Теоретичні засади GOVTECH-комунікацій в системі публічного управління
Анотація
У статті розглянута роль GovTech-комунікацій у сфері публічного управління. Проаналізовано сучасні дослідження, які відображають останні зміни основних каналів комунікації публічної влади. Визначено важливість застосування цифрових каналів обміну інформацією та штучного інтелекту у публічному управлінні. Виокремлено концепцію Algorithmic State Architecture (ASA), застосування якої активно поширюється органами публічної влади в провідних країнах світу. Акцентовано увагу на проблемах та прикладах ефективного використання цифрових комунікативних інструментів у розвинених демократичних суспільствах. З‘ясовано, що ефективність комунікаційної взаємодії в умовах сучасного світу залежить від здатності публічної влади до швидкої адаптації в умовах цифрових трансформацій. Відзначено, що процеси цифрової трансформації набувають все більшого впливу на розвиток публічної влади. Проаналізовано досвід інших держав із застосуванням органами влади використання сучасних цифрових інструментів комунікації. Проаналізовано зарубіжні ініціативи щодо удосконалення комунікативної взаємодії органів публічної влади та громадян із застосуванням новітніх технологічних підходів, включно із GovTech-комунікаціями
Завантаження
Посилання
Dreshpak, V.M. (2015). Communications in Public Administration: A Study Guide. Dnipropetrovsk: DRIPA NAPA. 168 p. [in Ukrainian].
Ministry of Digital Transformation of Ukraine. Official website. URL: https://thedigital.gov.ua/ [in Ukrainian].
Krutii, O.M., & Lopatchenko, I.M. (2018). Strategic communications in public administration under conditions of globalization. Derzhavne Budivnytstvo, no. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/DeBu_2018_2_4 [in Ukrainian].
Mykhailovska, O.V. (2020). Theoretical aspects of communicative interaction in the science of public administration. Theory and Practice of Public Administration, is. 4, 32–37. https://doi.org/10.34213/tp.20.04.043 [in Ukrainian].
Rachynska, O.A. (2019). Contemporary approaches to organizing communicative interaction in the field of public administration. Public Administration: Improvement and Development, no. 2. https://doi.org/10.32702/2307-2156-2019.2.1 [in Ukrainian].
Redchuk, R.O. (2022). Features of using social networks in public administration as a modern communication channel. Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, vol. 33, no. 1, 419–424. https://doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2022.1/13 [in Ukrainian].
Frolova, N.V. (2019). Features of using social networks in the activities of public authorities. Public Administration: Theory and Practice, is. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2019_1_12 [in Ukrainian].
Adeleye N. et al. (2022). The role of e-courts in the administration of justice. International Journal of Law and Information Technology, vol. 30, is. 1, 45–68.
Alonso C. et al. (2023). Stacking up the benefits: Lessons from India’s digital journey. Washington : International Monetary Fund. (IMF Working Paper No. 2023/078).
Anthes G. (2015). Estonia: A model for e-government. Communications of the ACM, vol. 58, no. 6, 18–20.
Allen B. et al. (2025). AI Governance Framework: Singapore’s Model. Policy & Internet, vol. 17, 112–130.
Bharosa, N. (2022, July). The rise of GovTech: Trojan horse or blessing in disguise?
A research agenda. Government Information Quarterly, 39(3). https://doi.org/10.1016/j.giq.2022.101692
Dabalen, A., Himelein, K., & Castelan, C. R. (2024). Data for Policy (D4P) Initiative. In Poverty and Equity Note, no. 23. World Bank Group. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/189641591326508044
DSIT & GDS. (2025). A plan for modern digital government. London : UK Government, 2025. URL: https://www.gov.uk/government/publications
Dunleavy, P., & Margetts, H. (2023, September). Data science, artificial intelligence and the third wave of digital era governance. Public Policy and Administration. https://doi.org/10.1177/09520767231198737
Eaves, D., Mazzucato, M., & Vasconcellos, B. (2024). Digital public infrastructure and public value: What is ‘public’ about DPI? UCL Institute for Innovation and Public Purpose, Working Paper. URL: https://www.ucl.ac.uk/bartlett/publications/2024/mar/digital-public-infrastructure-and-public-value-what-public-about-dpi
Engin, Z., Gardner, E., Hyde, A., Verhulst, S., & Crowcroft, J. (2024, April 15). Unleashing collective intelligence for public decision-making: the Data for Policy community. Data & Policy, 6(e23). https://doi.org/10.1017/dap.2024.2
Engin, Z., Crowcroft, J., Hand, D., & Treleaven, P. (2025). The Algorithmic State Architecture (ASA): An integrated framework for AI-enabled government. arXiv. URL: https://arxiv.org/abs/2503.08725
Hardy C. (2023). Data Embassies and Digital Sovereignty: The Estonian Case. Government Information Quarterly. vol. 40, is. 2, 101789.
