Аналіз інтерсекторального міждисциплінарного підходу до ментального здоров’я державних службо-вців у країнах Азії та Близького Сходу

Анотація

У статті здійснено комплексний порівняльний аналіз інтерсекторальних та міждисциплінарних підходів до забезпечення ментального здоров’я державних службовців у семи країнах Азії та Близького Сходу: Японії, Південній Кореї, Сінгапурі, Гонконзі, Тайвані, Ізраїлі та Китаї. Дослідження базується на системному аналізі національних стратегій і політик у сфері охорони ментального здоров’я, відповідного законодавства, а також програм підтримки державних службовців, включаючи програми профілактики професійного вигорання, психоемоційного стресу, а також кризових і воєнних ситуацій. Особлива увага приділена механізмам міжвідомчої взаємодії, що забезпечують координацію дій різних секторів державного управління, медичних установ, психологічних служб та громадських організацій, які беруть участь у формуванні та реалізації політики ментального здоров’я.

У результаті виокремлено три базові моделі міжсекторальної співпраці у політиці ментального здоров’я державних службовців: модель централізованого мандату (Китай, Сінгапур), для якої характерні директивне управління, чіткі протоколи та швидка мобілізація ресурсів; модель інтегрованого правового регулювання (Японія, Гонконг), що спирається на правові норми, стандарти якості й багаторівневу систему сервісів; фрагментована модель, що розвивається (Південна Корея, Ізраїль), де програми часто мають відомчий або пілотний характер і потребують узгодженості на рівні державної політики. Окремо оцінено кейс Тайваню як приклад інституційного зміцнення сервісів із фокусом на доступності підтримки та інструментах запобігання професійному вигоранню.

Дослідження також ідентифікує ключові драйвери формування політики у сфері ментального здоров’я державних службовців, серед яких професійний стрес, високий рівень суїцидальної поведінки, наслідки воєнних конфліктів, соціально-економічні та кризові фактори. На основі аналізу міжнародного досвіду сформульовано практичні рекомендації щодо імплементації інтерсекторального підходу в системі публічного управління, зокрема щодо розробки інтегрованих стратегій, підвищення компетентності державних службовців у сфері психоемоційної самопідтримки, створення міжвідомчих платформ обміну інформацією та впровадження стандартів моніторингу психічного здоров’я на державному рівні.