Публічне управління в умовах гібридної війни: інституційні механізми та цифрові інструменти.

Анотація

У статті здійснено поглиблений науковий аналіз інституційних механізмів та цифрових інструментів публічного управління в умовах гібридної війни як принципово нового феномену сучасних геополітичних протистоянь, що кидає безпрецедентний виклик усталеним парадигмам державного управління, національної безпеки та міжнародної стабільності. Обґрунтовано, що гібридна агресія як стратегічна модель поведінки держав-ревізіоністів принципово трансформує ландшафт загроз, розмиваючи традиційні розмежування між станом війни та миром, між комбатантами та цивільним населенням, між внутрішніми та зовнішніми загрозами, між фізичним та інформаційним просторами ведення бойових дій, що вимагає відповідної трансформації не лише безпекових структур, а й усієї архітектури публічного управління.

На основі компаративного аналізу інституційних рішень провідних демократій – Сполучених Штатів, Великої Британії, Фінляндії, Естонії та країн ЄС – систематизовано організаційні форми та функціональні моделі спеціалізованих структур координації протидії гібридним загрозам, визначено конфігурацію їхніх мандатів, ресурсного забезпечення та механізмів взаємодії. Розкрито сутнісні характеристики принципу whole-of-government як концептуального фундаменту ефективного публічного управління в умовах гібридних конфліктів, що передбачає горизонтальну інтеграцію безпекових, оборонних, розвідувальних, правоохоронних та цивільних структур в єдину когерентну систему виявлення та нейтралізації загроз. Досліджено роль цифрових технологій – систем аналізу великих даних, технологій штучного інтелекту, платформ раннього попередження, інструментів атрибуції кібератак – у якісному розширенні спроможностей держави протистояти дезінформаційним кампаніям, кіберагресії та операціям гібридного впливу. Проаналізовано правові рамки регулювання дій держави у кіберпросторі та інформаційному середовищі з урахуванням необхідності балансування між ефективністю реагування та дотриманням принципів верховенства права. Висвітлено механізми залучення приватного сектору та інститутів громадянського суспільства до системи протидії гібридним загрозам через публічно-приватні партнерства та спільні платформи обміну розвідувальними даними. Узагальнено унікальний досвід України у формуванні адаптивної інституційної архітектури публічного управління в умовах повномасштабної збройної агресії та визначено перспективні напрями вдосконалення системи протидії гібридним загрозам.