Kriisa V. (2025). State of Digital Services in Estonia: 2024 Report. Tallinn : Ministry of Economic Affairs and Communications,
Kuhn, P., Zavolokina, L., Balta, D., & Matthes, F. (2023). Toward Government as a Platform. Analysis Method for Public Sector Infrastructure. Wirtschaftsinformatik 2023 Proceedings. URL: https://aisel.aisnet.org/wi2023/41/
Lemke, F., Taveter, K., Erlenheim, R., Pappel, I., Draheim, D., & Janssen, M. (2020, January). Stage Models for Moving from E-Government to Smart Government. Electronic Governance and Open Society: Challenges in Eurasia. EGOSE 2019. Communications in Computer and Information Science, 1135. https://doi.org/10.1007/978-3-030-39296-3_12
Macon-Cooney B., Kakkad J., Williams R., Irwin R., Kajokaite U., Britton L., Gibson J., Khan N., Maltby P., Hathi-Rehman S., Wolski F. (2024). Governing in the Age of AI: A New Model to Transform the State. Tony Blair Institute for Global Change. URL: https://institute.global/insights/politics-and-governance/governing-in-the-age-of-ai-a-new-model-to-transform-the-state
Mamrot S., Rzyszczak M. (2021). The Once-Only Principle in the digitalization of public administration. European Journal of Law and Technology, vol. 12, no. 2.
Millard, J. (2023). Impact of digital transformation on public governance. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/204686
Nose, M. (2023). Inclusive GovTech: Enhancing Efficiency and Equity Through Public Service Digitalization. International Monetary Fund. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2023/10/27/Inclusive-GovTech-Enhancing-Efficiency-and-Equity-Through-Public-Service-Digitalization-540984
O’Reilly, T. (2010). Government as a Platform. O’Reilly Media, Inc.
Parsheera, S. (2024). Automated State: The impact of algorithmic decision-making on welfare in India. Annual Review of Sociology. vol. 50, 201–225.
Raghavan, V. et al. (2019). India Stack: Digital Infrastructure as a Public Good. Communications of the ACM, vol. 62, no. 11, 76–81.
Sipahi, E., Saayi, S. (2024). Smart Nation Singapore: A Case Study in Centralized Digital Governance. Journal of Urban Technology. vol. 31, 88–105.
UNDP. (2023, August 21). The DPI Approach: A Playbook. UNDP. URL: https://www.undp.org/publications/dpi-approach-playbook
Vassil, K. (2016). Estonian e-Government Ecosystem: Foundation, Applications, and Future. World Bank Development Report.
World Bank. (2024). Digital Progress and Trends Report 2023. https://doi.org/10.1596/978-1-4648-2049-6
Yeung, K. (2018, December). Algorithmic regulation: A critical interrogation. Regulation & Governance, 12(4), 505–523. https://doi.org/10.1111/rego.12158
Zhou, C., Li, Q., Li, C., Yu, J., Liu, Y., Wang, G., Zang, K., Ji, C., Yan, Q., He, L., Peng, H., Li, J., Wu, J., Liu, Z., Xie, P., Xiong, C., Pei, J., Yu, P. S., & Sun, L. (2024, November 24). A comprehensive survey on pretrained foundation models: a history from BERT to ChatGPT. International Journal of Machine Learning and Cybernetics. https://doi.org/10.1007/s13042-024- 02443-6
Engin, Z., & Treleaven, P. (2019). Algorithmic Government: Automating Public Services and Supporting Civil Servants in using Data Science Technologies. The Computer Journal, 62(3), 448–460. https://doi.org/10.1093/comjnl/bxy082
