffentlichungen zur brandenburgischen Landesarchäologie. — 2005. — Bd 36/37.
Строцень Б. С. Черняхівська культура Західного Поділля. — Тернопіль, 2008.
Кухаренко Ю. В. Могильник Брест-Тришин. — М., 1980.
Tempelman-Mączyńska M. Strуj kobiecy kultury wielbarskiej i jego powiązania z sąsiednimi obszarami // KWMR — 1988. — T. I.
Гороховский Е. Л. Хронология черняховских могильников Лесостепи Украины // Труды V Международного конгресса археологов-славистов. — 1988. — Т. 4.
Вольфрам Х. Готы. От истоков до середины VI века (опыт исторической этнографии). — СПб., 2003.
Левада М. Е. Металлические гребни позднего римского времени в Юго-Восточной Европе // Сто лет черняховской культуре. — К., 1999.
Опубліковано
2016-12-19
Цитовано
Як цитувати
Милашевский, А. С. (2016). Фібули з використанням зерняної кільцевої гарнітури в черняхівської культури (за матеріалами раннього і розвиненого етапів). Давнина. Харківський історико-археологічний щорічник, 13, 228-243. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/drevnosti/article/view/4863
Розділ
Археология
