Публічно-управлінські засади перетворення знань на публічну цінність у національній інноваційній системі України

Анотація

У статті обґрунтовано публічно-управлінські засади перетворення знань на публічну цінність у національній інноваційній системі (НІС) України. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах війни, повоєнного відновлення, європейської інтеграції, технологічної модернізації та цифрової трансформації результативність національної інноваційної системи не може визначатися лише кількістю наукових досліджень, патентів, стартапів, грантів або окремих елементів інноваційної інфраструктури. Ключового значення набуває здатність публічного управління забезпечувати повний рух знань від їх створення до практичного використання, масштабування, оцінювання суспільно значущого результату та управлінської корекції.

Розкрито, що національна інноваційна система України має розглядатися не тільки як сукупність суб’єктів інноваційної діяльності, а як складне інституційне середовище руху знань, у межах якого взаємодіють органи публічної влади, університети, наукові установи, бізнес, інноваційна інфраструктура, регіони, цифрові платформи, громадянське суспільство та міжнародні партнери. Доведено, що наявність цих суб’єктів сама по собі не гарантує інноваційного розвитку, якщо між ними не сформовано стійких каналів координації, трансферу, фінансування, аналітичного супроводу та оцінювання результатів.

Визначено, що публічна цінність може виступати критерієм результативності національної інноваційної системи, оскільки дозволяє оцінювати не лише факт створення знань або технологічних розробок, а їх здатність забезпечувати технологічну стійкість, обороноздатність, якість публічних послуг, цифрову спроможність держави, економічне відновлення, регіональний розвиток, енергетичну незалежність, екологічну безпеку та довіру до публічних інституцій.

Обґрунтовано значення європейської логіки валоризації знань для оновлення інноваційної політики України, оскільки вона виходить за межі вузької комерціалізації та орієнтує результати досліджень на створення економічної, соціальної, екологічної й управлінської цінності.

Науковий результат статті полягає в обґрунтуванні того, що перетворення знань на публічну цінність не потребує виокремлення нового самостійного конверсійно-орієнтованого механізму. Доцільнішим є застосування конверсійно орієнтованого принципу узгодження вже наявних механізмів публічного управління розвитком національної інноваційної системи: нормативно-правового, інституційного, організаційно-координаційного, фінансово-інструментального, інформаційно-аналітичного, комунікаційно-партисипативного, контрольно-оцінювального та корекційного. Запропоновано керований цикл перетворення знань на публічну цінність, що охоплює створення знань – відбір і пріоритезацію – прикладну трансформацію – впровадження – масштабування – оцінювання публічної цінності – управлінську корекцію. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання під час удосконалення інноваційної політики України, формування системи індикаторів результативності НІС і проєктування механізмів міжсекторної координації у сфері інноваційного розвитку.